ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 12/633
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"ХХХ", м. Ч-ськ (далі - ТОВ "ХХХ")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.05.2004
зі справи № 12/633
за позовом ТОВ "ХХХ"
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,
м. Ч-ськ (далі - Національна рада)
про визнання недійсними рішень Національної ради, зобов'язання
видати ліцензії,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідача:
приватне підприємство "Телерадіокомпанія "YYY", м. Я-ськ,
товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ZZZ",
м. К-ськ,
товариство з обмеженою відповідальністю "Радіостанція "QQQ",
м. Ш-ськ,
товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "RRR".
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: А.А.А.,
третіх осіб: Б.Б.Б..
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "XXX" звернулось з позовом про визнання частково недійсним
рішення відповідача від 05.12.2002 № 1079, а саме пункту 3 цього
рішення; рішень відповідача від 05.10.2003 р. №№ 1267, 1268, 1274,
1262, 1257, 1264, 1251, 1253, 1265, 1255, 1259, 1263; рішень
відповідача від 29.10.2003 № 1350 та № 1349, а саме пунктів 8 цих
рішень; зобов'язання відповідача змінити пункти 8 рішень від
29.10.2003 № 1350 та № 1349, зазначивши термін дії ліцензії 15
років згідно із заявою ТОВ "XXX" від 18.02.95 № 1/18-95 та
рішенням Національної ради від 20.07.95; визнання недійсними
рішень відповідача від 29.10.2003 про видачу ліцензії на право
користування каналами мовлення, які були похідними від рішень №№
1267, 1268, 1274, 1262; зобов'язання відповідача видати позивачу
ліцензії на право користування каналами мовлення у містах: Я-ськ -
89,7 МГц, Н-ськ - 90,2 МГц, К-ськ - 90,0 МГц, Ш-ськ - 102,2 МГц,
З-ськ - 101,6 МГц, Х-ськ - 105,3 МГц, П-ськ - 103,1МГц, Р-ськ -
90,5 МГц, Л-ськ - 90,8 МГц, Д-ськ - 101,4 МГц, М-ськ - 105,7 МГц,
Ч-ськ - 92,8 МГц на строки та на умовах згідно із заявою позивача
від 18.02.1995 №1/18-95 та рішенням відповідача від 20.07.1995.
В ході судового розгляду справи позивач подавав суду зміни та
уточнення до позовної заяви від 27.01.2004 та від 18.03.2004 і
просив:
- визнати частково недійсним рішення відповідача від 05.12.
2002 № 1079, а саме пункт 3 цього рішення;
- визнати недійсними рішення відповідача від 15.10.2003 про
визнання переможців конкурсного відбору на право мовлення, а саме:
№ 1267 (м. Я-ськ 89,7 МГц), № 1262 (м. Ш-ськ 102,2 МГц), № 1257
(м. З-ськ 101,6 МГц), № 1264 (м. Х-ськ 105,3 МГц), 1251 (м. П-ськ
103,1 МГц), № 1253 (м. Р-ськ 90,5 МГц), № 1265 (м. Л-ськ 90,8
МГц), № 1255 (м. Д-ськ 101,4 МГц), № 1259 (м. М-ськ 105,7 МГц) та
№ 1263 (м. Ч-ськ 92,8 МГц);
- визнати частково недійсними рішення відповідача від 29.10.
2003 № 1350 (м. Т-ськ 107,0 МГц) та № 1349 (м. Б-ськ 106,9 МГц), а
саме пункти 8 цих рішень;
- зобов'язати відповідача змінити пункти 8 рішень від 29.10.
2003 № 1350 (м. Т-ськ 107,0 МГц) та № 1349 (м. Б-ськ 106,9 МГц),
зазначивши термін дії ліцензії 15 років згідно із заявою ТОВ "XXX"
від 18.02.1995 № 1/18-95 та рішенням Національної ради від
20.07.1995;
- визнати недійсними рішення відповідача від 29.10.2003 про видачу
ліцензії на право користування каналами мовлення № 1351 (м. Я-ськ
89,7 МГц) і №1346 (м. Ш-ськ 102,2 МГц);
- зобов'язати відповідача видати ТОВ "SSS" ліцензії на право
користування каналами мовлення у містах: м. Т-ськ 107,0 МГц; м.
Б-ськ 106,9 МГц; м. Я-ськ 89,7 МГц; м. Ш-ськ 102,2 МГц; м. З-ськ
101,6МГц; м. Х-ськ 105,3 МГц; м. П-ськ 103,1 МГц; м. Р-ськ 90,5
МГц; м. Л-ськ 90,8 МГц; м. Д-ськ 101,4 МГц; м. М-ськ 105,7 МГц; м.
