ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 21/593-03
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 03 березня 2004 року Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 21/593-03
за позовом закритого акціонерного товариства "XXX"
до - акціонерного товариства закритого типу "YYY"
- спільного Українсько-американського підприємства
"ZZZ"
про стягнення 109 404, 27 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 19 січня 2004 року господарського суду Харківської
області (суддя Н. Пелипенко), залишеним без змін постановою від 3
березня 2004 року Харківського апеляційного господарського суду, у
позові відмовлено з мотивів не належності поданих позивачем
доказів та застосування позовної давності.
Позивач наполягає на касаційному перегляді постанови апеляційної
інстанції з огляду на неправильне застосування судом приписів
статей 79, 80, 220 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
,
статті 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та просить ухвалити нове рішення, яким у позові
відмовити.
Учасники процесу належним чином були повідомлені про час і місце
судового засідання, проте відповідачі право на подання відзиву на
касаційну скаргу не використали і представники сторін в судове
засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову за результатами перегляду судового рішення в
апеляційному порядку, господарський суд виходив з того, що між
позивачем та колективним сільськогосподарським підприємством "QQQ"
було укладено договір від 19 червня 1997 року № 20, відповідно до
умов якого позивач зобов'язався передати дизельне паливо в
кількості 120 тон на суму 56400 грн., а колективне
сільськогосподарське підприємство "QQQ" зобов'язалось передати
позивачу соняшник з врожаю 1997 року в кількості 192 тони на суму
56 400 грн. На виконання цього договору позивач передав
колективному сільськогосподарському підприємству "QQQ" дизельне
паливо у кількості 108 304 кг на суму 50 902, 88 грн.
У 1998 році між тими ж особами було укладено договір від 30 грудня
1998 року № 100/77, відповідно до умов якого колективне
сільськогосподарське підприємство "QQQ" зобов'язалось до 1 грудня
1999 року поставити позивачу соняшник з врожаю 1999 року в
кількості 139, 664 тон на суму 36 468,09 грн. за раніше поставлене
дизельне паливо у кількості 77,591т, але зобов'язання не виконало.
В подальшому колективне сільськогосподарське підприємство "QQQ"
було ліквідовано і позивач просить стягнути суму боргу з
правонаступників цієї особи.
Проте, подані позивачем докази, а саме акт від 11 травня 2000 року
і передаточні баланси, на підставі яких ґрунтуються його вимоги,
господарськими судами визнані не належними.
До того ж, як встановлено судами, позивач пропустив строк позовної
давності: право закритого акціонерного товариства "XXX" на позов
виникло в грудні 1999 році, а позивач звернувся до господарського
суду у вересні 2003 році, тобто з пропуском трьохрічного строку
позовної давності.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок
господарських судів про відмову у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія
суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини
були встановлені господарськими судами на підставі всебічного,
повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів,
висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача
надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам
статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 3 березня 2004 року Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 21/593-03 залишити без змін, а
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "XXX" без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій