ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 1/642пд
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу АТЗТ "XXX"
на рішення господарського суду Донецької області
від 05.04.2004 року
у справі № 1/642пд
за позовом АТЗТ "XXX"
до ТОВ "YYY"
про розірвання договору купівлі - продажу,
За участю представників сторін
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2004 року
(суддя Овсяннікова О.В.) АТЗТ "XXX" у позові до ТОВ "YYY"
відмовлено на підставі ст. 161 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач
звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України в якій просить скасувати рішення господарського суду
Донецької області від 05.04.2004 року та розірвати договір купівлі
- продажу № 93/27К-00 від 28.03.2000 року у зв'язку з неналежним
виконанням умов договору, посилаючись на невірне застосування
судом норм матеріального права, а саме ст.ст. 20, 21 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 161, 162, 216 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом, 28.03.2000 року ліквідаційна
комісія АТЗТ "XXX" уклала з ТОВ "YYY" договір купівлі - продажу
майна № 93/27К-00, згідно з яким відповідач придбав майновий
комплекс АТЗТ "XXX".
Господарський суд встановив, що відповідно до п. 1.2 договору
право власності на відчужене майно переходить до покупця на
підставі розрахункових документів про оплату майна та акта прийому
- передачі майна у власність. Згідно з п. 3.2 договору акт прийому
- передачі підписується сторонами після проведення розрахунків.
Суд першої інстанції, мотивуючи рішення, посилається на те, що
додатковою угодою № 2 від 04.12.2000 року п. 3.2 договору
виключений, акти прийому - передачі підписані сторонами 10.05.2001
року, а тому незалежно від проведення розрахунків відповідач набув
право власності на майновий комплекс АТЗТ "XXX". Суд, в
обгрунтування рішення зазначив ст. 161 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
, за якою зобов'язання повинні виконуватися належним
чином і в установлений строк згідно з умовами договору і дійшов
висновку, що відповідачем не подано доказів виконання зобов'язань
щодо оплати отриманого майна, але це не може бути підставою для
розірвання договору.
Судова колегія не може погодитись з зазначеними висновками суду
першої інстанції, оскільки вони не відповідають нормам чинного
законодавства і фактичним обставинам у справі.
З матеріалів справи видно, що позивачем в судове засідання були
надані не оригінали, а ксерокопії додаткових угод № 1 від
10.07.2000 року і № 2 від 04.12.2000 року до договору купівлі -
продажу № 93/27к-00 від 28.03.2000 року. Заявлене клопотання
відповідача про витребування у позивача оригіналів зазначених
додаткових угод, суд відхилив.
Проте, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що
додатковою угодою від 04.12.2000 року - п. 3.2 договору виключений
і тому незалежно від проведених розрахунків відповідач набув право
власності на майновий комплекс АТЗТ "XXX".
Суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що позивач подав
ксерокопії додаткових угод.
Висновки суду не відповідають ст. 16 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, згідно якої до повноважень комітету
кредиторів відноситься надання згоди на укладання арбітражним
керуючим, ліквідатором значних угод чи угод боржника, щодо яких є
заінтересованість, оскільки, як видно з матеріалів справи, голова
ліквідаційної комісії К.К.К. без згоди комітету кредиторів змінив
умови договору та уклав додаткові угоди, що могли призвести до
заподіяння шкоди кредиторам.
Крім того, суд не дав оцінки тому факту, що позивач в порушення
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
провів взаємозалік з
ліквідаційною комісією за електроенергію в сумі 83575,64 грн., що
підтверджується розрахунком позивача.
З матеріалів справи видно, що комітет кредиторів АТЗТ "XXX" згоди
на проведення розрахунків векселями і взаємозаліків з
ліквідаційною комісією не надавав, а тому не можна вважати що
позивач здійснив остаточний розрахунок за придбаний майновий
комплекс АТЗТ "XXX".
Таким чином, судом першої інстанції не надана оцінка всім зібраним
по справі доказам та фактичним обставинам у справі, доводам та
запереченням сторін, а висновки суду належним чином
необгрунтовані.
За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області
від 05.04.2004 року у справі № 1/642, яким відмовлено АТЗТ "XXX" у
позові до ТОВ "YYY" про розірвання договору купівлі - продажу №
93/27к -00 від 28.03.2000 року не можна визнати таким. що
відповідає фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому
підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи слід врахувати викладене, повно та
всебічно перевірити обставини справи, надати оцінку зібраним по
справі доказам та запереченням сторін і в залежності від
встановленого та вимог закону, постановити законне і обгрунтоване
рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10,111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу АТЗТ "XXX" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2004 року
скасувати.
Справу передати до господарського суду Донецької області на новий
розгляд.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Яценко О.В.