Ч-ськ 92,8 МГц на строки та на умовах згідно із заявою
телерадіокомпанії від 18.02.1995 №1/18-95 та рішенням Національної
ради від 20.07.1995;
- зобов'язати відповідача відшкодувати понесені позивачем витрати
на сплату держмита в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішенням господарського міста Києва від 19.03.2004 (суддя
Прокопенко Л.В.) позов задоволено частково; визнано недійсним:
- пункт 3 рішення Національної ради від 05.12.2002 №1079;
- рішення Національної ради від 15.10.2003, а саме: №1262 (м.
Ш-ськ 102,2 МГц), № 1257 (м. З-ськ 101,6 МГц), № 1264 (м. Х-ськ
105,3 МГц), № 1251 (м. П-ськ 103,1 МГц), № 1255 (м. Д-ськ 101,4
МГц), №1259 (м. М-ськ 105,7 МГц);
- рішення Національної ради від 29.10.2003 про видачу ліцензії на
право користування каналами мовлення № 1346 (м. Ш-ськ 102,2 МГц);
зобов'язано Національну раду видати ТОВ "ТРК "XXX" (у рішенні
помилково зазначено "SSS") ліцензії на право користування каналами
мовлення у містах: Т-ськ 107,0 МГц; м. Б-ськ 106,9 МГц, м. Ш-ськ
102,2 МГц; м. З-ськ 101,6 МГц; м. Х-ськ 105,3 МГц; м. П-ськ 103,1
МГц; м. Д-ськ 101,4 МГц; м. М-ськ 105,7 МГц на умовах згідно із
заявою позивача від 18.02.1995 №1/18-95 та рішення Національної
ради від 20.07.1995. Провадження у справі щодо позовних вимог, які
зачіпають інтереси ТОВ "Телерадіокомпанія "ZZZ" та ТОВ
"Телерадіокомпанія "RRR", припинено у зв'язку з відмовою позивача
в цій частині від позовних вимог. У задоволенні інших позовних
вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що рішенням
Національної ради від 20.07.1995 позивача фактично визнано
переможцем конкурсу відповідно до поданої заявки.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.03.2004 (суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Коробенко Г.П.,
Полянський А.Г.) назване рішення змінено шляхом скасування в
частині задоволення позовних вимог та припинення провадження у
справі. В задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті
рішення залишено без змін. Постанову мотивовано тим, що тим, що
позивача не визнано переможцем конкурсу у пунктах 2, 3 рішення
Національної ради від 20.07.1995, оскільки вони є умовними.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ
"XXX" просить частково скасувати рішення місцевого господарського
суду в частині незадоволення позовних вимог та постанову
апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних
вимог та прийняти нове рішення. Скаргу мотивовано тим, що
апеляційним господарським судом невірно застосовано до спірних
відносин Закон України "Про Національну раду України з питань
телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
, оскільки його було
прийнято після прийняття рішення Національної ради від 20.07.1995.
Крім того, висновок апеляційного господарського суду про те, що
Національна рада у 1995 році не оголошувала конкурс і не приймала
рішення про визначення позивача переможцем цього конкурсу та
рішення про видачу позивачу ліцензії на право мовлення в
зазначених регіонах України, не відповідає обставинам справи.
Також апеляційним судом зроблено помилковий висновок про те, що у
рішенні Національної ради від 20.07.1995 не зазначено про видачу
ліцензії на регіональне мовлення.
Національна рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що вона є
необґрунтованою і просить постанову апеляційного господарського
суду залишити без змін.
Третя особа - ПП ТРК "YYY" у відзиві також просить відхилити
касаційну скаргу позивача та залишити без змін постанову
Київського апеляційного господарського суду.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
касаційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Позивачем
подано клопотання про відкладення розгляду справи через відпустки
його працівників. Вищий господарський суд України не вбачає
підстав для задоволення клопотання, оскільки відпустки працівників
юридичної особи не є поважною причиною для відкладення розгляду
справи касаційною інстанцією.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників відповідача та третьої особи, Вищий господарський
суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового
задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 20.07.1995 р. Національної радою на підставі заяви від 18.02.
