ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 12/323
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Москаленко В.С. - головуючий,
судді Джунь В.В. і Селіваненко В.П.
за участю представників сторін:
позивача - Постол Н.І., Шморгун М.К.,
відповідача - Пономарьова В.П.,
розглянувши касаційну скаргу підприємства з 100% іноземними
інвестиціями "Українська національна лотерея", м. Київ (далі -
підприємство "Українська національна лотерея")
на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.03.2003 зі справи N 12/323
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.",
м. Київ (далі - ТОВ "М.С.Л.")
до підприємства "Українська національна лотерея"
про припинення порушення права інтелектуальної власності,
визнання дій недобросовісною конкуренцією та заборону використання
позначення "Супер лото",
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "М.С.Л." подало до господарського суду міста Києва позов
до підприємства "Українська національна лотерея" про заборону
використовувати позначення "Супер лото" у будь-якій формі при
проведенні лотерей, в тому числі у рекламі лотереї в засобах
масової інформації, інформуванні про неї споживачів, а також в
будь-якій іншій діяльності відповідача, що стосується випуску та
проведення лотерей будь-яким способом; визнання дій відповідача
щодо неправомірного використання в 2001-2002 роках без дозволу
уповноваженої на те особи знака для товарів і послуг та позначення
"Супер лото" актом недобросовісної конкуренції; зобов'язання
відповідача вилучити позначення "Супер лото" з будь-яких об'єктів,
що знаходяться у власності або користуванні відповідача, а також
об'єктів, що передані у користування третіх осіб та прямо або
опосередковано використовуються ним для організації, проведення
або розповсюдження лотерей, а саме в назві Державної лотереї
"Супер лото" вилучити позначення "Супер лото" з усієї рекламної
продукції лотереї (листівок, лотерейних карток, чеків гравців,
телевізійних роликів тощо); вилучити у відповідача та інших осіб і
знищити лотерейні картки, рекламну продукцію, інші об'єкти, від
яких неможливо відділити нанесене позначення "Супер лото".
09.12.2002 позивачем подано заяву про уточнення та доповнення
позовних вимог, а саме:
1) вважати предметом позову припинення порушення прав
інтелектуальної власності, недобросовісної конкуренції та заборону
використання позначення "Супер лото";
2) визнати неправомірні дії відповідача щодо використання в
2001-2002 роках без дозволу уповноваженої на те особи чужого
позначення "Супер лото" недобросовісною конкуренцією;
3) визнати дії відповідача щодо дискредитації позивача шляхом
направлення до Міністерства фінансів України листа від 17.05.2001
N 208 з неправдивими відомостями, пов'язаними з особою та
діяльністю ТОВ "М.С.Л.", які завдали шкоди діловій репутації
господарюючого суб'єкта, недобросовісною конкуренцією;
4) визнати використання прав за договором від 19.01.98,
укладеним Міністерством фінансів України та відповідачем про
організацію та проведення державної лотереї, при направленні
відповідачем до Міністерства фінансів України листа від
17.05.2001. N 208 - дією з боку відповідача по досягненню
неправомірних переваг у конкуренції;
5) визнати дії відповідача щодо укладення у 2002 році
договору з Національною телекомпанією України про використання
відповідачем замість позивача ефірного телеканалу УТ-1 такими, що
суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності;
6) заборонити відповідачу використовувати позначення "Супер
лото" у будь-якій формі;
7) заборонити відповідачу використовувати позначення "Супер
лото" у будь-якій формі при проведенні лотерей, в тому числі у
рекламі лотереї в засобах масової інформації, інформуванні про неї
споживачів, а також в будь-якій іншій діяльності відповідача, що
стосується випуску та проведення лотерей будь-яким способом;
8) зобов'язати відповідача знищити виготовлені зображення
знака та позначення "Супер лото", схожих з позначенням та знаком
для товарів і послуг позивача "Супер лото" настільки, що їх можна
сплутати, та усунути їх з будь-яких об'єктів, що знаходяться у
власності або користуванні відповідача, а також тих об'єктів, що
передані у користування третіх осіб та прямо або опосередковано
використовуються ними для організації, проведення або
розповсюдження лотерей, а також у назві Державної лотереї "Супер
лото" вилучити позначення "Супер лото" з усієї рекламної продукції
лотереї (листівок, лотерейних карток, чеків гравців, телевізійних
