Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "YYY"
на ухвалу Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.04.2004 р.
у справі № Х1 господарського суду Н-ської області
за заявою "ХХХ"
до ТОВ "YYY"
про банкрутство
за участю представників :
"ХХХ": присутні,
ТОВ "YYY": присутні.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Н-ської області від ХХ.03.2002 р.
(суддя Б.Б.Б.) за заявою "ХХХ" порушено провадження у справі про
банкрутство ТОВ "YYY".
Ухвалою господарського суду Н-ської області за результатами
попереднього засідання суду від ХХ.02.2004 р. визнані вимоги
кредиторів "ХХХ" та Управління ПФУ України в Н-ському районі
Н-ської області, які включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ
"YYY", призначено проведення зборів кредиторів ТОВ "YYY" на
ХХ.03.2004 р., призначено засідання суду для вирішення питання
стосовно санації боржника або визнання його банкрутом на
ХХ.03.2004 р.
Ухвалою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.04.2004
р. (судді: В.В.В. - головуючий, Г.Г.Г., Д.Д.Д.) відмовлено у
прийнятті апеляційної скарги ТОВ "YYY" на ухвалу господарського
суду Н-ської області ХХ.02.2004 р.
Ухвала мотивована тим, що Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачено оскарження ухвали господарського суду
за підсумками попереднього засідання господарського суду.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ТОВ "YYY" просить ухвалу Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.04.2004 р. скасувати, посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, а саме: ст.ст. 11, 15 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п. 8 ч. 2
ст. 128 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Справу направити до
розгляду до Н-ського апеляційного господарського суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення
апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім
випадків, встановлених законом.
Зокрема, такий випадок встановлений частиною першою статті 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до положень якої ухвали місцевого або апеляційного
господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у
випадках, передбачених цим Кодексом ( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) у попередньому засіданні
господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги
кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були
включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За
результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій
зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які
включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та
призначається дата проведення зборів кредиторів.
Положення вказаної ст. 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачає
оскарження ухвали господарського суду, винесеної за підсумками
попереднього засідання суду.
Ухвала, винесена господарським судом за результатами попереднього
засідання підлягає оскарженню лише у випадку, якщо в ній
господарський суд вирішив питання про визнання або відмову у
визнанні грошових вимог без попереднього розгляду таких вимог у
судовому засіданні з винесенням ухвали стосовно визнання чи
відмову у визнанні вимог кожного кредитора окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги кредиторів до боржника
були розглянуті з винесенням відповідної ухвали по кожній вимозі
(т. 1 а.с. 122-123, т. 2 а.с. 33, 34), а в оскаржуваній ухвалі
лише зазначений розмір визнаних судом вимог кредиторів.
Ухвали про визнання вимог кредиторів боржником оскаржені не були,
відтак підстав для прийняття до апеляційного перегляду
оскаржуваної ухвали, якою лише встановлені дати наступних судових
засідань у суду не було, оскільки ухвали, які лише опосередковують
рух справи оскарженню не підлягають, за винятком ухвал про
зупинення розгляду справи.
Таким чином, Н-ський апеляційний господарський суд дійшов вірного
висновку щодо відмови у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "YYY" на
ухвалу господарського суду Н-ської області ХХ.02.2004 р.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при прийнятті
оскаржуваної ухвали господарський суд апеляційної інстанції
правильно застосував норми матеріального та процесуального права,
в зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "YYY" залишити без задоволення.
Ухвалу Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.04.2004 р.
у справі № Х1 залишити без змін.