1995 №1/18-95 ЗАТ "FFF", правонаступником якого є ТОВ "XXX"
(пункт 3.1 статуту останнього), було прийнято таке рішення:
1. Видати ЗАТ "FFF" ліцензію на право радіомовлення в м. Ч-ську на
частоті 103,1 МГц. Потужність передавача 1 кВт. Середньодобовий
обсяг мовлення 12 годин;
2. У діапазоні частот 66-74 МГц видати ліцензію на цілодобове
радіомовлення після узгодження з Державним інститутом
електрозв'язку (далі - ДІЕ) та при наявності вільних технічних
передавальних засобів в м. Ч-ську;
3. Направити в ДІЕ запит про технічну можливість виходу в ефір ЗАТ
"FFF" в інших регіонах України згідно заяви радіокомпанії та
позитивного рішення про видачу ліцензії на регіональне
радіомовлення;
- 05.12.2002 р. Національною радою було прийнято рішення за № 1079
"Про підтвердження прав ТОВ "XXX" на повторне прорахування ДКЗІ
регіональних частот згідно з "не скасованим" рішенням Національної
ради від 20.07.1995;
- згідно з пунктом 3 рішення № 1079 Національна рада вирішила
розглянути питання ліцензування ТОВ "XXX" після прорахунку частот
та завершення на них конкурсного відбору;
- ХХ.07.2003, після прорахунку частот, відповідач через періодичне
видання "Голос України" № Х9 (ХХХ9) оголосив конкурс на право
використання каналів радіомовлення;
- 15.10.2003, після оголошення конкурсу і прийому документів,
відповідач згідно із статтею 14 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
виніс рішення, згідно з яким переможцем
конкурсного відбору на право мовлення у містах: Т-ськ 107,0 МГц -
вважається ТОВ "XXX" (рішення № 1252); З-ськ 101,6 МГц - переможця
не визначено та вирішено винести на повторний конкурс; Б-ськ 106,9
МГц - вважається ТОВ "XXX" (рішення № 1258); Х-ськ 105,3 МГц -
переможця не визначено та вирішено винести на повторний конкурс;
П-ськ 103,1 МГц - переможця не визначено та вирішено винести на
повторний конкурс; Я-ськ 89,7 МГц - вважається ТРК "YYY" (м.
Я-ськ), яка подала на прорахування, але її частоти ще не
прораховано; Н-ськ 90,2 МГц - вважається ТРК "RRR" (м. Н-ськ), яка
подала на прорахування, але її частоти теж не прораховано; К-ськ
90,0 МГц вважається ТРК " ZZZ" (м. К-ськ) яка теж подала на
прорахування, але її частоти не прораховані; Ш-ськ 102,2 МГц
вважається ТРК "QQQ" (м. Ш-ськ), яка подала на прорахування, але
її частоти ще не прораховано; Р-ськ 90,5 МГц - переможця не
визначено та вирішено винести на повторний конкурс; Л-ськ 90,8 МГц
- переможця не визначено та вирішено винести на повторний конкурс;
Д-ськ 101,4 МГц - переможця не визначено та вирішено винести на
повторний конкурс; М-ськ 105,7 МГц - переможця не визначено та
вирішено винести на повторний конкурс; Ч-ськ 92,8 МГц - переможця
не визначено та вирішено винести на повторний конкурс;
- 29.10.2003 р. Національна рада прийняла рішення № № 1346, 1351,
1404, 1448 про надання у відповідних регіонах ліцензій ПП "ТРК
"YYY", ТОВ "ТРК "RRR", ТОВ "ТРК "ZZZ", ТОВ "Радіостанція "QQQ";
- позивач брав участь у конкурсі на всі оспорювані частоти на
загальних підставах, а після завершення конкурсу звернувся до суду
з позовом про визнання рішень відповідача від 15.10.2003 і
05.12.2002 частково недійсними та зобов'язання останнього видати
ліцензії відповідно до прийнятого Національною радою рішення від
20.07.1995.
Причиною спору у даній справі стала неправомірна, на думку
позивача, видача ліцензій ряду радіостанцій у той час, як позивача
ще у 1995 році визнано переможцем конкурсу, і саме він має право
на отримання цих ліцензій.
У прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що
предметом спору у даній справі є не зобов'язання Національної ради
прийняти рішення про видачу ліцензій позивачу, а зобов'язання
відповідача видати ліцензію відповідно до прийнятого Національною
радою рішення від 20.07.1995, яке ґрунтується на положеннях статті
14 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
від 21.12.1993 р. (із змінами та доповненнями від 28.02.1995
( 75/95-ВР ) (75/95-ВР)
, далі - Закон). Крім того, суд першої інстанції
виходив з того, що прийняті Національною радою рішення від
20.07.1995 та 05.12.2002 надають позивачу право на мовлення в м.