роликів тощо);
9) прийняти рішення про вилучення у відповідача та інших осіб
лотерейних карток, рекламної продукції, інших об'єктів, від яких
неможливо відділити нанесене позначення "Супер лото", з їх
подальшим знищенням.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "М.С.Л." посилалося на те,
що воно набуло права інтелектуальної власності на позначення
"Супер лото" шляхом отримання авторського права на малюнок цього
позначення, обнародування позначення "Супер лото" та його малюнку
на міжнародних виставках, що проводилися у місті Києві у вересні
2000 року та у місті Москві у жовтні - листопаді 2000 року, а
також шляхом подання у січні 2001 року документів до Міністерства
фінансів України на реєстрацію Умов проведення державної числової
лотереї "Українське спортлото - "Супер лото". 17.09.2001 ТОВ
"М.С.Л." отримано свідоцтво України N 20859 на знак для товарів і
послуг "Супер лото" з виставковим пріоритетом в Україні з
18.09.2000, в Росії - з 30.10.2000. На думку ТОВ "М.С.Л.",
відповідач на порушення вимог законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції спочатку в лютому 2001 року подав до
Державного департаменту інтелектуальної власності заявку
N 2001020749 на знак для товарів і послуг "Супер лото", а потім з
квітня 2001 року незаконно використовував позначення "Супер лото"
без дозволу уповноваженої на те особи - ТОВ "М.С.Л.".
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2003
(колегія суддів у складі: суддя Прокопенко Л.В. - головуючий,
судді Домнічева І.О. та Якименко М.М.) позов задоволено частково:
підприємству "Українська національна лотерея" заборонено
використання позначення "Супер лото" у будь-якій формі при
проведенні лотерей, в тому числі у рекламі лотереї в засобах
масової інформації, інформуванні про неї споживачів, а також в
будь-якій іншій діяльності відповідача, що стосується випуску та
проведення лотерей будь-яким способом; дії підприємства
"Українська національна лотерея" щодо неправомірного використання
в 2001-2002 роках без дозволу уповноваженої на те особи позначення
"Супер лото" визнано недобросовісною конкуренцією; підприємство
"Українська національна лотерея" зобов'язано вилучити позначення
"Супер лото" з будь-яких об'єктів, що знаходяться у власності або
користуванні відповідача, а також об'єктів, що передані у
користування третіх осіб та прямо або опосередковано
використовуються ним для організації, проведення або
розповсюдження лотерей, а саме у назві Державної лотереї "Супер
лото" вилучити позначення "Супер лото" з усієї рекламної продукції
лотереї (листівок, лотерейних карток, чеків гравців, телевізійних
відеороликів тощо); підприємство "Українська національна лотерея"
зобов'язано вилучити в інших осіб та знищити лотерейні картки,
рекламну продукцію, інші об'єкти, від яких неможливо відділити
нанесене позначення "Супер лото"; в іншій частині позовних вимог
провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.03.2003 (колегія суддів у складі: головуючий - суддя
Брайко А.І., судді Бившева Л.І. і Розваляєва Т.С.) рішення зі
справи змінено: відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині
зобов'язання підприємства "Українська національна лотерея"
вилучити позначення "Супер лото" з будь-яких об'єктів, що передані
у користування третіх осіб, а також вилучити у інших осіб та
знищити лотерейні квитки, рекламну продукцію, інші об'єкти, від
яких неможливо відділити нанесення позначення "Супер лото"; в
іншій частині рішення залишено без змін.
У прийнятті названих рішення і постанови судові інстанції
виходили з того, що з 18.09. по 21.09.2000 позивач обнародував
малюнок логотипу для числової лотереї та позначення "Супер лото"
на міжнародній виставці "REX-2000 - Реклама і маркетинг" у місті
Києві, та з 30.10. по 03.11.2000 - на міжнародній виставці
"Реклама-2000" у місті Москві. 19.03.2001 позивач подав до
Державного департаменту інтелектуальної власності заявку
N 2001031640 на реєстрацію позначення "Супер лото" та отримав
17.09.2001 свідоцтво України N 20859 на знак для товарів і послуг
"Супер лото" за класом 41 Міжнародної класифікації товарів та
послуг для реєстрування знаків з виставковим пріоритетом від
18.09.2000. З огляду на це судові інстанції дійшли висновку про
необхідність визнання дій відповідача щодо використання позначення
"Супер лото" недобросовісною конкуренцією та необхідність захисту
порушених прав власника свідоцтва шляхом покладення на відповідача
обов'язків щодо поновлення цих прав.
