ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 32/234
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий: Кочерової Н.О.,
судді: Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від Генеральної Почтар С.І.(посвідчення № 71);
прокуратури України
від відповідачів Вороновська О.В.(дор. № 8/31-596
від16.04.04р.)
розглянувши матеріали Дніпропетровської обласної ради
касаційної скарги
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 02.10.2003р.
у справі № 32/234 господарського суду м. Києва
за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської
області в інтересах держави в особі
Дніпропетровської міської ради
до 1) Дніпропетровської обласної ради
2) Управління майном спільної власності
територіальних громад Дніпропетровської
області
3) ПП “Тоджима”
про визнання недійсним рішення Дніпропетровської обласної ради
та договору купівлі-продажу
В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з
позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської
ради до Дніпропетровської обласної ради, Управління майном
спільної власності територіальної громади Дніпропетровської
області та ПП “Тоджима” про визнання недійсним п. 6 рішення
Дніпропетровської обласної ради № 514-20/ХХІІІ від 11.02.2002р.
“Про продаж майна, що належить до спільної власності
територіальних громад області”, визнання недійсним договору
купівлі-продажу нежитлового приміщення від12.02.2002р. по вул.
Робочій, 154 у м. Дніпропетровську, укладений між Управлінням
майном спільної власності територіальної громади
Дніпропетровської області і ПП “Тоджима” та про зобов’язання
сторін повернути одна одній все одержане за вказаним договором.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.06.2003 (суддя
О.Хрипун) позов задоволено. Визнано недійсним пункт 6 рішення
Дніпропетровської обласної ради від 11.02.2002р. № 514-20/ХХІІІ
“Про продаж майна, що належить до спільної власності
територіальних громад області”, визнано недійсним договір
купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Робочій, 154 у
м. Дніпропетровську, укладений 12.02.2002р. між Управлінням
майном спільної власності територіальної громади
Дніпропетровської області та ПП “Тоджима”, зобов’язано ПП
“Тоджима” та Управління майном спільної власності територіальної
громади Дніпропетровської області повернути одне одному все
одержане за договором купівлі-продажу від 12.02.2002р.
При цьому суд прийшов до висновку про те, що вирішення питання
про продаж комунального майна в м. Дніпропетровську на момент
винесення оспорюваного рішення та укладення спірного договору
купівлі-продажу до компетенції Дніпропетровської обласної ради
не відносилось, оскільки Дніпропетровська міська рада, яка є
суб'єктом комунальної власності даного майна, не давала
доручення облраді приймати рішення з питань продажу об'єктів
нерухомості в місті, а тому визнання недійсним пункту 6 рішення
Дніпропетровської обласної ради є підставою для визнання
недійсним і договору купівлі-продажу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
02.10.2003р. зазначене рішення господарського суду м. Києва
залишено без змін з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі Дніпропетровська обласна рада
просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду як таку,
що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального
права та припинити провадження по справі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників відповідача та
прокуратури в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку
судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування ними норм матеріального та
процесуального права прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
Як вбачається матеріалів справи, 11.01.2002р. Дніпропетровська
обласна рада на підставі Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
прийняла рішення
№ 514-20/ХХІІІ “Про продаж майна, що належить до спільної
власності територіальних громад області”. Пунктом 6 зазначеного
рішення передбачено продаж нежитлового приміщення - коридор
площею 30,7 кв. м. , яке межує з квартирою № 154 і знаходиться
на балансі обласного житлово-комунального підприємства
“Південне” за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 154, ПП
“Тоджима”.
На виконання зазначеного пункту рішення 12.02.2002р. між
Управлінням майном спільної власності територіальних громад
Дніпропетровської області та ПП “Тоджима” був укладений договір
купівлі-продажу нежитлового приміщення за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у
порядку, встановленому Законом, як безпосередньо, так і через
органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради
та їх виконавчі органи.
Згідно ст. 142 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
матеріальною і
фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме
майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні
ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ,
міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної
власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
право комунальної
власності - це право територіальної громади володіти, доцільно,
економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій
розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Пунктом 5 ст. 16 наведеного Закону, встановлено, що від імені та
в інтересах територіальних громад, права суб'єкта комунальної
власності здійснюють відповідні ради.
Як передбачено п. 2 ст. 10 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
обласні та районні ради
є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні
інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах
повноважень, визначених Конституцією Україні], цим та іншими
законами, а також повноважень, переданих їм сільськими,
селищними, міськими радами.
Пунктами 30 та 31 ст. 26 цього ж Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської,
селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень
щодо відчуження відповідно до закону комунального майна,
затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку
об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів
права комунальної власності, прийняття рішень про передачу іншим
органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить
до комунальної власності відповідної територіальної громади,
визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Главою 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначені повноваження районних і обласних рад.
Зокрема, п. 19 ст. 43 цього Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
встановлено, що
районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях
можуть вирішуватися питання про продаж, передачу в оренду,
концесію або під заставу об'єктів комунальної власності., які
забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають
в управлінні районних, обласних рад, а та.кож придбання таких
об'єктів в установленому законом порядку, проте, лише за
дорученням відповідних рад.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень
Закону України “Про місцеве самоврядування в України майно, яке
до прийняття Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
було передане
державою до комунальної власності адміністративно-територіальних
одиниць (область, район, місто, район у місті, селище, село) є
комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл,
селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей
та районів, а також набуте на інших законних підставах, є
спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст,
управління яким відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням
власника або уповноваженого ним органу.
За таких обставин та з урахуванням зазначеного, судові
інстанції, у порядку виконання ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
дали належну оцінку встановленим обставинам справи та вірно
застосували до них норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судових
інстанцій.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.10.2003р. у справі № 32/234 залишити без зміни, а касаційну
скаргу Дніпропетровської обласної ради - без задоволення