ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2004 Справа N 18/172
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
За участю представників позивача - присутній,
відповідача - не з'явилися;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Н-ськ
касаційну скаргу приватного підприємства "ХХХ"
на ухвалу Ч-ського апеляційного господарського суду
від 02.03.2004 року
у справі № Х2
за позовом приватного підприємства "ХХХ"
до ТОВ "YYY"
про стягнення 5172,23 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Ч-ської області від 11.06.2003 року у
справі № Х2 (суддя А.А.А.) позов приватного підприємства "ХХХ"
(далі - Підприємство) до ТОВ "YYY" (далі - Товариство) задоволено
частково: з Товариства на користь Підприємства стягнуто суму
основного боргу у розмірі 904,03 грн., 25,71 грн. відсотків
річних, 10,70 грн. витрат зі сплати державного мита та 14,56 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в
іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Ч-ської області від
11.06.2003 року, Підприємство звернулось до Ч-ського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Ч-ського апеляційного господарського суду від 02.03.2004
року (судді Б.Б.Б., В.В.В., Г.Г.Г.) апеляційна скарга Підприємства
на рішення господарського суду Ч-ської області від 11.06.2003 року
у справі № Х2 повернута заявнику без розгляду. Ухвала мотивована
тим, що апеляційну скаргу Підприємством подано після закінчення
строку, встановленого для її подання.
Не погоджуючись із ухвалою Ч-ського апеляційного господарського
суду від 02.03.2004 року, Підприємство звернулося до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою. У поданій
касаційній скарзі Підприємство просить ухвалу Ч-ського
апеляційного Господарського суду від 02.03.2004 року скасувати, а
справу направити до Ч-ського апеляційного господарського суду для
розгляду по суті. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається
на те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані
норми процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, сторони у справі мають право подати
апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення
місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Статтями 93, 106 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що апеляційна скарга подається протягом
десяти днів з дня прийняття рішенням місцевим господарським судом,
а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення оформленого
відповідно до ст. 84 цього Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
. Відповідно до
частини 1 статті 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони,
прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати
причину пропуску встановленого законом процесуального строку
поважною і відновити пропущений строк.
Висновок Ч-ського апеляційного господарського суду про те, що
заявником не надано доказів поважності пропуску процесуального
строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, а отже
відсутні підстави для задоволення клопотання Підприємства про
відновлення пропущеного строку, не можна визнати обґрунтованим з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, останній день строку,
встановленого для подання апеляційної скарги на рішення
господарського суду Ч-ської області від 11.06.2003 року (підписане
12.06.2003 року) припадав на 22.06.2003 року, що є вихідним днем.
Рішення направлене сторонам 13.06.2003 року, про що свідчить
відмітка канцелярії на його звороті.
З відбитку календарного штемпелю на копії опису вкладень у лист та
копії квитанції №609, які додані до касаційної скарги, вбачається,
що апеляційна скарга на рішення господарського суду Ч-ської
області від 11.06.2003 року та клопотання про відновлення строку
подання апеляційної скарги ПП "ХХХ" були направлені на адресу
Ч-ського апеляційного господарського суду 26.06.2003 року.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції помилково прийшов
до висновку про направлення позивачем апеляційної скарги на адресу
Ч-ського апеляційного суду лише 19.02.2004 року.
При наявності сумніву щодо точної дати направлення оскаржувачем
апеляційної скарги на адресу господарського суду апеляційної
інстанції, суд міг витребувати необхідні докази, як то оригінали
поштових відправлень.
Враховуючи незначний термін пропуску встановленого законом
10-деного строку на подання апеляційної скарги, наявність поданого
оскаржувачем клопотання про відновлення строку, встановленого для
подання апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд
апеляційної інстанції не врахував конкретні обставини пропуску
строку оскаржувачем, не оцінив належним чином доводи Підприємства,
наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, і
зробив необґрунтований висновок щодо відсутності поважних причин
пропуску строку позивачем, таким чином позбавивши його права на
апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 53, 111-5 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства "ХХХ" задовольнити.
Ухвалу Ч-ського апеляційного господарського суду від 02.03.2004
року у справі № Х2 скасувати.
Справу № Х2 передати до Ч-ського апеляційного господарського суду
для здійснення апеляційного провадження.