Водночас апеляційна інстанція не погодилася з рішенням
місцевого господарського суду у частині зобов'язання відповідача
вилучити та знищити передані ним у користування третіх осіб
позначення "Супер лото" з усієї рекламної продукції лотереї та
зобов'язання відповідача вилучити у інших осіб та знищити
лотерейні картки, рекламну продукцію, інші об'єкти, від яких
неможливо відділити нанесене позначення "Супер лото", та відмовила
у задоволенні позовних вимог у цій частині з тих підстав, що
господарським судом не визначено цих третіх осіб і прийнято
рішення про права і обов'язки осіб, яких не було залучено до
участі у справі, що є порушенням норм процесуального права.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
підприємство "Українська національна лотерея" просить скасувати
рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.03.2003 і передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції з посиланням на порушення судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права.
Зокрема, відповідач не погоджується з висновками суду щодо:
незаконності використання ним позначення "Супер лото" без
дозволу уповноваженої на те особи - ТОВ "М.С.Л." з посиланням на
те, що оскільки подану ним заявку на знак "Супер лото" не було
відхилено, він використовував цей знак на законних підставах;
обґрунтованості вимог позивача про припинення відповідачем
недобросовісної конкуренції, оскільки право на охорону позначення,
в тому числі на заборону використання останнього, виникає після
отримання свідоцтва, яке давало б позивачеві право забороняти
використовувати зареєстрований знак, а позивачем таке свідоцтво
отримане лише 17.09.2001;
набуття позивачем права інтелектуальної власності на
позначення "Супер лото" шляхом укладення авторського договору на
малюнок позначення "Супер лото", оскільки авторське право на
малюнок не надає його власнику право на знак для товарів і послуг;
обнародування позначення та малюнку на міжнародних виставках
у містах Києві та Москві і подання до Міністерства фінансів
України документів на реєстрацію державної числової лотереї
"Українське спортлото - "Супер лото". Крім того, відповідач
посилається на порушення апеляційною інстанцією норм
процесуального права, а саме: не враховано клопотання відповідача
про перенесення судового засідання у зв'язку з перебуванням його
представника на стаціонарному лікуванні та неможливістю його
заміни.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "М.С.Л." просить залишити
касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної
інстанції без змін, посилаючись на те, що видане на його ім'я
свідоцтво на знак "Супер лото" надає йому виключне право
забороняти іншим особам використовувати цей знак, а тому судовими
інстанціями обґрунтовано визнано дії відповідача недобросовісною
конкуренцією та заборонено подальше використання знака.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2003
прийнято до провадження касаційну скаргу підприємства "Українська
національна лотерея" і призначено її розгляд у засіданні Вищого
господарського суду України на 30.07.2003.
Підприємство "Українська національна лотерея" у письмовому
клопотанні повідомило Вищий господарський суд України про подання
названим підприємством до господарського суду міста Києва заяви
про перегляд оскаржуваного судового рішення від 05.02.2003 за
нововиявленими обставинами та просило зупинити провадження у даній
справі до прийняття судового акта за результатами розгляду
зазначеної заяви.
Ухвалою від 30.07.2003 Вищий господарський суд України
зупинив провадження за касаційною скаргою підприємства "Українська
національна лотерея" на рішення господарського суду міста Києва
від 05.02.2003 і постанову Київського апеляційного господарського
суду від 18.03.2003 до закінчення перегляду за нововиявленими
обставинами названого рішення господарського суду міста Києва з
цієї справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2003 у
задоволенні заяви підприємства "Українська національна лотерея"
про перегляд рішення господарського суду міста Києва від
05.02.2003 у справі N 12/323 відмовлено, а зазначене рішення
залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
16.12.2003 прийнято відмову підприємства "Українська національна
лотерея" від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду
міста Києва від 17.09.2003 у цій справі.
