ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 20.07.2004                                   Справа N 8/185-1907
 
Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
 
розглянув касаційну  скаргу  колективного  підприємства "ХХХ",  м.
Н-ськ Ч-ської області (далі - КП "ХХХ")
 
на постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
06.05-11.05.2004
 
зі справи № 8/185-1907
 
за позовом  Державної  інспекції  з  контролю  за цінами в Ч-ській
області, м. Ч-ськ (далі - Інспекція)
 
до КП "ХХХ"
 
про стягнення 696,48 грн.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.08.2003
(суддя Жук Г.А.) в задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що
позивачем  не  порушено  державну  дисципліну цін при встановленні
націнок на лікарські засоби,  оскільки у визначенні ціни  на  ліки
він виходив з зазначених у накладних оптових цін виробника (митної
вартості).
 
Постановою Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
06.05-11.05.2004 (суддя Онишкевич В.В.  - головуючий,  судді Слука
М.Г.,  Скрутовський  П.Д.)  назване   рішення   скасовано,   позов
задоволено:  з КП "ХХХ" в доход державного бюджету стягнуто 232,16
грн.  економічних санкцій та 464,32 грн. штрафних санкцій і судові
витрати.  Постанову  мотивовано посиланням на те,  що судом першої
інстанції  замість  поняття  "оптова  ціна  виробника"   помилково
застосовано  поняття "оптова відпускна ціна виробника" та порушено
постанову Кабінету Міністрів України  від  25.12.96  №  1548  "Про
встановлення  повноважень  органів  виконавчої влади та виконавчих
органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" ( 1548-96-п  ) (1548-96-п)
        
(далі - постанова КМУ від 25.12.96 № 1548).
 
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України КП "ХХХ"
просить постанову апеляційної інстанції скасувати і  залишити  без
змін  рішення  місцевого  господарського  суду.  Касаційну  скаргу
мотивовано посиланням на те, що висновок апеляційної інстанції про
те,  що  при  встановленні  торговельних  надбавок  оптовою  ціною
повинна вважатися відпускна ціна,  за якою  був  придбаний  товар,
суперечить  постанові  КМУ  від  25.12.96  № 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
         та
пункту  1  розпорядження   Голови   Ч-ської   обласної   державної
адміністрації  від  24.12.2001 №580 "Про встановлення торговельних
надбавок  (націнок)  на  лікарські  засоби  і   вироби   медичного
призначення".
 
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
 
Учасників судового    процесу    відповідно    до   статті   111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК  України)  належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги.
 
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
 
Перевіривши на   підставі   встановлених   судовими    інстанціями
фактичних  обставин  справи  правильність  застосування  ними норм
матеріального і  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України  дійшов  висновку  про  наявність  підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
 
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
- Інспекцією при проведенні перевірки  КП  "ХХХ"  встановлено,  що
назване  колективне  підприємство  реалізує  лікарські  засоби  та
вироби  медичного  призначення  із  застосуванням  при  формуванні
роздрібних цін торговельної надбавки,  націнки в розмірі, більшому
ніж 35 процентів до ціни придбання,  на такі  препарати:  аналгін,
ампіцілін, аспаркам, вугілля активоване, валідол, мукалтин та ін.;
 
- на  підставі  акта  перевірки від 10.05.2003 Інспекцією прийнято
рішення від 15.05.2003 №34 "Про застосування  економічних  санкцій
за порушення державної дисципліни цін", за яким у доход державного
бюджету   з   відповідача   підлягають   вилученню   232,16   грн.
необґрунтовано  одержаної виручки та 464,32 грн.  штрафу в розмірі
200 процентів від суми необґрунтовано одержаної виручки;
 
- акт  перевірки  від  10.05.2003  не   містить   відомостей   про
застосування  відповідачем  митної вартості товару при нарахуванні
надбавки;
 
- Інспекція  в  обґрунтування  факту  порушення  КП  "ХХХ"   рівня
граничної   торговельної   надбавки  покладено  закупівельну  ціну
товару,  що  підтверджується   розрахунком   суми   необґрунтовано
одержаної  виручки  та накладними на отримання товару відповідачем
від продавця;
 
- КП  "ХХХ"  нараховує  торговельну  надбавку  від  оптової   ціни
виробника,  яку  зазначено  в  накладних  постачальника  (продавця
товару),  яка відрізняється від відпускної ціни,  зазначеної в тих
же накладних.
 
Причиною спору   в  даній  справі  стало  неправомірне,  на  думку
позивача,  застосування відповідачем торговельних надбавок  не  до
цін  постачальника,  за  якими  фактично реалізовувалися лікарські
засоби,  а  до  цін,  названих  оптово-відпускними,  за  якими  не
проводилося фактичної реалізації ліків.
 
Статтею 6  Закону  України  "Про  ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
        
(далі  -  Закон)  передбачено,   що   в   народному   господарстві
застосовуються   вільні  ціни  і  тарифи,  державні  фіксовані  та
регульовані   ціни  і  тарифи.  Відповідно  до  статті  7   Закону
( 507-12  ) (507-12)
          вільні  ціни  і  тарифи  встановлюються  на  всі види
продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється
державне регулювання цін і тарифів.
 
