ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 41/684
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді - Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кий Авіа", м. Київ та постанову від 23.03.04 Київського апеляційного господарського суду
у справі N 41/684 господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кий Авіа", м. Київ
до Київської міської ради
3-тя особа - ТзОВ "Іппон-ЛТД", м. Київ
про скасування рішення відповідача та зобов'язання відповідача видати документи на право користування земельною ділянкою
У справі взяли участь представники:
позивача - Малета М.О., довір. у справі
відповідача - Яроцька Е.М., довір. у справі
3-тя особа - Черпак І.Є., довір. у справі
ЗАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кий Авіа" звернулося до господарського суду м. Києва з позовними вимогами про визнання недійсним рішення Київської міської ради N 486-2/646 (ra86-2023-03) від 29.05.03, яким було прийнято рішення про затвердження проекту відведення та про передачу у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,16 га за адресою пр. Перемоги, 6 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови ТзОВ "Іппон-ЛТД" для будівництва, експлуатації та обслуговування павільйону під торгівельно-виставковий центр та кафе "Нон-стоп". Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що прийняття цього рішення зачіпає його права, які пов'язані з користуванням частиною зазначеної земельної ділянки.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.01.2004 припинено провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) в частині позовних вимог щодо скасування рішення Київської міської ради N 486-2/646 (ra86-2023-03) від 29.05.03 "Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" в частині затвердження проекту відведення та передачі у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,16 га за адресою просп. Перемоги, 6 за рахунок земель міської забудови ТзОВ "Іппон ЛТД" для будівництва, експлуатації та обслуговування павільйону під торгівельно-виставковий центр та кафе "Нон-стоп". В частині позовних вимог щодо зобов'язання Київської міської ради видати документи на право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою у місті Києві просп. Перемоги, 6 у задоволенні позову відмовлено (суддя О. Пилипенко).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.04 рішення місцевого суду змінено, у задоволенні позову відмовлено повністю. Постанову обґрунтовано тим, що предметом спору є акт органу державної влади, що згідно ст. 12 ГПК України (1798-12) відноситься до підвідомчості господарських судів. Позивачем не було здійснено всіх перелічених у чинному законодавстві дій щодо розробки проекту відведення земельної ділянки, які він повинен подати до Київської міської ради відповідно до ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України (2768-14) , їм не надано жодного правовстановлюючого документа, який би підтверджував, що спірна ділянка надана йому в користування у встановленому законом порядку (колегія суддів у складі: С. Бондар, В. Корсак, А. Тищенко).
В поданій касаційній скарзі ЗАТ "Кій Авіа" просить прийняту у справі постанову скасувати, позовні вимоги задовольнити. Скарга мотивована тим, що суди порушили норми матеріального права та не звернули увагу на те, що компанія зверталася з клопотаннями до відповідача видати документ на право користування земельною ділянкою, але відповіді на клопотання не отримала, що є порушенням вимог п. 5 ст. 123 Земельного кодексу України (2768-14) , якою зазначено, що відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання в місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
ТОВ "Іппон-ЛТД" при складанні документів щодо встановлення зовнішніх меж землекористування було порушене визначення меж земельної ділянки та не було узгоджено межі земельної ділянки з позивачем. Право власності на камеру схову належить позивачу на підставі свідоцтва про власність на майно цілісного майнового комплексу за адресою м. Київ, вул. К.Маркса, 6. Попередні судові інстанції, на думку скаржника, не застосували вимоги ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (161-14) , відповідно якої в разі надходження двох або більше заяв на оренду однієї і тієї ж земельної ділянки, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки. Рішення відповідача було прийнято без врахування того, що ТзОВ "Іппон-ЛТД" включив частину земельної ділянки до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування безпідставно, а сама ділянка опинилася в користуванні в наслідок спорудження будівлі, яка є самочинною, тобто незаконно передано в оренду частину земельної ділянки, яка не може належати на праві користування ТОВ "Іппон-ЛТД".
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства-позивача у справі.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Рішенням Київської міської ради від 29.05.03 N 486-2/646 (ra86-2023-03) було прийнято рішення "Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".
Пунктом 6 зазначеного рішення (ra86-2023-03) було затверджено проект відведення та передачі у довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки площею 0,16 га, яка розташована за адресою просп. Перемоги, 6 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови ТзОВ "Іппон-ЛТД" для будівництва, експлуатації та обслуговування павільйону під торгівельно-виставковий центр та кафе "Нон-стоп".
Як встановлено судом апеляційної інстанції спірна земельна ділянка 0,16 га розташована поруч з камерами схову, які належать КАПС "Кій Авіа". Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що між камерою схову та прибудовою, що розташована на спірній земельній ділянці є відстань.
ТзОВ "Іппон-ЛТД" розробило проект відведення земельної ділянки в порядку ст. 123 Земельного кодексу України (2768-14) та відповідно до ч. 6 цієї статті розроблений проект відведення був погоджений з органом по земельних ресурсах, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом, органом архітектури та охорони культурної спадщини та винесений на розгляд сесії Київської міської ради.
Вирішення питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції міських Рад. Ці питання повинні вирішуватися Радою відповідно до вимог діючого законодавства, що регулюють земельні відносини в Україні. В Конституції України (254к/96-ВР) записано, що органи місцевого самоуправління, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і Законами України (ст. 19).
На спірні правовідносини сторін, що склалися, поширюється дія ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , ст. 123 Земельного кодексу України (2768-14) .
Київська міська рада на підставі ст. 9 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) та ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) розглянула питання щодо можливості передачі в оренду, за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування, Товариству з обмеженою відповідальністю "Іппон-ЛТД" зазначеної земельної ділянки.
Попередні судові інстанції встановили, що жодного доказу того, що спірна частина земельної ділянки знаходиться на праві користування у позивача позивач не надав.
З клопотанням до Київської міської адміністрації видати документи на право користування земельною ділянкою, на якій розташована камера схову, що знаходиться на балансі КАПС "Кий Авіа", позивач звернувся 12.04.2001 року, але відповідні документи, перелічені ст. 123 Земельного кодексу України (2768-14) надані не були, тому у відповідача були відсутні підстави для видачі позивачу документів на право користування земельною ділянкою (а.с. 24).
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки позивачем не було здійснено всіх перелічених у чинному законодавстві дій щодо розробки проекту відведення земельної ділянки, погодження з відповідними органами та винесення на розгляд сесії Київської міської ради оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах його компетенції та згідно вимог чинного законодавства.
Посилання скаржника на незастосування ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (161-14) до уваги колегією суддів не приймається, оскільки позивач звертався до відповідача з клопотанням про передачу в оренду земельної ділянки "під камеру схову" а не спірної земельної ділянки площею 0,16 га, яку передано в користування ТзОВ "Іппон-ЛТД", у зв'язку з чим проведення конкурсу не було необхідним.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на обставини справи та необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів скаржника над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кий Авіа", м. Київ залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.04 у справі N 41/684 господарського суду м. Києва - без змін.