ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.07.2004                                  Справа N 05-5-7/1563
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді      Плахотнюк С.О.,
суддів:                Панченко Н.П., Рибака В.В.,
 
розглянувши касаційну  ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний
скаргу                 комбінат”
 
на постанову           від 16.04.2004 Київського апеляційного
                       господарського суду
 
та ухвалу              від 02.03.2004 господарського суду міста
                       Києва
 
у справі               № 05-5-7/1563
 
за позовом             ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний
                       комбінат”
 
до                     ТОВ “Торговий дім Запорожсталь”
 
про   стягнення 7078,92 грн.,
 
за участю представників:
 
-    позивача – не з’явився,
-    відповідача – не з’явився,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою  від  02.03.2004 господарського суду міста Києва  (суддя
Якименко  м.  М.) у справі № 05-5-7/1563 позовні  матеріали  ВАТ
“Центральний  гірничо-збагачувальний  комбінат”  повернуті   без
розгляду.  Ухвала  мотивована тим, що не надано  доказів  сплати
державного мита в установленому порядку та розмірі.
 
Постановою від 16.04.2004 Київського апеляційного господарського
суду  (судова  колегія  у складі: головуючий  суддя  Пантелієнко
В.О.,  судді  Репіна Л.О., Синиця О.Ф.) у справі  №  05-5-7/1563
ухвалу  від  02.03.2004 господарського суду міста  Києва  у  цій
справі  залишено  без  змін.  Постанова  мотивована  тим,  що  в
платіжному  дорученні № 2917 від 30.05.2003 про сплату  держмита
за   подання   позовної  заяви  не  зазначено   коду   бюджетної
класифікації.
 
Не  погоджуючись  з  ухвалою від 02.03.2004 господарського  суду
міста Києва та постановою від 16.04.2004 Київського апеляційного
господарського  суду  у справі № 05-5-7/1563,  ВАТ  “Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат” подало до Вищого господарського
суду   України  касаційну  скаргу,  у  якій  просить   скасувати
зазначені  ухвалу  та постанову та направити справу  на  розгляд
господарського  суду.  Касаційна  скарга  мотивована   тим,   що
господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанції
неправильно застосовано норми процесуального права.
 
Заслухавши  доповідача,  перевіривши  правильність  застосування
норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає   задоволенню,  зазначені  постанова   та   рішення   –
скасуванню,  справа  –  направленню  на  розгляд  по   суті   до
господарського суду першої інстанції з наступних підстав.
 
Господарськими  судами першої та апеляційної інстанції  вказано,
що  у рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу  та
код  бюджетної  класифікації 22090200. В наявному  в  матеріалах
платіжному  дорученні № 2917 від 30.05.2003 про сплату  держмита
за   подання  позовної  заяви  коду  бюджетної  класифікації  не
зазначено,  а  отже місцевим та апеляційним господарським  судом
зроблено висновок про те, що позивачем не подано доказів  сплати
державного мита у встановленому порядку.
 
Відповідно  до п. 2 Роз’яснення ВАСУ від 04.03.1998  №  02-5/78,
господарським судам у вирішенні згаданих питань слід керуватись,
зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”
( 7-93  ) (7-93)
          та Інструкцією про порядок обчислення та  справляння
державного   мита,   затвердженою  наказом  Головної   державної
податкової інспекції України від 22.04.93 № 15.
 
Як   свідчить  практика  Верховного  суду  України   та   Вищого
господарського суду України, оскільки однією з основних умов, за
якої господарський суд приймає заяву, скаргу до розгляду, є факт
надходження  державного  мита  до  Державного  бюджету  України,
господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження  і
зарахування   державного  мита  до  державного  бюджету   вправі
витребувати  від  позивача, скаржника  відповідне  підтвердження
територіального  органу  державного  казначейства,  якому   мито
перераховано. Відсутність зазначення в призначенні  платежу  при
оплаті  державного  мита  коду  бюджетної  класифікації   не   є
підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
 
Таким  чином  колегія суддів Вищого господарського суду  України
прийшла  до  висновку,  що ухвала від 02.03.2004  господарського
суду   міста   Києва  та  постанова  від  16.04.2004  Київського
апеляційного господарського суду у справі № 05-5-7/1563 прийняті
з  порушенням  процесуального законодавства, а  тому  підлягають
скасуванню.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-13   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   ВАТ   “Центральний   гірничо-збагачувальний
комбінат”  на  постанову від 16.04.2004 Київського  апеляційного
господарського суду та ухвалу від 02.03.2004 господарського суду
міста Києва у справі № 05-5-7/1563 задовольнити.
 
Постанову  від 16.04.2004 Київського апеляційного господарського
суду та ухвалу від 02.03.2004 господарського суду міста Києва  у
справі № 05-5-7/1563 скасувати.
 
Позовні  матеріали направити до господарського суду міста  Києва
для порушення провадження у справі та розгляду по суті.