ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 31/310
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М.,
Палій В.М., за участю представників сторін О. Павліченко (дов. від
24.02.2004) та Л. Очеретної (дов. від 25.12.2003), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю "Інтермет" на постанову від 3 березня
2004 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у
справі N 31/310 за позовом дочірньої компанії "Укртрансгаз"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії
"Виробничого ремонтно-технічного підприємства "Укргазенергосервіс"
дочірньої компанії "Укртрансгаз" до товариства з обмеженою
відповідальністю "Інтермет" про стягнення 65377,04 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 23 грудня 2003 року господарського суду
Дніпропетровської області (суддя В. Мороз), залишеним без змін
постановою від 3 березня 2004 року Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, позов задоволено з мотивів неналежного
виконання зобов'язання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермет" просить
скасувати зазначені судові акти з огляду на порушення
господарськими судами статті 27 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і передати справу на новий розгляд.
Позивач проти доводів касаційної скарги заперечує і в її
задоволені просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
До господарського суду подано позов про стягнення суми боргу
з підстав неналежного виконання угоди.
Місцевим і апеляційним господарськими судами встановлено, що
сторони уклали договір комісії від 16 грудня 1999 року за N 99 ДУ,
відповідно до умов якого комісіонер - товариство з обмеженою
відповідальністю "Інтермет" зобов'язався за дорученням комітента -
філії "Виробничого ремонтно-технічного підприємства
"Укргазенергосервіс" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" - придбати на підставі
договорів п'ять автомобілі марки ГАЗ 2705-44 і два автомобілі
марки ГАЗ 3110, для чого йому був переданий вексель на
суму 466955 грн. 20 коп.
Взяте на себе доручення комісіонер виконав неналежно,
придбавши на один автомобіль марки ГАЗ 2705-44 менше, ніж
передбачалося договором комісії, і загальна ціна покупки з
урахуванням суми комісійної винагороди склала 401578 грн. 16 коп.,
що обумовило задоволення позову з відшкодуванням позивачу
збитків - різниці між вексельною сумою і ціною товару.
Колегія суддів вважає, що господарські суди постановили
судові рішення без повного встановлення обставин, які мають
значення для даної справи, і висновки судів про встановлені
обставини і правові наслідки не є вичерпними.
Вирішуючи спір по суті, господарські суди мали застосувати до
спірних відносин не лише норми права, якими встановлені правові
наслідки порушення зобов'язання, але й норми, що регулюють даний
вид зобов'язання.
Судами було встановлено, що комісіонер, виконуючи доручення,
відступив від вказівок комітента і на суму, передану йому
комітентом для покупки семи автомашин, придбав лише шість.
Відповідно до статті 400 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, комісіонер вправі відступити від вказівок комітента у
випадках, передбачених статтею 388 цього Кодексу.
Крім того, за змістом цієї статті Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
відповідальність комісіонера пов'язується з діями самого
комітента - комітент, що не бажає прийняти покупку, зобов'язаний
заявити про це комісіонерові без зволікання по одержанні
повідомлення про укладення угоди з третьою особою. В противному
разі купівля визнається прийнятою комітентом.
На зазначені вимоги матеріального законодавства господарські
суди уваги не звернули і відповідні факти не встановлювали.
Неправильне застосування статті 400 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в силу статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для
скасування постановлених у даній справі судових актів.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі
статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім її обставинам, в зв'язку з чим справа підлягає
направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших
обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення
даного спору, та їх подальшого врахування в сукупності з
фактичними обставинами, встановленими судом першої та апеляційної
інстанцій.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Інтермет" задовольнити.
Постанову від 3 березня 2004 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі N 31/310 скасувати,
справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.