ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 20.07.2004                                Справа N 2-13/14767-03
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
 
розглянувши
касаційну скаргу      управління ПФУ в м. Н-ську
 
на                    постанову   Севастопольського   апеляційного
                      господарського суду від 22.01.2004 року
 
у справі              № 2-13/14767-03
 
за позовом            військової частини XXX2
 
до                    управління ПФУ в м. Н-ську
 
про                   визнання недійсним рішення
 
За участю представників сторін
 
від позивача А.А.А.  дов.  від 16.07.04р.  № 290,  Б.Б.Б.  посв. №
099177 МА,
 
від відповідача не з'явився
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського   суду   Автономної  Республіки  Крим  від
17.11.2003 року (суддя  Жукова  А.І.)  позов  задоволено,  визнані
недійсними рішення управління Пенсійного фонду України в м. Н-ську
№ 619 від 09.07.2003 року і  повідомлення  №  761  від  09.07.2003
року.  Суд,  в обгрунтування прийнятого рішення посилається на те,
що позивачем в розрахункових зобов'язаннях у 2002-2003 роках  були
зафіксовані   арифметичні   і   методологічні  помилки  в  поданих
платником розрахунках зобов'язань по сплаті збору  на  обов'язкове
державне пенсійне страхування, які були виявлені відповідачем і за
які рішенням № 214 від 24.03.2004 року  були  застосовані  штрафні
санкції в сумі 17,00 грн.
 
Постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від
22.01.2004 року зазначене рішення суду першої  інстанції  залишено
без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення з тих же
підстав.
 
Не погоджуючись  з  постановою   апеляційного   суду,   відповідач
звернувся  з  касаційною  скаргою  до  Вищого  господарського суду
України  в  якій  просить  скасувати  постанову  Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  від 22.01.2004 року у справі №
2-13/14767-2003 і передати справу на новий розгляд, посилаючись на
невірне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а
саме п.п.  17.1.3 п.  17.1 ст.  17  Закону  України  "Про  порядок
погашення   зобов'язань  платниками  податків  перед  бюджетами  і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         від  21.12.2000  року  №
2181 -III.
 
У відзиві  на  касаційну  скаргу,  позивач заперечує проти доводів
викладених в  ній,  вважає  їх  безпідставними  і  такими,  що  не
відповідають    чинному    законодавству   і   просить   постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від  22.01.2004
року  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  відповідача  без
задоволення.
 
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
 
Заслухавши суддю - доповідача та  доводи  представників  позивача,
проаналізувавши  правильність  застосування апеляційним судом норм
матеріального і процесуального права,  судова колегія  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню,  виходячи  з
наступного.
 
Як встановлено   господарськими   судами   попередніх   інстанцій,
відповідачем   23.06.2003   року  проведена  перевірка  військової
частини - XXX2 з питань своєчасності, повноти нарахування збору на
обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  за результатом якої
складено акт  №  164  від  23.06.2003  року,  на  підставі  якого,
09.07.2003   року   прийнято  рішення  №  619  про  донарахування:
податкового  зобов'язання  в  сумі  збору  -  321706,28   грн.   і
застосовані штрафні санкції в сумі 160853,14 грн.  через порушення
п.п. б п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань платниками податків
перед бюджетом і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Згідно п.п 17.1.3 п.  17.1 ст.  17 зазначеного закону ( 2181-14  ) (2181-14)
        
передбачена   сплата  штрафу  в  розмірі  10  відсотків  від  суми
недоплати за кожний з податкових періодів, встановлених для такого
податку, у випадку, якщо контролюючий орган самостійно донараховує
суму податкового зобов'язання у випадку,  якщо дані документальних
перевірок  результатів  діяльності платників податків свідчать про
заниження  або  завищення  суми   його   податкових   зобов'язань,
заявлених в податкових деклараціях.
 
У відповідності   з   ст.  12  п.  12.5  Інструкції  "Про  порядок
вирахування та сплати підприємствами,  установами, організаціями і
громадянами  збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування і
інших платежів,  а також обліку їх надходження  в  Пенсійний  фонд
України" ( z0998-01 ) (z0998-01)
         факти порушень законодавства зі сплати збору
посадова особа органів ПФУ,  уповноважена на проведення  перевірки
платника  податків,  оформлює  актом  документальної перевірки,  в
якому  чітко  викладається  зміст   порушення   з   обгрунтуванням
порушених  норм  законодавчих  актів  та  вказуються  конкретні їх
пункти та статті.
 
Господарські суди вірно дійшли висновку про те, що акт перевірки №
164  від  23.06.2003  року  не містить висновків про завищення або
заниження позивачем податкових зобов'язань,  а  тому  рішення  про
донарахування  суми  збору - 321706,28 грн.  прийнято з порушенням
вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками
податків  перед   бюджетом   і   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Суд апеляційної інстанції, враховуючи матеріали справи, правомірно
зазначив,   що   донарахована  сума  податкового  зобов'язання  не
пред'являлася відповідачем  до  сплати  на  підставі  направленого
позивачу  19.07.2003  року  повідомлення № 761 про сплату штрафних
санкцій в сумі 160853,14  грн.,  а  це  свідчить  про  відсутність
недоплати сум збору і тому не може бути застосований штраф. так як
сплата штрафу залежить від суми  недоплати  за  кожний  податковий
період.
 
З матеріалів   справи   видно,   що  відповідачем  не  проводилася
документальна перевірка результатів діяльності позивача,  як  того
вимагає чинне законодавство, а проводилася перевірка своєчасності,
повноти нарахування збору,  а тому  у  відповідача  були  відсутні
підстави  для  застосування  штрафу,  про  що вірно зазначили суди
попередніх інстанцій у своїх рішеннях.
 
Крім того,  як видно з  матеріалів  справи,  у  травні  2003  року
позивач  самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання
минулих податкових  періодів  у  звітах  16  травня  2003  року  і
направив   відповідачу   уточнюючі   звіти,   які   були  прийняті
відповідачем.
 
Відповідно до  п.  17.2  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань   платниками  податків  перед  бюджетом  і  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         платник податків,  який до  початку
його   перевірки  контролюючим  органом  самостійно  виявляє  факт
заниження податкового зобов'язання минулих податкових  періодів  і
самостійно     донараховує     суми     податкових    зобов'язань,
адміністративні штрафи не застосовуються.
 
Таким чином, судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанції
надана  належна  оцінка фактичним обставинам у справі,  доводам та
запереченням сторін,  а висновки суду відповідають нормам  чинного
законодавства.
 
За таких   обставин,   постанова   Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 22.01.2004 року у справі № 2-13/14767-2003
якою  залишено без змін рішення суду першої інстанції є такою,  що
відповідає фактичним обставинам справи,  вимогам  закону,  а  тому
підстав для її скасування не має.
 
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу  управління  ПФУ  в  м.   Н-ську   залишити   без
задоволення.
 
Постанову Севастопольського  апеляційного  господарського суду від
22.01.2004 року залишити без змін.
 
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді      Бур'янова С.С.
           Яценко О.В.