ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2005 Справа N 6/233
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: <...>, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємця К.В.Ф. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 року у справі N 6/233 господарського суду Кіровоградської області за позовом ПП К.В.Ф. до ВДВС Ленінського районного управління юстиції в м. Кіровоград Колективного підприємства "Центр-Готель" про звільнення приміщення, визнання акта опису майна недійсним, повернення вартості вилученого товару, в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача - не з'явились, від відповідача-1 - не з'явились, відповідача-2 - не з'явились, В С Т А Н О В И В:
У червні 2004 року ПП К.В.Ф. звернувся до господарського суду з позовом до ВДВС Ленінського районного управління юстиції в м. Кіровоград, КП "Центр-Готель" про звільнення приміщення, визнання акта опису майна недійсним, повернення вартості вилученого товару.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2004 р. (суддя <...>) справу N 6/233 прийнято до провадження.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2004 р. (суддя <...>) відхилено зауваження представника ПП К.В.Ф. на протокол судового засідання у справі N 6/233 від 04.10.2004 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 р. (судді: <...>) ухвала господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2004 р. та ухвала господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2004 р. у справі N 6/233 залишені без змін.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду з касаційними скаргами, у яких просить її скасувати та прийняти нове рішення. Скаржник наголошує на порушенні норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.
Нез'явлення сторін не тягне перенесення розгляду справи, тому клопотання позивача про перенесення засідання не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, судова колегія вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2004 р. справу N 6/233 прийнято до провадження, а ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2004 р. на підставі ст. 81-1 ГПК України (1798-12) відхилено зауваження представника ПП К.В.Ф. на протокол судового засідання у справі N 6/233 від 04.10.2004 року.
Стаття 129 Конституції України (254к/96-ВР) встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом (3018-14) ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України (1798-12) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України (1798-12) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Приписами ст.ст. 81-1, 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено можливості оскарження судової ухвали про прийняття справи до провадження та ухвали про відхилення зауважень на протокол судового засідання у справі.
Таким чином, ухвали господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2004 р. та 11.10.2004 р. є такими, що не підлягають оскарженню.
На підставі викладеного судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційне провадження - припиненню, у зв'язку із неоскаржуваністю вищезазначених ухвал суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ПП К.В.Ф. задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 р. у справі N 6/233 скасувати та припинити апеляційне провадження по перегляду ухвал господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2004 р. та 11.10.2004 р. по справі N 6/233.