Підприємство "Українська національна лотерея" звернулося до
Вищого господарського суду України з клопотанням б/н і дати
(надійшло до Вищого господарського суду України 02.06.2004) "про
поновлення розгляду справи N 12/323" та "поясненням до касаційної
скарги", у яких просить: поновити розгляд його касаційної скарги;
скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2003
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.03.2003 та передати справу на новий розгляд до господарського
суду міста Києва; стягнути з ТОВ "М.С.Л." судові витрати,
пов'язані з розглядом справи у Вищому господарському суді України,
в сумі 42,50 грн. У поясненні до касаційної скарги викладено ті ж
самі підстави для скасування судових актів зі справи, що й у
касаційній скарзі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2004
провадження у справі поновлено і розгляд касаційної скарги
призначено на 06.07.2004.
06.07.2004 у судовому засіданні представником ТОВ "М.С.Л."
заявлено відвід колегії суддів, яка здійснювала розгляд касаційної
скарги, з тих мотивів, що цією колегією безпідставно відмовлено у
задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з
досягненням сторонами згоди щодо усіх істотних умов мирової угоди.
Відхиляючи таке клопотання, Вищий господарський суд України
виходив з того, що можливість укладення мирової угоди в процесі
перегляду судових рішень в касаційному порядку чинним
законодавством, зокрема Господарським процесуальним кодексом
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України) не передбачена, а
наявність у підприємства "Українська національна лотерея" наміру
щодо відмови від касаційної скарги (стаття 111-6 названого
Кодексу) представником зазначеного підприємства категорично
заперечувалася.
У зв'язку із заявленим відводом у судовому засіданні було
оголошено перерву.
Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від
12.07.2004 клопотання ТОВ "М.С.Л." про відвід колегії суддів
Вищого господарського суду України залишено без задоволення.
13.07.2004 ТОВ "М.С.Л." вдруге подало до Вищого
господарського суду України заяву про відвід колегії суддів;
відповідну заяву мотивовано тим, що колегією суддів розгляд даної
справи призначено на 20.07.2004, тобто, на думку ТОВ "М.С.Л.", до
вирішення питання про попередньо заявлений 06.07.2004 відвід цієї
ж колегії суддів.
Ухвалою Голови Вищого господарського суду України від
13.07.2004 клопотання ТОВ "М.С.Л." про відвід колегії суддів
Вищого господарського суду України залишено без задоволення.
19.07.2004 ТОВ "М.С.Л." подало до Вищого господарського суду
України клопотання про зупинення касаційного провадження зі справи
до "вирішення Верховним Судом України питання щодо прийняття та
розгляду касаційної скарги ТОВ "М.С.Л." на ухвалу Вищого
господарського суду України від 10 червня 2003 року" про
поновлення "касаційного провадження з перегляду прийнятих судовими
інстанціями рішень".
20.07.2004 ТОВ "М.С.Л." втретє (за вих. N 912) подало до
Вищого господарського суду України заяву про відвід колегії
суддів, посилаючись на те, що розгляд Вищим господарським судом
України касаційної скарги підприємства "Українська національна
лотерея" неможливий до розгляду Верховним Судом України касаційної
скарги ТОВ "М.С.Л." на зазначену ухвалу Вищого господарського суду
України про поновлення касаційного провадження, а колегією суддів
це не взято до уваги. У судовому засіданні Вищого господарського
суду України представники ТОВ "М.С.Л." не зазначили, якою нормою
чинного законодавства передбачалася б можливість оскарження ухвали
суду про поновлення провадження у справі.
Крім того, 20.07.2004 ТОВ "М.С.Л." вчетверте заявило відвід
колегії суддів Вищого господарського суду України з мотивів,
наведених у відповідній заяві, що є в матеріалах справи.
Відповідно до частини третьої статті 20 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
сторони можуть заявити відвід судді. Частиною другою
статті 22 ГПК України передбачено право сторін, зокрема,
оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим
Кодексом порядку.
Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм
процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і
охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до
всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин
справи.