Відповідно до  статті 8 Закону ( 507-12 ) (507-12)
         державне регулювання цін
і тарифів здійснюється шляхом встановлення:  державних  фіксованих
цін (тарифів);   граничних  рівнів  цін  (тарифів)  або  граничних
відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
 
Згідно зі статтею 4 Закону ( 507-12 ) (507-12)
          Кабінет  Міністрів  України
визначає перелік продукції,  товарів і послуг,  державні фіксовані
та регульовані ціни і тарифи на  які  затверджуються  відповідними
органами  державного  управління  та визначає повноваження органів
державного управління в галузі  встановлення  і  застосування  цін
(тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
 
Розпорядженням Голови Ч-ської обласної державної адміністрації від
24.12.2001 №  580  встановлено   граничний   рівень   торговельної
надбавки  на  лікарські  засоби  і  вироби  медичного призначення,
зазначені у переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і
виробів  медичного призначення,  ціни на які підлягають державному
регулюванню,  і які реалізуються населенню через аптечну мережу, в
розмірі 35 процентів до оптової ціни виробника (митної вартості).
 
Відповідно   до  пункту  12  постанови  КМУ  від  25.12.96  № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
         граничні торговельні надбавки (націнки) на лікарські
засоби  і  вироби  медичного  призначення,  зазначені  у  переліку
вітчизняних та імпортних лікарських засобів  і  виробів  медичного
призначення,  ціни  на  які підлягають державному регулюванню,  що
реалізуються населенню через  аптечну  мережу,  встановлюються  на
рівні  не  вище  ніж  35  відсотків оптової ціни виробника (митної
вартості),  а на ті,  що придбаваються державними та  комунальними
закладами  охорони здоров'я за бюджетні кошти,  - на рівні не вище
ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості).
 
Перелік вітчизняних та  імпортних  лікарських  засобів  і  виробів
медичного   призначення,   ціни   на   які  підлягають  державному
регулюванню ( z1045-01 ) (z1045-01)
        , затверджено наказом Міністерства охорони
здоров'я   України   та   Міністерства   економіки   та  з  питань
європейської   інтеграції   України   №480/294   від   03.12.2001,
зареєстрованим   в  Міністерстві  юстиції  України  17.12.2001  за
№1045/6236.
 
Питання визначення  митної  вартості  регламентуються   постановою
Кабінету  Міністрів України від 05.10.1998 №1598 "Про затвердження
Порядку визначення митної вартості товарів та  інших  предметів  у
разі переміщення їх через митний кордон України" (1598-98-п ), яка
діяла  на   момент   виникнення   спірних   правовідносин,   проте
попередніми  судовими інстанціями встановлено,  що відповідачем не
застосовувалася митна вартість товару при нарахуванні торговельної
надбавки.
 
Нормативне визначення   оптової  ціни  виробника  у  законодавстві
відсутнє.  Тому,  на думку  Інспекції,  при  обрахуванні  надбавок
позивачеві   слід   було  виходити  з  фактичної  відпускної  ціни
продавця,  яку зафіксовано в  бухгалтерських  документах  позивача
(покупця) відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і
звітність  в  Україні"  ( 996-14  ) (996-14)
        .  Проте  таке  твердження  не
відповідає   вимогам   зазначених   нормативних   актів  з  питань
ціноутворення,  які пов'язують обрахування  ціни  саме  з  оптовою
ціною виробника.
 
Як було   встановлено   судом   першої   інстанції,   позивачем  в
обґрунтування  факту  порушення   відповідачем   рівня   граничної
торговельної  надбавки  покладено  закупівельну  ціну  товару,  що
підтверджується розрахунками суми необґрунтовано одержаної виручки
та  накладними  на  отримання  товару від продавця.  Відповідач же
нараховує торговельну націнку  від  оптової  ціни  виробника,  яку
зазначено   в   накладних   поставника  (продавця  товару)  і  яка
відрізняється від відпускної ціни, зазначеної в тих же накладних.
 
Таким чином,  судом першої інстанцій зроблено вірний висновок  про
відсутність порушень дисципліни цін відповідачем.
 
Посилання апеляційної   інстанції  відповідно  до  статті  35  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         на рішення Тернопільського міського  суду  від
05.06.2003,  яким  дії  позивача  щодо  накладення на керівника КП
"ХХХ"  адміністративного  стягнення,  визнані   правомірними,   не
беруться  Вищим  господарським судом України до уваги,  оскільки у
матеріалах  справи  наявні  відомості  про  оскарження   названого
рішення  до  вищої інстанції (а.с.  66) та немає доказів залишення
його без змін.
 
З урахуванням наведеного висновок  місцевого  господарського  суду
про  те,  що  встановлення  граничного  рівня торгової надбавки на
лікарські засоби і  вироби  медичного  призначення  у  процентному
відношенні  саме  до  оптової ціни виробника (митної вартості),  є
правильним,  оскільки  інших  граничних  тарифів  та  порядку   їх
визначення законодавчо не встановлено.
 
З урахуванням  зазначеного  постанову  апеляційного господарського
суду з даної справи необхідно скасувати,  а  рішення  суду  першої
інстанції залишити без змін.
 
Керуючись статтями  111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Касаційну скаргу колективного підприємства "ХХХ" задовольнити.
 
2. Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
06.05-11.05.2004 зі справи № 8/185-1907 скасувати.
 
3. Рішення   господарського   суду   Тернопільської   області  від
20.08.2003 зі справи № 8/185-1907 залишити без змін.
 
Суддя      В.Селіваненко
Суддя      І. Бенедисюк
Суддя      В. Джунь