ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2004 Справа N 2-19/2035-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
За участю представників позивача - присутній,
відповідача - присутній;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Н-ськ
касаційну скаргу ВАТ "ХХХ"
на рішення господарського суду Ч-ської обл. від
13.01.2004 року
та постанову Я-ського апеляційного господарського суду
від 23.02.2004 року
у справі № Х4
за позовом Р-ського виробничого підприємства
водопровідно-каналізаційного господарства
до ВАТ "ХХХ"
про стягнення 9445,10 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Ч-ської обл. від 13.01.2004 року у
справі № Х4 (суддя А.А.А.) позов Р-ського виробничого підприємства
водопровідно-каналізаційного господарства (далі - Господарство) до
ВАТ "ХХХ" (далі - Підприємство) про стягнення суми збитків у
розмірі 9445,10 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь
позивача 9445,10 грн. збитків, витрати по сплаті держмита та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Я-ського апеляційного господарського суду від
23.02.2004 року (судді: Б.Б.Б., В.В.В., Г.Г.Г.) рішення
господарського суду Ч-ської обл. від 13.01.2004 року залишене без
змін.
Підприємство у поданій касаційній скарзі просить рішення
господарського суду Ч-ської обл. від 13.01.2004 року та постанову
Я-ського апеляційного господарського суду від 23.02.2004 року у
справі № Х4 скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог
скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної
інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових
рішень.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що 04.09.2003 року, за результатами перевірки проведеної
представниками позивача водопровідного вводу абонента -
відповідача, складено акт про самовільне та безоблікове
водовикористання. Перевіркою також встановлено, що абонентом
зірвана пломба (встановлена 03.10.2002 року у зв'язку із
несправністю трубопроводу) та самовільно поновлена подача води.
На підставі зазначеного акту від 04.09.2003 року, відповідачу було
виставлено рахунок №288 на оплату використаних послуг на суму
9445,10 грн.
Відповідно до п. 9.6. "Правил користування системами комунального
водопостачання та водовідведення в містах і селищах України"
( z0165-94 ) (z0165-94)
затверджених наказом Державного комітету України по
житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року N 65 (далі
- Правила), при виявленні представником Водоканалу витоку води в
мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального
водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не
працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у
такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості
руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24
годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води
по день її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався витік,
встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній
поточний місяць.
Відповідно до п. 9.8. Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
у разі самовільного
приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за
безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як
абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води
визначається згідно з п. 9.6 цих Правил ( z0165-94 ) (z0165-94)
за весь
період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного
приєднання до водопроводу або безоблікового користування визначити
неможливо, то вважається, що період самовільного користування
водою складає один місяць.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розрахунок
вартості самовільно використаних послуг з водопостачання,
проведений позивачем у відповідності до Правил.
Враховуючи наведені вимоги, за результатами повторної перевірки
23.09.2003 року, відповідачу оформлено припис № 288 на оплату
рахунку за безконтрольне використання води на суму 9445,10 грн.,
який останнім в добровільному порядку не виконаний.
Згідно ст. 440 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, шкода, заподіяна особі або
майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає
відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за
випадком винятків передбачених законом.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій
обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог.
Крім того, згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті
рішення господарського суду Ч-ської обл. від 13.01.2004 року та
постанови Я-ського апеляційного господарського суду від 23.02.2004
року у справі № Х4 судами правильно застосовані норми
матеріального права, в зв'язку з чим, підстави для зміни або
скасування вказаних судових актів відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "ХХХ" залишити без задоволення, а постанову
Я-ського апеляційного господарського суду від 23.02.2004 року у
справі № Х4 залишити без змін.