ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 11/286
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу та постанову Приватного підприємця
Яцук Т.Й.
від 23.02.04 Львівського апеляційного господарського суду
області у справі N 11/286 господарського суду Рівненської області
за позовом ТзОВ ВКФ "Світязь", с. Зоря
до Зорянської сільської ради СПД Яцук Т.Й.
про визнання недійсним рішення відповідача - 1 та зобов'язати
відповідача - 2 припинити незаконну реконструкцію даху
та зустрічним позовом СПД Яцук Т.Й.
до ТзОВ ВКФ "Світязь", с. Зоря
про визнання п. 9 договору купівлі - продажу недійсним
за участю представників сторін:
від позивача - Богайчук С.В. дор. N ВВК N 003143 від
19.07.2004 Яцук Т.Й. пасп. СП 433036
від відповідача - директор - Ротар Б.М., Бакун А.Ю. дор. N 25
від 21.10.03
Рішенням від 22-24.10.2003 в позові відмовлено. Задоволений
зустрічний позов СПД Яцук Т.Й. і визнано недійсною з моменту
укладання ч. 1 п. 9 договору купівлі-продажу N 47/100 приміщення
будинку побуту, укладеного 25.12.2001 між ТзОВ ВКФ "Світязь" та
СПД Яцук Т.Й. Рішення мотивоване тим, що в обгрунтування своїх
вимог позивач не надав суду належних доказів. Зустрічний позов
задоволено з тих підстав, що ч. 1 п. 9 договору не відповідає
закону, оскільки можна припустити, що договір міг бути укладеним і
без включення недійсної його частини (суддя В. Грязнов).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23.02.2004 рішення місцевого суду скасовано в частині задоволення
зустрічного позову. В задоволенні зустрічного позову про визнання
недійсним ч. 1 п. 9 договору від 25.12.2003 відмовлено.
В частині позовних вимог про припинення незаконної
реконструкції даху провадження у справі припинено.
В решті рішення суду залишено без змін. Постанова мотивована
тим, що в рішенні суду не наведено норму закону, яка порушена
ч. 1 п. 9 договору від 25.12.2001. Позовна вимога про припинення
реконструкції даху не містить предмету спору, а є одним із заходів
по забезпеченню позову. Спірне рішення сесії Зорянської сільської
ради N 401 від 03.06.2003 прийняте на виконання попередніх рішень
сільради, які не є предметом спору по даній справі і не визнані
недійсними у встановленому порядку (колегія суддів у складі:
В.Кузь, С.Бойко, Л.Давид).
Підприємець Яцук Т.Й. в поданій касаційній скарзі просить
постанову апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на те, що
вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального
права. Висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема,
що будинок є спільною частковою власністю, оскільки приміщення є
цілісною будівлею. Помилковим є посилання на ст. 119 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки дана стаття стосується прав та обов'язків
учасників спільної часткової власності жилого будинку, яким спірне
приміщення не являється.
В апеляційному суді не була проведена технічна фіксація
судового процесу, хоча клопотання про відмову від неї не
заявлялося. Було порушено право відповідача про захист, оскільки в
повному обсязі представники заслухані не були.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Суд апеляційної інстанції встановив наступне.
ПП Яцук Т.Й. за договором купівлі-продажу від 25.12.2001
придбала у ВКФ "Світязь" у власність 47/100 частин приміщення
будинку побуту, інша частина приміщення 53/100 залишилась у
власності ВКФ "Світязь". В п. 9 договору було передбачено, що
покупець зобов'язаний будь-які суттєві реконструкції приміщення
узгоджувати з продавцем.
3 червня 2003 року Яцук почала реконструкцію належної їй
частини будинку побуду з повної заміни існуючого даху на
мансардний поверх.
Рішенням виконкому Зорянської сільської ради від 22.08.2002
N 258 дано згоду на реконструкцію частини приміщення в с. Зоря,
вул. Конституції підприємцю Яцук Т.Й. під магазин та банкетний
зал, а рішенням Ради N 401 від 03.06.2003 - під магазин, кафе,
гральний зал, адміністративні приміщення. 19.06.2003 Яцук
повідомила позивача про початок робіт, проти яких позивач
заперечував.
Позивач просить визнати недійсними рішення виконкому від
22.08.2002 N 258 та рішення Ради від 03.06.2003 N 401 з мотиву
неузгодження підприємцем Яцук плану реконструкції з
ТзОВ ВКФ "Світязь".
З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд дійшов
правильного висновку, що будинок побуту є спільною частковою
власністю, оскільки сторони мають у власності визначені частки
будинку, зокрема 53/100 та 47/100 будинку. Правовідносини сторін
щодо володіння, користування і розпорядження спільною частковою
власністю регулюються ст. 113, 119 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Апеляційна інстанція правильно вказала, що умови ч. 1 п. 9
договору сторін не протирічать вказаним вище нормам закону і тому
відсутні підстави для визнання цієї частини договору недійсною і,
як наслідок, відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.
Апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки
оскаржуване рішення відповідача N 401 від 03.06.2003 прийняте на
виконання попередніх рішень відповідача N 258 від 22.08.2002,
N 276 від 24.12.2002, N 401 від 03.06.2003 які не є предметом
цього спору і які не визнані недійсними у встановленому порядку, в
позову в цій частині обгрунтовано відмовлено.
Касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційної
інстанції, що позовна вимога про припинення незаконної
реконструкції даху не містить предмету спору, а є по суті одним із
заходів по забезпеченню позову в порядку статей 66, 67
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Провадження в цій частині позову обґрунтовано припинено.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що
спір розглянутий судом апеляційної інстанції відповідно норм
діючого матеріального права і підстави для скасування постанови
відсутні.
Доводи скаржника про те, що в порушення норм процесуального
права не здійснювалася технічна фіксація судового процесу і що
пояснення відповідача (Яцук) не були заслухані судом в повному
обсязі, - судом до уваги не приймаються. Клопотання не здійснювати
технічну фіксацію судового процесу, підписане Яцук Г.Й.
знаходиться в матеріалах справи (а.с. 182). У справі відсутні
зауваження скаржника з приводу допущених в протоколі
неправильностей або його неповноти, як це передбачено ст. 81-1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця Яцук Т.Й. залишити без
задоволення, а постанову від 23.02.04 Львівського апеляційного
господарського суду області у справі N 11/286 господарського суду
Рівненської області - без змін.