Ч-ську на частоті 101,3 (ліцензія була отримана), а також право на
цілодобове мовлення у діапазоні 66-74 МГц після узгодження з ДІЕ і
за наявності вільних технічних передавальних засобів в м. Ч-ську
та право на мовлення в інших регіонах України згідно із заявою
радіокомпанії та позитивного рішення про видачу ліцензії на
регіональне мовлення після підтвердження ДІЕ технічної можливості
виходу в ефір. Тобто позивач має право на одержання ліцензій на
право користування каналами мовлення у діапазоні 100-108 МГц в
регіонах України та 66-74 МГц у м. Ч-ську.
Основним актом законодавства, на підставі якого здійснювалося
правове регулювання спірних відносин на час винесення рішення
Національної ради від 20.07.1995, був Закон ( 3759-12 ) (3759-12)
.
Відповідно до статті 14 Закону ( 3759-12 ) (3759-12)
для отримання ліцензії
на право користування каналами мовлення телерадіоорганізація, її
засновник або уповноважений ним орган подає заяву до Національної
ради. Цією ж статтею Закону ( 3759-12 ) (3759-12)
було передбачено, що заява
про видачу ліцензії на право користування каналами мовлення
телерадіоорганізації розглядається і рішення щодо неї приймається
у місячний строк з дня її надходження до Національної ради з
обов'язковим повідомленням про це рішення заявника. Ліцензія на
право користування каналом мовлення видається не пізніше ніж у
десятиденний строк після прийняття рішення Національною радою за
умови сплати грошового збору і є єдиною законною підставою на
право користування каналом мовлення. У ліцензії вказуються дані,
які містяться у заяві про її видачу, а також: виділені канали
мовлення, територія зони впевненого прийому, частка програм
власного виробництва та їх тематичне спрямування, середньодобовий
обсяг мовлення, зобов'язання, взяті телерадіоорганізацією під час
конкурсного відбору, строк дії ліцензії, дата набрання ліцензією
чинності, дата початку мовлення. Таким чином, видача ліцензії без
зазначення каналу мовлення не відповідає чинному законодавству.
Як вбачається із висновку господарського суду міста Києва, позивач
на підставі рішення Національної ради від 20.07.1995 має право для
одержання ліцензій на право користування каналами мовлення у
діапазоні від 10 до 108 МГц в регіонах України та у діапазоні
частот 66-74 МГц у м. Ч-ську. Саме з огляду на цей висновок суд
першої інстанції частково задовольнив позов.
Разом з тим, як вбачається з пункту 2 рішення Національної ради
від 20.07.1995, у діапазоні частот 66-74 МГц було передбачено
видати позивачу ліцензію на цілодобове радіомовлення тільки "після
узгодження з ДІЕ та при наявності вільних технічних передавальних
засобів в м. Ч-ську". Тобто рішення було умовним, і для його
реалізації слід було виконати певні дії. Відповідно ж до пункту 3
рішення Національної ради України від 20.07.1995 передбачалося
лише направити в ДІЕ запит про технічну можливість виходу в ефір
ЗАТ "FFF" в інших регіонах України згідно із заявою радіокомпанії
та позитивного рішення про видачу ліцензії на регіональне
радіомовлення. Тобто про видачу ліцензії у даному випадку взагалі
не йшлося, що й було встановлено апеляційним господарським судом.
Такий висновок відповідає і вимогам Закону, який не передбачає
можливості умовного рішення про видачу ліцензії.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України погоджується
з висновками апеляційного господарського суду про те, що пункти 2,
3 рішення Національної ради від 20.07.1995 не є підставою для
визнання за відповідачем права на одержання ліцензій на право
користування каналами мовлення у діапазоні 100-108 МГц в регіонах
України та 66-74 МГц у м. Ч-ську. З цих же мотивів не підлягають
задоволенню вимоги позивача про визнання недійсними рішень
Національної ради від 15.10.2003 та від 29.10.2003.
Разом з тим господарським судом міста Києва розглянуто і частково
задоволено вимоги позивача про зобов'язання Національної ради
видати позивачу ліцензії на право мовлення на певних частотах.
Судом апеляційної інстанції рішення у цій частині скасовано і у
позові відмовлено. Проте, як судом першої інстанції, так і
апеляційним господарським судом не враховано, що з огляду на зміст
цих вимог позивач звернувся до суду за способом судового захисту,
який не передбачений чинним законодавством України. Суд не має
повноважень зобов'язувати державний орган видати ліцензію.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією
межах і відповідно до законів України. Тому провадження у справі
за цими вимогами підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини
першої статті 80 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Помилковим, на думку Вищого господарського суду України, є й
висновок апеляційного суду щодо скасування рішення суду першої
інстанції у частині припинення провадження у справі стосовно
вимог, які можуть зачіпати права третіх осіб, яких було виключено
з переліку третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на
предмет спору, у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог у
цій частині.
