ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2004                                        Справа N 39/77

                             м. Київ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши    касаційну   скаргу   Товариства    з    обмеженою

відповідальністю “ГП”

на  ухвалу  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від 29.04.2004р.

у справі № 39/77

за  позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю  “Юридична

компанія “П”

до       Товариства з обмеженою відповідальністю “ГП”

про   стягнення  заборгованості  у  сумі  183  076,60  грн.   за

договором позики,

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від

29.04.2004р., відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю

“ГП”  у  прийнятті до провадження апеляційної скарги  на  ухвалу

господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2004р. у

справі № 39/77 про порушення провадження у даній справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на

приписи  ч.  1  ст.  106  Господарського процесуального  кодексу

України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         ухвали про порушення провадження  у  справі

оскарженню не підлягають.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач

звернувся  до  Вищого господарського суду України  з  касаційною

скаргою,  в  якій просить суд її скасувати, а апеляційну  скаргу

направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

У  своїй  касаційній  скарзі скаржник посилається  на  порушення

судом   апеляційної   інстанції  ст.  19   Конституції   України

( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та ст. 97 Господарського процесуального  кодексу

(ГПК) України.

Колегія  суддів,  приймаючи до уваги, що в силу  положень  ч.  2

ст.  111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , касаційні скарги на  ухвали

місцевого  або апеляційного господарських судів розглядаються  у

порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на  рішення

місцевого    господарського   суду,    постанови    апеляційного

господарського  суду,  проаналізувавши  на  підставі   фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального

права   при  ухвалені  оскаржуваного  судового  акта,  знаходить

касацўйну  скаргу  такою,  що не підлягає  задоволенню  з  таких

підстав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (права та обов’язки

сторін),   сторони  мають  право  оскаржувати   судові   рішення

господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В  силу  статті  106  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          ухвали  місцевого

господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку

у  випадках,  передбачених Господарським процесуальним  кодексом

України  та  Законом України “Про відновлення  платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Статтею  64  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          встановлено,  що  суддя,

прийнявши позовну заяву, виносить і надсилає сторонам ухвалу про

порушення   провадження  у  справі.  Ця  ухвала   виноситься   з

додержанням вимог ст. 86 цього Кодексу.

Права  сторін  на оскарження ухвали про порушення провадження  у

справі дана норма не передбачає.

Колегією  суддів  встановлено, що відповідачем  оскаржувалася  в

апеляційному     порядку     ухвала     господарського      суду

Дніпропетровської області від 12.03.2004р. у справі № 39/77  про

порушення провадження у даній справі. Вказана ухвала винесена на

підставі ст. 64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття  64  ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         не передбачає, то колегія  суддів  вважає

правильним  висновок суду апеляційної інстанції  про  відмову  у

прийнятті  апеляційної скарги ТОВ “ГП” на ухвалу місцевого  суду

від  12.03.2004р.  про порушення провадження у  справі,  яка  не

підлягає оскарженню.

Ухвала  Дніпропетровського апеляційного господарського суду  про

відмову  у  прийнятті апеляційної скарги відповідача  на  ухвалу

суду  першої інстанції, яка не підлягала оскарженню,  відповідає

вимогам  Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         (ч.  2  ст.  6),  де

передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади

здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і

відповідно до законів України.

Керуючись  статтями  106, 111-5, 111-7,  111-9,  111-11,  111-13

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

колегія суддів

                          ПОСТАНОВИЛА:                               

Касаційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ГП”

залишити    без   задоволення,   а   ухвалу   Дніпропетровського

апеляційного  господарського  суду  від  29.04.2004р.  у  справі

№ 39/77 - без змін.