ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2004 Справа N 2/2/1905
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Подоляк О.А., Семчука В.В.,
За участю представників
позивача - Фонталіна С.П.,
відповідача - Шаульський П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства
"Засновник"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 26.02.2004 року
у справі N 2/2/1905
за позовом Приазовського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих
закладів профспілки України "Укрпрофоздоровниця" в особі філіалу
Комбінату комунальних господарств "Курорт"
до приватного виробничо-комерційного підприємства "Засновник"
про спонукання до виконання умов договору, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорозької області від
16.09.2002 року у справі N 2/2/1905 (суддя Коробка Н.Д.) позов
Приазовського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілки
України "Укрпрофздоровниця" в особі філіалу Комбінату комунальних
господарств "Курорт" (далі - Товариство) до приватного
виробничо-комерційного підприємства "Засновник" (далі -
Підприємство) про спонукання до виконання умов договору,
задоволено. Зобов'язано Підприємство виконати роботи по переносу
каналізаційного колектору, розташованого за адресою: м. Бердянськ,
вул. Жовтнева, за межі гаражів.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 26.02.2004 року (судді Ясир Л.О., Прудников В.В.,
Чимбар Л.О.) рішення господарського суду Запорозької області від
16.09.2002 року залишене без змін.
Підприємство у поданій касаційній скарзі просить рішення
господарського суду Запорозької області від 16.09.2002 року та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
26.02.2004 року скасувати, в позові відмовити. В обґрунтування
своїх вимог скаржник посилається на те, що судами першої та
апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального
права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем проекту
будівництва, частина гаражів побудована на каналізаційному
колекторі, який знаходиться на балансі позивача.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій також
встановлено, що 31.07.1997 року, між сторонами укладений договір
N 1, відповідно до умов якого Підприємство зобов'язалося до
01.10.1997 року підготувати проект переносу каналізаційного
колектору за адресою: м. Бердянськ, вул. Жовтнева, за межі
гаражів, узгодити його з позивачем, комунальними службами міста,
управлінням залізниці, управлінням екологічної безпеки, міською
СЕС та до 01.09.1999 року виконати роботи по переносу вказаного
колектору за межі гаражів по затвердженому плану.
Підприємство взяті на себе зобов'язання по договору не
виконало, що стало підставою для звернення Товариства до
господарського суду з позовом про спонукання до виконання умов
договору.
Згідно ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, зобов'язання
повинні виконуватись належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком
випадків передбачених законом. Враховуючи наведене, господарські
суди обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних
вимог та зобов'язання відповідача виконати роботи відповідно до
договору.
Доводи оскаржувача, викладені у касаційній скарзі, не
приймаються судом до уваги, оскільки зводяться до переоцінки
встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин
справи та не підтверджуються наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті
рішення господарського суду Запорозької області від 16.09.2002
року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 26.02.2004 року у справі N 2/2/1905 судами правильно
застосовані норми матеріального та процесуального права, в зв'язку
з чим підстави для зміни або скасування вказаних судових актів
відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного виробничо-комерційного
підприємства "Засновник" залишити без задоволення, постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2004
року у справі N 2/2/1905 залишити без змін.