На порушення приписів останньої з наведених норм ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
ТОВ "М.С.Л." вдалося до зловживання своїми правами
шляхом заявлення численних відводів одного й того ж характеру та
подання не заснованих на вимогах закону клопотань про відкладення
розгляду справи. З урахуванням наведеного суд вважає єдиною метою
таких дій ТОВ "М.С.Л." штучне затягування судового процесу задля
укладення гаданої мирової угоди, яка нібито має бути підписана
сторонами, хоча в засіданні Вищого господарського суду України з
розгляду касаційної скарги, що відбулося 06.07.2004, уповноважений
представник скаржника двічі заявив (у присутності представника ТОВ
"М.С.Л.") про те, що підприємство "Українська національна лотерея"
не збирається відкликати касаційну скаргу; не виявлялося цим
підприємством відповідного наміру і в подальшому.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України вважав
за необхідне продовжити розгляд касаційної скарги в даній справі.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність скасування прийнятих у
справі рішення і постанови та відмови у задоволенні позову з
огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- підприємство "Українська національна лотерея" подало
13.02.2001 до Укрпатенту заявку на реєстрацію знака для товарів і
послуг зі словесним позначенням "Супер лото" (реєстраційний номер
2001020749);
- ТОВ "М.С.Л." подало 19.03.2001 до Укрпатенту заявку на
реєстрацію знака для товарів і послуг зі словесним позначенням
"Супер лото" (реєстраційний номер 2001031640);
- Державним департаментом інтелектуальної власності видано
свідоцтво на знак для товарів і послуг від 17.09.2001 N 20859,
яким ТОВ "М.С.Л." надано виключне право користуватися і
розпоряджатися знаком зі словесним позначенням "Супер лото" за
своїм розсудом;
- свідоцтво на знак для товарів і послуг від 17.09.2001
N 20859 було видано Державним департаментом інтелектуальної
власності на підставі встановленого Укрпатентом виставкового
пріоритету за датою відкриття виставок "REX 2000 - Реклама та
маркетинг", що проходила у місті Києві з 18.09.2000 по 21.09.2000,
та "РЕКЛАМА-2000", що проходила у місті Москва (Росія) з
30.10.2000 по 03.11.2000;
- ТОВ "М.С.Л." не подано належних доказів використання ним
знака зі словесним позначенням "Супер лото" в експозиції послуг на
виставці "REX 2000 - Реклама та маркетинг", що проходила у місті
Києві з 18.09.2000 по 21.09.2000;
- ТОВ "М.С.Л." не подано достатніх доказів участі у виставці
"REX 2000 - Реклама та маркетинг" як експонента. Крім того, ця
виставка не мала статусу офіційної або офіційно визнаної
міжнародної виставки згідно з вимогами Конвенції про міжнародні
виставки ( 995_975 ) (995_975)
від 22.11.1928.
Відповідно до пунктів 3 і 6 статті 5 Закону України "Про
охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
(в
редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої
інстанції) право власності на знак засвідчує свідоцтво; право на
одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату
подання до Установи (Держпатенту України) або, якщо заявлено
пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана
заявка не вважається відкликаною, не відкликана або не відхилена.
Пунктом 2 статті 9 цього ж Закону встановлено, що пріоритет знака,
використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно
визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави -
учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності
( 995_123 ) (995_123)
, може бути встановлено за датою відкриття виставки,
якщо заявка надійшла до Установи протягом шести місяців від
зазначеної дати.
Згідно з частиною другою статті 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2003 зі
справи N 19/452, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 15.07.2003, визнано недійсним
свідоцтво на знак для товарів і послуг від 17.09.2001 N 20859, за
яким ТОВ "М.С.Л." надано виключне право користуватися і
розпоряджатися знаком зі словесним позначенням "Супер лото" за
своїм розсудом. Зазначені судові акти зі справи N 19/452 залишено
без змін постановою Вищого господарського суду України від
03.12.2003. У прийнятті названої постанови касаційна інстанція
дійшла висновку про те, що оскільки судовими інстанціями не
встановлено права пріоритету ТОВ "М.С.Л." за датою відкриття
виставок "РЕКЛАМА-2000" та "REX 2000 - Реклама та маркетинг", то
вони дійшли правильного висновку про першість у поданні заявки на
реєстрацію знака зі словесним позначенням "Супер лото" за
підприємством "Українська Національна лотерея". Ухвалою Верховного
Суду України від 04.03.2004 відмовлено у порушенні касаційного
провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду
України зі справи N 19/452.
Таким чином, у зв'язку з визнанням відповідного свідоцтва на
знак для товарів і послуг недійсним у ТОВ "М.С.Л." відсутнє
виключне право забороняти іншим особам використовувати без його
згоди позначення "Супер лото".
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2003 і
постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.03.2003 зі справи N 12/323 скасувати.
2. У задоволенні позову відмовити.