ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2004 Справа N 6/622
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів: Невдашенко Л.П., Вовка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія
"Київводоканал", м. Київ
на постанову від 16.02.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 6/622 господарського суду м. Києва
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії
"Київенерго", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія
"Київводоканал", м. Київ
про стягнення 8 827 288,29 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Пастуховська Н.В.
від відповідача -
В С Т А Н О В И В:
Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго"
заявлено позов до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна
компанія "Київводоканал" про стягнення боргу за користування
електроенергією в сумі 8 827 288,29 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.12.03, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 16.02.04, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, місцевий та апеляційний суди виходили з
того, що між сторонами укладено договір на постачання
електроенергії, строк розрахунків за яким не встановлено, у
зв'язку з чим застосовуються положення ст. 165 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
. Посилання відповідача на те, що розпорядженням
Київської міської державної адміністрації за N 1841
( ra1841017-99 ) (ra1841017-99)
від 19.11.99 "Про поліпшення стану розрахунків
ДКО "Київводоканал" за електроенергію" встановлено порядок
розрахунків, суд до уваги не прийняв, зазначивши, що
правовідносини між сторонами виникли на підставі договору і не
залежать від підстав, що виникають з адміністративних актів.
У касаційній скарзі акціонерна компанія "Київводоканал"
просить скасувати ухвалені у справі рішення, винести нове рішення,
яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що порядок
розрахунків за електроенергію, що споживається акціонерною
компанією "Київводоканал", визначено адміністративним актом -
розпорядженням Київської міської державної адміністрації від
19.11.99 N 1841 ( ra1841017-99 ) (ra1841017-99)
"Про поліпшення стану розрахунків
ДКО "Київводоканал" за електроенергію".
Зазначеними розпорядженнями встановлено два різних шляхи
розрахунків за спожиту електроенергію в залежності від суб'єктів
споживання, зокрема, кошти за електроенергію, використану для
виготовлення холодної питної води, спожитої населенням,
спрямовуються позивачу Головним інформаційно-обчислювальним
центром безпосередньо після їх сплати населенням, без
перерахуванням їх Київводоканалу.
Кошти Головним інформаційно-обчислювальним центром
перераховуються позивачу безпосередньо в процесі розщепленням
сплачених населенням коштів по мірі їх сплати. Скаржник стверджує,
що позивач має право вимагати від нього сплати вартості лише тієї
електроенергії, спожитої тими споживачами, які здійснюють
розрахунки Київводоканалу, а не через Головний
інформаційно-обчислювальний центр.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Місцевим та апеляційними судами встановлено, що між сторонами
існують договірні правовідносини з постачання та споживання
електроенергії. Встановивши наявність боргу, суд застосував
положення ст. 165 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки строки
здійснення розрахунків договором не встановлено. Відповідач не
заперечує факту наявності боргу, однак не погоджується з його
розміром, посилаючись на те, що розрахунки за спожиту
електроенергію здійснюються згідно розпорядження Київської міської
державної адміністрації N 1841 ( ra1841017-99 ) (ra1841017-99)
від 19.11.99 "Про
поліпшення стану розрахунків ДКО "Київводоканал" за
електроенергію".
Твердження позивача про те, що позивач отримує кошти за
електроенергію, використану для виготовлення питної води для
споживання населенням безпосередньо з Головного
інформаційно-обчислювального центру після сплати коштів
населенням, судом не перевірені, а тому сума боргу, яку вимагає
стягнути позивач, викликає сумнів.
Колегія суддів вважає, що судові рішення ухвалені з
порушенням вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного,
об'єктивного і всебічного з'ясування всіх обставин справи, а тому
ці рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий
розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи, з
врахуванням як доводів позивача, так і заперечень відповідача і в
залежності від встановленого прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.02.04 рішення господарського суду м. Києва від 25.12.03
скасувати, справу N 6/622 передати на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.