ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 9/142
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу АТЗТ "XXX"
на рішення господарського суду Миколаївської
області від 16.01.2004 року та постанову
Одеського апеляційного господарського суду
від 30.03.2004 року
у справі № 9/142
за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду
соціального страхування України з тимчасової
втрати працездатності
до АТЗТ "XXX"
про розірвання договору та стягнення
205008,58 грн.,
За участю представників сторін
від позивача А.А.А. дов. від 08.07.04р. б/н,
від відповідача Б.Б.Б. дов. від 27.05.04р. № 116, В.В.В. дов. від
27.05.04 р. б/н
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.01.2004
року (суддя Філінюк І.Г.) позов задоволено, розірвано договір на
виконання робіт по проведенню реставрації та перепланування
будівлі по вул. Н-ській у м. Миколаєві, укладеного між позивачем
та відповідачем, зобовязано АТЗТ "XXX" усунути перешкоди у
користуванні будівлею та забезпечити доступ до неї представників
позивача, передати їм по акту спірну будівлю, стягнуто з
відповідача на користь позивача пеню 19341,58 грн. у звязку з
порушенням строків робіт обумовлених договором. Суд, в
обгрунтування свого рішення посилається на ст.ст. 161, 162, 203,
340 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 530, 651, 875,
878, 883 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 48 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
30.03.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін, а апеляційна скарга АТЗТ "XXX" без задоволення з тих же
підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
АТЗТ "XXX" звернулося з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України в якій просить скасувати рішення
господарського суду Миколаївської області від 16.01.2004 року та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30.03.2004 року та залишити позов Миколаївського обласного
відділення Фонду соціального страхування України з тимчасової
втрати працездатності без задоволення, посилаючись на невірне
застосування судами норм і процесуального права, а саме ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів
викладених в ній, вважає їх безпідставними і такими, що не
відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного
законодавства, а тому просить рішення господарського суду
Миколаївської області від 16.01.2004 року та постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 30.03.2004 року залишити без
змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представників сторін,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між
сторонами у справі укладено договір на виконання робіт по
проведенню реставрації, реконструкції та перепланування приміщення
Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності від 28.11.2002 року. На
виконання зазначеного договору, позивач в установлені графіком
строки перерахував обумовлений договором аванс у розмірі 70% від
обсягу робіт 1126667,00 грн. та передав технічну документацію.
З матеріалів справи видно, що відповідно до п. 8.1 укладеного між
сторонами договору, передбачена відповідальність за порушення
строків виконання зобов'язань по договору у розмірі подвійної
облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Господарські суди попередніх інстанцій, мотивуючі прийняті судові
рішення посилаються на те, що відповідач згідно з графіком
виконання робіт повинен був до 27.07.2003 року виконати роботи. В
установлені строки зазначені роботи виконані не були. Крім того,
суди посилаються на те, що відповідач за своєю ініціативою
здійснив роботи не встановлені кошторисом.
У відповідності зі ст.ст. 344. 347 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, у разі коли підрядчик допускає відступ від умов
договору, або інші недоліки у роботі, в тому числі несвоєчасно її
виконує, замовник вправі вимагати розірвання договору та
відшкодування збитків.
Судова колегія, вважає за неможливе погодитись з висновками та
правовим обгрунтуванням суду першої та апеляційної інстанції,
оскільки ними в порушення ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надано правової оцінки листам
позивача № 666/01-55 від 13.08.2003 року та № 723/01-55 від
05.09.2003 року.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, сторони
продовжили строк виконання договору підряду на невизначений
термін.
Так, у листі № 723/01-55 від 05.09.2003 року, який датований на
два місяці пізніше дати закінчення робіт по договору підряду
позивач просить відповідача прийняти кошторис та виконати
додаткові роботи з утеплення даху. З матеріалів справи видно, що
зазначені роботи виконувались відповідачем, і це не заперечує
позивач.
Викладеним обставинам, як суд першої так і суд апеляційної не
надали оцінку всупереч нормам Господарського процесуального
кодексу України, а саме ст. 43 ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія вважає, що наведені відповідачем обставини у
касаційній скарзі, безпосередньо стосуються предмету даного
господарського спору, оскільки мають суттєве значення для
вирішення питання щодо застосування пені за прострочення робіт,
але судами попередніх інстанцій їм не надано оцінки.
За таких обставин, рішення господарського суду Миколаївської
області від 16.01.2004 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 30.03.2004 року якою зазначене рішення
залишено без змін у справі № 9/142 не можна визнати такими, що
відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому
підлягають скасування, а справа направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід врахувати викладене, дослідити
матеріали справи, повно та всебічно перевірити обставини справи,
надати оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням
сторін і в залежності від встановленого та вимог закону,
постановити законне і обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу АТЗТ "XXX" задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.01.2004
року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30.03.2004 року скасувати.
Справу передати до господарського суду Миколаївської області на
новий розгляд.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Яценко О.В.