ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.07.2004                                         Справа N 31/28
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 23.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Дерепи В.І.  -  головуючого  (доповідача),  Стратієнко  Л.В.,
Чабана В.В.,
     за участю повноважних представників:
     позивача
     відповідача
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Колективного підприємства "Сезон"
     на рішення   від  21  січня  2004  року  господарського  суду
м. Києва
     та постанову від 16 березня 2004 року Київського апеляційного
господарського суду
     у справі N 31/28
     за позовом Виробничого кооперативу "Київремсервіс"
     до Колективного підприємства "Сезон",  Спільного підприємства
з іноземними інвестиціями ТзОВ "Укр-КанПауер"
     про стягнення 3285,76 грн.,
     В С Т А Н О В И В:
 
     У грудні 2003 року позивач звернувся до  господарського  суду
м.  Києва з позовом про стягнення   3285,76 грн.  заборгованості з
Колективного підприємства "Сезон" за поставлену теплову енергію  у
вигляді гарячої     води,     посилаючись     на    укладений    з
ТзОВ "Укр-КанПауер" договір N 450222 від 1 січня 1998 року.
 
     Рішенням господарського суду м.  Києва від 21 січня 2004 року
позов задоволений, відновлений строк позовної давності. Стягнуто з
Колективного підприємства "Сезон" на користь позивача 3285,76 грн.
заборгованості, судові витрати. В позові до Спільного підприємства
з іноземними інвестиціями ТзОВ "Укр-КанПауер" відмовлено.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
16 березня  2004  року  рішення  господарського  суду залишене без
змін.
 
     У касаційній скарзі Колективне підприємство  "Сезон"  просить
вказані  судові  рішення скасувати,  як прийняті з порушенням норм
матеріального і процесуального права.
 
     Перевіривши матеріали справи та на  підставі  встановлених  в
ній фактичних обставин,  проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами,  при прийнятті оскаржуваних судових рішень,
норм   матеріального   і  процесуального  права,  суд  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Як вбачається з матеріалів справи,  1  січня  1998  року  між
позивачем та ТзОВ "Укр-КанПауер" був укладений договір N 450222 на
поставку теплової енергії у вигляді гарячої води  2-х  поверхового
будинку  по  вул.  Харківське шосе,  144-А,   загальна площа якого
становить 1038 кв. м.
 
     Другий поверх приміщення,  площею  519  кв.  м.  є  власністю
позивача.  Перший  поверх  приміщення  є  комунальною власністю та
знаходиться на балансі КП УЖГ Дарницького району м.  Києва. КП УЖГ
Дарницького  району  передав  перший  поверх в оренду Колективному
підприємству "Сезон" - 31%  від  загальної  площі  будинку  та  КП
"Сяйво" - 19% від загальної площі будинку.
 
     Як правильно  встановлено  судом,  згідно  схеми абонентської
теплотраси,  система опалення будинку спільна для всієї будівлі і,
тому,  на підставі Правил користування тепловою енергією,  виданих
на підставі Постанови Ради Міністрів  СРСР  від  29.07.1967  року,
договір  на  користування  тепловою  енергією  на окрему будівлю з
загальною системою теплопостачання укладається між  постачальником
енергії та власником, який займає найбільшу площу в приміщенні.
 
     Укладаючи договір,  позивач  у додатку N 3 до договору вказав
субабонентів Колективне підприємство "Сезон" та КП "Сяйво" і після
здійснення   оплати   за   теплову   енергію   направляв   рахунки
субабонентам,  які Колективне підприємство "Сезон" не  оплачувало,
внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 3285,76 грн.
 
     Враховуючи, що  рішенням  господарського  суду  м.  Києва від
18.06.2003 року по справі N 26/286 було встановлено,  що  скаржник
не сплачує вартість теплової енергії на рахунок КП УЖГ Дарницького
району,   то   факт   отримання   теплової   енергії   Колективним
підприємством  "Сезон"  від  ТзОВ  "Укр-КанПауер"  через  позивача
вважається таким,  що не підлягає повторному доведенню (ст. 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
     Апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про
те,  що позивач по суті не заявляв вимог до ТзОВ "Укр-КанПауер" і,
тому,  місцевий  суд  обгрунтовано  відмовив в позові до Спільного
підприємства  з  іноземними  інвестиціями   ТзОВ   "Укр-КанПауер",
стягнувши   з   скаржника   на   користь  Виробничого  кооперативу
"Київремсервіс"  3285,76   грн.   заборгованості   та   відновивши
пропущений позивачем строк позовної давності.
 
     За таких обставин,  суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних
судових рішень,  суди повно і всебічно  перевірили  всі  обставини
справи,  дали  належну  правову оцінку зібраним у справі доказам і
прийняли законні і  обгрунтовані  судові  рішення,  які  необхідно
залишити без змін.
 
     Доводи відповідача,  викладені  у  касаційній скарзі,  судова
колегія  вважає  необгрунтованими,  оскільки  вони  спростовуються
зібраними  у  справі  доказами  і  не відповідають вимогам діючого
законодавства, що регулює дані правовідносини.
 
     На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11   Господарського   процесуального   кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Рішення господарського суду м.  Києва від 21 січня 2004  року
та  постанову  Київського  апеляційного господарського суду від 16
березня  2004  року  залишити  без  змін,   а   касаційну   скаргу
Колективного підприємства "Сезон" - без задоволення.