ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 32/680
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по
роботі з великими платниками податків
на постанову від 19.02.2004 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 32/680 господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства "УТЕЛ"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві
по роботі з великими платниками податків
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача
Скляренко Д.С. (довіреність N 1-1/28-122 від 09.06.2004 р.)
від відповідача
Аргат Т.В. (довіреність N 16866/9/10-1200 від 7.07.2004 р.);
Цаплієнко О.І. (довіреність N 1151/9/10-1200 від
5.01.2004 р.)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду м. Києва (суддя Хрипун О.О.) від
12.11.2003 року по справі N 32/680 в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Новіков М.М., судді - Мартюк А.І.,
Мачульський Г.М.) від 19.02.2004 року по справі N 32/680 рішення
Господарського суду м. Києва від 12.11.2003 року по справі
N 32/680 скасовано; провадження по справі припинено.
В касаційній скарзі Спеціалізована державна податкова
інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків
просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду від 19.02.2004 року та залишити в силі рішення Господарського
суду м. Києва від 12.11.2003 року, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме: абзаців 1, 3
пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 33 та п. 3.ч. 1 ст. 84
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників
відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оцінка
доказів господарським судом повинна ґрунтуватись на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи.
Попередні судові інстанції встановили, що в акті від
10.12.2002 р. N 123-308 про результати комплексної перевірки
дотримання вимог податкового законодавства Чернігівською філією
Українсько-американсько-голандсько-німецького Закритого
акціонерного товариства "УТЕЛ" за період з 01.01.2001 р. по
01.07.2002 р. зазначено порушення Чернігівською філією Закритого
акціонерного товариства "УТЕЛ" абзацу 3 п. 1 Порядку ведення
касових операцій у національній валюті в Україні ( v0228500-95 ) (v0228500-95)
,
затвердженого постановою правління НБУ від 02.02.1995 р. N 21
( v0021500-95 ) (v0021500-95)
(із змінами та доповненнями), абзацу 1 п. 2.13
Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні" ( z0237-01 ) (z0237-01)
, зокрема, про витрачення коштів у розмірі
77500 грн., отриманих з установи банку, не за цільовим
призначенням (кошти отримані на виплату заробітної плати та на
відрядження, а фактично витрачені на надання працівникам філії
безвідсоткових позик).
СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було
видане спірне податкове повідомлення-рішення N 0000171501/0 від
27.03.2003 р., яким ЗАТ "УТЕЛ" відповідно до абзацу 1 п. 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
визначено податкове
зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 77500 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив виключно із того, що
рішення про продовження терміну розгляду скарги в порядку
адміністративного оскарження було надіслано платнику податків поза
межами 20-денного строку від дня отримання скарги, отже
встановленим є факт не надсилання відповідачем позивачу рішення
про результати розгляду скарги на спірне податкове
повідомлення-рішення у визначений підпунктом 5.2.2 пункту 5.2
статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
строк. Таким чином, скарга позивача
вважається задоволеною в порядку процедури адміністративного
оскарження, а оскаржуване рішення податкового органу скасованим,
тобто воно не є чинним на час розгляду справи судом. В зв'язку із
скасуванням оспорюваного рішення податкового органу та відсутністю
неврегульованих питань, тому що скасоване рішення не повинно
виконуватися, колегія суддів апеляційного господарського суду
дійшла висновку, що предмет спору відсутній і провадження у справі
підлягає припиненню.
Колегія суддів відзначає, що статтею 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлений вичерпний перелік підстав припинення
провадження у справі, зокрема, пунктом 1-1 цієї статті такою
підставою передбачено відсутність предмету спору.
Відповідно до вимог п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє провадження у зв'язку з відсутністю
предмету спору у випадку припинення існування предмету спору
(здійснення у встановленому порядку скасування оспорюваного акту),
якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих
питань, у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом
перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у
користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови
подання доказів такого врегулювання, у випадку визнання претензії
боржником та наявності доказів перерахування боргу за визнаною
претензією.
Як зазначено, припиняючи провадження у справі, апеляційний
господарський суд виходив з того, що оскільки рішення про
продовження розгляду скарги не надіслано позивачу протягом
двадцятиденного строку з моменту одержання її органом державної
податкової служби, скарга вважається повністю задоволеною на
користь позивача. Тобто суд виходив з того, що фактично спірного
податкового повідомлення-рішення за таких обставин не існує,
оскільки воно не є чинним.
Однак, слід звернути увагу на те, що предметом розгляду в
даній справі є податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по
роботі з великими платниками податків N 0000171501/0 від
27.03.2003 р., яке враховуючи наявність не визнаних в судовому
порядку недійсними, скасованими, відкликаними рішень СДПІ у
м. Києві по роботі з великими платниками податків:
N 10736/10/15-1200 від 12.05.2003 року - про продовження терміну
розгляду скарги, N 13425/10/15-3200 - про залишення скарги
позивача без задоволення, а спірного податкового
повідомлення-рішення без змін, прийнятих в процедурі
адміністративного оскарження, є фактично та юридично існуючим.
Колегія суддів відзначає, що з точки зору процесуальних
наслідків припинення провадження у справі - це форма закінчення
господарсько-судової справи без винесення рішення.
Таким чином, припиняючи провадження по справі у зв'язку з
відсутністю предмету спору, суд апеляційної інстанції в постанові
встановив юридичні факти, дав оцінку правам та обов'язкам сторін,
але фактично не вирішив спір по суті, результатом розгляду якого
відповідно до ст. 82 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
може бути задоволення
позову чи відмова в позові повністю або частково, а, відповідно,
ухилився від здійснення правосуддя, що суперечить статтям 124, 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Колегія суддів звертає також увагу на те, що суд апеляційної
інстанції встановив факт невчасного надіслання платнику податків
рішення про продовження строку розгляду скарги на підставі доказу
у вигляді витягу з журналу вхідної кореспонденції позивача, не
витребувавши при цьому в порушення ч. 1 ст. 38 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
матеріалів, необхідних для вирішення спору, у вигляді
витягу з реєстру відправлення поштової кореспонденції відповідача.
З огляду на наведене, постанова апеляційного суду не є
законною і підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того,
що мало місце нецільове використання готівкових коштів, а тому
штрафні санкції до позивача застосовані правомірно, та того, що
позивач допустимими доказами не довів пропуску відповідачем строку
для надіслання рішення про продовження терміну розгляду скарги.
Отже, суд першої інстанції також припустився процесуального
порушення у вигляді не витребування від відповідача матеріалів,
необхідних для розгляду даної справи.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом
норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим
постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи
суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій
постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного,
повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 3 ч. 1 ст. 111-9,
ч. 1 ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від
19.03.2004 року N 7217/9/10-1200 на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 19.02.2004 року справі
N 32/680 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2003 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.02.2004 року справі N 32/680 - скасувати.
Справу N 32/680 направити до Господарського суду м. Києва на
новий розгляд.