ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2004                                       Справа N 40/573

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів;

За участю представників  позивача - присутній,

                         відповідача  - присутній;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Н-ськ

касаційну скаргу         державного   підприємства   матеріально -

                         технічного    забезпечення     транспорту

                         України "ХХХ"

на постанову             Ч-ського апеляційного господарського суду

                         від 09.03.2004 року

у справі                 № Х3

за позовом               державного   підприємства   матеріально -

                         технічного     забезпечення    транспорту

                         України "ХХХ"

до                       ТОВ "YYY"

про                      стягнення 25546,20 грн.,

                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського  суду Ч-ської області від 09.12.2003 року у

справі №  Х3  (суддя  А.А.А.)  провадження  у  справі  за  позовом

державного    підприємства   матеріально-технічного   забезпечення

транспорту України "ХХХ" (далі - Підприємство) до  ТОВ  "YYY"  про

спонукання  відповідача виставити рахунки за фактично відвантажену

продукцію,  припинено   на   підставі   п. 1   ст. 80  ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Постановою Ч-ського    апеляційного    господарського   суду   від

09.03.2004   року   (судді   Б.Б.Б.,   В.В.В.,   Г.Г.Г.)    ухвала

господарського  суду  Ч-ської області від 09.12.2003 року залишена

без змін.

Підприємство у   поданій   касаційній   скарзі   просить    ухвалу

господарського   суду  Ч-ської  області  від  09.12.2003  року  та

постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від 09.03.2004

року  скасувати,  справу  передати  для розгляду до господарського

суду  першої  інстанції.  В  обґрунтування  своїх  вимог  скаржник

посилається  на  те,  що  судами  першої  та апеляційної інстанцій

неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до

прийняття незаконних судових актів.

Колегія суддів,   заслухавши   пояснення   представників   сторін,

обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши юридичну оцінку

обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши

правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій

норм матеріального та процесуального права,  вважає,  що касаційна

скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд

порушує  справи  за  позовними заявами підприємств та організацій,

які звертаються до господарського суду за захистом своїх  прав  та

охоронюваних законом інтересів.

Стаття 12  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачає,  що господарським

судам підвідомчі:  справи у спорах,  що виникають  при  укладанні,

зміні,  розірванні  і виконанні господарських договорів та з інших

підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав,

зазначених   у   законодавстві,  крім  спорів,  що  виникають  при

погодженні стандартів та технічних умов;  спорів про  встановлення

цін  на продукцію (товари),  а також тарифів на послуги (виконання

робіт),  якщо ці ціни і  тарифи  відповідно  до  законодавства  не

можуть бути встановлені за угодою сторін;  інших спорів, вирішення

яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод

віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи

за заявами органів Антимонопольного комітету  України,  Рахункової

палати   з   питань,   віднесених   законодавчими   актами  до  їх

компетенції.

Згідно з  п.  12  Інструкції  про  порядок   приймання   продукції

виробничо-технічного  призначення  та товарів народного споживання

за кількістю П-6 рахунок-фактура  відноситься  до

транспортних  та  супроводжуючих документів відправника,  згідно з

яким здійснюється приймання продукції за кількістю.

Рахунок-фактура - це рахунок,  який виписується продавцем на  ім'я

покупця  та  посвідчує фактичну поставку товару або надання послуг

та їх вартість.

Чинне законодавство  не  відносить  до  повноважень  господарських

судів  вирішення питань про відповідність вимогам закону будь-яких

рахунків, звітних та/або розрахункових документів. У господарських

судів,   також   відсутнє   повноваження  втручатися  у  внутрішню

господарську діяльність підприємств, установ, організацій.

Враховуючи наведене,  вимоги про спонукання відповідача  виставити

позивачу  рахунки за фактично відвантажену продукцію не підвідомчі

господарським судам,  у зв'язку з чим  висновок  судів  першої  та

апеляційної  інстанцій  про  припинення  провадження  у  справі  є

правомірним.

Враховуючи викладене,  колегія суддів  вважає,  що  при  прийнятті

постанови Ч-ського апеляційного господарського суду від 09.03.2004

року  у  справі   №   Х3   судом   правильно   застосовані   норми

процесуального  права,  в  зв'язку  з  чим  підстави для зміни або

скасування вказаної постанови відсутні.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9 -

111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  державного  підприємства  матеріально-технічного

забезпечення транспорту України "ХХХ"  залишити  без  задоволення,

постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від 09.03.2004

року у справі № Х3 залишити без змін.