ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 24/125-б
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на ухвалу господарського суду м. Києва від
22.12.2003 року в частині визнання
кредитором та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 01.03.2004 року
у справі № 24/125-б
за заявою ТОВ "XXX"
до ТОВ "XXX"
про банкрутство
За участю представників сторін
від заявника не з'явився,
від боржника не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від
22.12.2003 року (Суддя Шидловська В.В.) у справі № 24/125-б за
заявою ТОВ "XXX" про визнання останнього банкрутом визнані вимоги
кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на
загальну суму 257875,40 грн. на підставі ст.ст. 14, 15, 16 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2004
року відмовлено ТОВ "XXX" відмовлено в задоволенні клопотання про
відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної
скарги з підстав, визначених п. 4 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
боржник звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить скасувати ухвалу господарського суду
м. Києва від 22.12.2003 року та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 01.03.2004 року, посилаючись на невірне
застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального
права, а саме ст. 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.ст. 1, 11, 13, 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалі справи та встановлено судом апеляційної
інстанції, оскаржувана ухвала місцевого суду прийнята та підписана
22.12.2003 року, тоді як апеляційна скарга на цю ухвалу подана
16.01.2003 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної
кореспонденції господарського суду м. Києва № 06-29/24/11, тобто
через 25 днів з дня прийняття та підписання оскаржуваної ухвали
місцевого суду.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до ст. 84 цього кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе
протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом.
Згідно ч. 2 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційні скарги на
ухвали місцевого господарського суду розглядаються порядку,
передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого
господарського суду.
Суд апеляційної інстанції, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, вірно зазначив, що поважними причинами пропуску
процесуального строку визнаються ті обставини, які є об'єктивно
непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані
з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного
вчинення сторонами по справі процесуальних дій та підтверджені
належними доказами, тоді як причини пропуску скаржником строку
звернення з апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу не є
поважними, оскільки відсутні та не надані належні докази, що
підтверджують не надіслання сторонам оскаржуваної ухвали
попереднього засідання, оскільки з матеріалів справи видно, що
відмітка на звороті оскаржуваної ухвали свідчить про своєчасне
направлення ухвали боржнику.
Крім того, апеляційний суд відмовляючи в задоволенні клопотання
про відновлення пропущеного процесуального строку подання
апеляційної скарги з підстав, визначених п. 4 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
мотивував той факт, що відповідно до норм чинного законодавства, а
саме положень Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
ухвала
попереднього засідання господарського суду м. Києва від 22.12.2003
року у справі № 24/125-б взагалі не підлягає оскарженню.
Таким чином, судом апеляційної інстанції надана оцінка фактичним
обставинам у справі, доводам та запереченням сторін, а висновки
суду відповідають нормам чинного законодавства.
За таких обставин, ухвала господарського суду м. Києва від
22.12.2003 року та ухвала Київського апеляційного господарського
суду від 01.03.2004 року у справі № 24/125-б є такими, що
відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому
підстав для їх скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 22.12.2003 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2004 року
залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Яценко О.В.