Так, апеляційний господарський суд зазначив у своїй постанові, що
вважає помилковим рішення місцевого суду в частині припинення
провадження у справі щодо ТОВ "Телерадіокомпанія "RRR", оскільки
ухвалою суду від 11.02.2004 /т.2, а.с.39/ ТОВ "Телерадіокомпанія
"RRR" виключено із складу третіх осіб і з цього моменту не бере
участі у справі як третя особа на стороні відповідача, а також
припинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини
першої статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно третьої особи
ТОВ "Телерадіокомпанія "ZZZ", заява щодо виключення якої з
переліку третіх осіб міститься в матеріалах справи /т.2, а.с.46/,
однак окремої ухвали з цього приводу місцевим судом не виносилося
і зазначене товариство залишилося у складі третіх осіб. При цьому
апеляційний суд прийняв рішення про відмову у відповідній частині
позовних вимог.
Разом з тим, оскільки позивач, змінюючи вимоги в частині, що
стосуються прав зазначених третіх осіб, фактично від них
відмовився, місцевим господарським судом правомірно було прийнято
рішення про припинення провадження у справі щодо позовних вимог,
які зачіпають інтереси ТОВ "Телерадіокомпанія "ZZZ" та ТОВ
"Радіокомпанія "RRR" в зв'язку з відмовою позивача в цій частині
від позовних вимог. Тобто місцевим господарським судом було
прийнято рішення про припинення провадження у справі не щодо
третіх осіб, а щодо позовних вимог у частині, що може зачіпати
права третіх осіб. З огляду на зазначене постанова апеляційного
господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду міста Києва - зміні.
В решті постанова апеляційного господарського суду вірна та
відповідає вимогам чинного законодавства, а тому скасуванню не
підлягає.
Керуючись статтями 80, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.05.2004 зі справи № 12/633 змінити.
1) Викласти пункти 1і 2 зазначеної постанови у такій редакції:
"1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2004 зі
справи №12/633 змінити, скасувавши його в частині задоволення
позовних вимог та змінивши в частині припинення провадження у
справі.
2. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсними
таких рішень Національної ради: пункту 3 рішення від 05.12.2002 №
1079; пунктів 8 рішень від 15.10.2003 про визнання переможців
конкурсного відбору на право мовлення, а саме № 1267 (м. Я-ськ
89,7 МГц), № 1262 (м. Ш-ськ 102,2 МГц), № 1257 (м. З-ськ 101,6
МГц), № 1264 (м. Х-ськ 105,3 МГц), №1251 (м. П-ськ 103,1 МГц), №
1253 (м. Р-ськ 90,5 МГц), №1265 (м. Л-ськ 90,8 МГц), № 1255 (м.
Д-ськ 101,4 МГц), №1259 (м. М-ськ 105,7 МГц) та № 1263 (м. Ч-ськ
92,8 МГц); частково недійсними рішень № 1350 (м. Т-ськ 107,0 МГц)
та № 1349 (м. Б-ськ 106,9 МГц) від 29.10.2003.
Припинити провадження у справі стосовно визнання недійсними рішень
Національної ради від 15.10.2003 № 1268 (ТОВ ТРК "RRR") та від
15.10.2003 № 1274 (ТОВ ТРК "ZZZ")."
2) Доповнити постанову новим пунктом 3 такого змісту:
"3. Припинити провадження зі справи у частині зобов'язання
Національної ради видати ТОВ "SSS" ліцензії на право користування
каналами мовлення у містах: м. Т-ськ 107,0 МГц,м; Б-ськ 106,9 МГц;
Я-ськ 89,7 МГц; м. Ш-ськ 102,2 МГц; м. З-ськ 101,6МГц; м. Х-ськ
105,3 МГц; м. П-ськ 103,1 МГц; м. Р-ськ 90,5 МГц; м. Л-ськ 90,8
МГц; м. Д-ськ 101,4 МГц; м. М-ськ 105,7 МГц; м. Ч-ськ 92,8 МГц на
строки та на умовах згідно із заявою телерадіокомпанії від
18.02.1995 №1/18-95 та рішенням Національної ради від 20.07.1995."
У зв'язку з цим пункти 3-6 постанови Київського апеляційного
господарського суду від 11.05.2004 вважати відповідно пунктами
4-7.
3) В інший частині постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11.05.2004 зі справи № 12/633 залишити без
змін.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь