ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 13/9пд
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу РВ ФДМУ по Луганській області
та постанову від 24.02.04 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 13/9пд господарського суду Луганської
області
за позовом РВ ФДМУ по Луганській області
до - ТзОВ “Комбінат хлібопродуктів” “Айдармлин”,
смт.Новоайдар
- ТзОВ “Компанія “Донбасгаз”, м. Луганськ
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
У справі взяли участь представники
позивача: Якушева А.Г., довір. у справі
відповідачів:
- ТзОВ “Комбінат хлібопродуктів” “Айдармлин”– не з’явився
- ТзОВ “Компанія “Донбасгаз”- Морозов Є.О., довір. у справі
РВ ФДМУ по Луганській області звернувся з позовом про визнання
недійсним договору купівлі- продажу майна, укладеному між
відповідачами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно
знаходиться у загальнодержавній власності на підставі того, що в
порушення п. 2.1 Порядку підтвердження права власності на
нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМУ від 22.07.98 № 1450
стороною, що мала прийняти спірне майно, у власність ВАТ
“Лисичанський комбінат хлібопродуктів” не був підписаний акт
прийому-передачі про перетворення Лисичанського комбінату
хлібопродуктів у акціонерне товариство згідно наказу РВ ФДМУ від
29.01.99 № 67 тому перехід права власності від держави до ВАТ
“Лисичанський комбінат хлібопродуктів” не відбувся.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.04
відмовлено в позові РВ ФДМУ по Луганській області про визнання
недійсним договору купівлі- продажу нерухомого майна від
14.08.03, укладеного між відповідачами. Рішення мотивовано тим,
що згідно Статуту ВАТ “Лисичанський комбінат хлібопродуктів”, є
юридичною особою з дня його державної реєстрації,
правонаступником державного підприємства “Лисичанський комбінат
хлібопродуктів” та власником майна, що передано йому засновником
(суддя Т.Баннова).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
24.02.04 рішення господарського суду залишено без змін з тих
підстав, що позивач не надав безспірних доказів того, що майно є
державною власністю (колегія суддів у складі: Т.Колядко,
О.Скакун, С.Мирошниченко).
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного
господарського суду, РВ ФДМУ по Луганській області звернувся з
касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду
та постанову апеляційного господарського суду скасувати та
прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги,
посилаючись на порушення судами норм процесуального та
неправильного застосування норм матеріального права, а саме,
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 12 ЗУ “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
та ст. 128 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
оскільки передача державного майна у власність ВАТ “Лисичанський
КХП “не здійснювалася.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами передніх інстанцій було встановлено наступне.
РВ ФДМУ по Луганський області звернувся з позовом про визнання
недійсним договору купівлі- продажу нерухомого майна 14.08.03,
укладеного між ТзОВ “Комбінат хлібопродуктів “Айдармлин”
(продавець) та ТзОВ “Компанія “Донбасгаз” (покупець),
посилаючись на відсутність акту прийому - передачі нерухомого
майна стороною, що мала прийняти вказане майно.
Предметом спірного договору є об’єкти нерухомого майна згідно
переліку, наведеному в Додатку № 1 до договору які за змістом
договору належали продавцю – ТзОВ “Комбінату хлібопродуктів
“Айдармлин”, на праві власності на підставі договору купівлі-
продажу від 08.06.01 № 08/06/2001, що був укладений ним з ТОВ
“Вересень”.
ТОВ “Вересень” придбало спірне майно на прилюдних торгах, що
проводилися в ході виконавчого провадження по погашенню
заборгованості по кредитному договору ВАТ “Лисичанський комбінат
хлібопродуктів”. Прилюдні торги, як і договір купівлі- продажу
від 08.06.01 № 08/06/2001 у встановленому порядку недійсними не
визнані.
Зміст скарги зводиться до неправомірного посилання судами
попередніх інстрації на факти, встановлені у справі № 14/22н, що
була порушена за позовом РВ ФДМУ по Луганської області до
Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” в особі
Луганської філії про визнання недійсними та такими, що не
відбулися прилюдних торгів 28.08.2000 та визнання недійсними
протоколів проведення прилюдних торгів з продажу майна ВАТ
“Лисичанський комбінат хлібопродуктів”.
Ці доводи касаційної скарги до уваги колегією суддів не
приймаються. При розгляді даної справи в судах трьох інстанцій
було встановлено, що відповідно до наказу РВ ФДМУ по Луганській
області № 67 від 29.01.99 державне підприємство “Лисичанський
комбінат хлібопродуктів” було перетворено у ВАТ “Лисичанський
комбінат хлібопродуктів”, в якому було зазначено про передачу до
статутного фонду останнього майна, що перебувало у попередника.
Державна реєстрація статуту ВАТ “Лисичанський комбінат
хлібопродуктів” була здійснена 03.02.99 за яким товариство є
юридичною особою з дня його державної реєстрації і
правонаступником державного підприємства “Лисичанський комбінат
хлібопродуктів” та власником майна, що передано йому
засновником. У подальшому органом приватизації здійснювалося
відчуження акцій ВАТ “Лисичанський комбінат хлібопродуктів” і на
час проведення спірних прилюдних торгів до складу акціонерів
останнього, крім держави, ввійшли інші особи, що придбали акції.
Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
право власності у
набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі,
якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЗУ “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником: майна, переданого йому
засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої
товариством в результаті господарської діяльності; одержаних
доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених
законом.
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що, що
перший відповідач набув спірне майно на законних підставах.
Попередніми судовими інстанціями зазначено, що безспірних
доказів належності майна державі, що є предметом купівлі-продажу
від 14.08.03, позивачем не надано, як і доказів того, що ТОВ
“Комбінат хлібопродуктів “Айдармлин” (продавець за договором) не
є власником проданого мана.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на
обставини справи та необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказам скаржника над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до
уваги не приймаються.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
підстави для скасування прийнятих у справі рішення
господарського суду та постанови апеляційного господарського
суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Луганській області залишити без
задоволення, постанову від 24.02.04 Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 13/9пд господарського суду
Луганської області - без змін.