ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 27/528-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної
державної податкової інспекції
Харківської області
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від
05.04.2004р.
зі справи № 27/528-03 господарського суду
Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю
до Агровиробничої фірми “Кредо”, с.
Вільховатка Нововодолазької
міжрайонної державної податкової
інспекції Харківської області
про спонукання списання податкового боргу, пені та штрафних
санкцій
за участю представників сторін:
від позивача: Коновалов О.А. (доручення від 08.01.04 № 724)
від відповідача: Сліденко А.В.(довіреність від13.07.04
№ 1350/10/10);
Пікалов О.В. (довіреність від 13.07.04 № 1352/10/10)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 03.06.04 р., надіслана 10.06.04
р).
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агровиробнича фірма
“Кредо” звернулось до господарського суду Харківської області з
позовом, в якому просить зобов’язати Нововодолазьку міжрайонну
державну податкову інспекцію списати податковий борг з
фіксованого сільськогосподарського податку (у тому числі штраф
та пеню) у сумі 19 652 грн. станом на 10.12.03, що виник
внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Заявою від 21.01.04 № 175, поданою в порядку ст. 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивачем збільшені позовні вимоги, за якими податковий борг з
фіксованого податку станом на 31.12.03 складає 29794,19 грн.
(а.с. 52).
Рішенням господарського суду Харківської області від
12.02.04(суддя Мамалуй О.О.) в позові відмовлено з огляду на те,
що:
- позивачем не надано доказів того, що виникнення податкового
боргу з фіксованого сільськогосподарського податку у
вересні-грудні 2003р. відбулося саме в результаті тих обставин,
які зазначені у висновку Торгово-Промислової Палати України,
- товариством також не доведено, що ці обставини стали причиною
невиконання податкових зобов’язань, оскільки довідка про рух
грошових коштів свідчить про надходження у серпні – грудні
2003р. на рахунок позивача значних сум грошових коштів.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
Агровиробничої фірми “Кредо” вказане судове рішення переглянуте
в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 05.04.2004р. (судді: Лащенко Д.Д. -
головуючий, Бабакова Л.М., Погребняк В.Я.) скасоване, позовні
вимоги задоволені в повному обсязі.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована тим, що умовою
списання податкового боргу за Законом України від 21.12.00
№ 2181-ІІІ є факт виникнення податкового боргу внаслідок
обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Позивачем
надані докази настання таких обставин, які підтверджені
висновками Торгово-Промислової Палати України. Щодо надходження
грошових коштів на р/рахунок позивача апеляційний суд зазначив,
що це кошти банківського кредиту на часткову компенсацію втрат,
які мають цільовий характер та можуть бути використані лише за
цільовим призначенням.
В поданій касаційній скарзі Нововодолазька міжрайонна державна
податкова інспекція просить скасувати постанову, залишити без
змін рішення господарського суду посилаючись на те, що:
- при винесенні постанови судом апеляційної інстанції були
порушені положення п. 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000р
№ 2181-ІІІ;
- необхідною умовою для визнання податкового боргу безнадійним є
прямий безпосередній причинний зв’язок між виникненням такого
податкового боргу та обставинами непереборної сили. Погіршення
фінансово-господарського стану платників податків або
неотримання ними очікуваних прибутків, рівно як і понесення
будь-яких збитків не є підставою для списання податкового боргу;
- власних коштів позивача, які були отримані ним від реалізації
сільськогосподарської продукції власного виробництва, зокрема
соняшника, та перебували в його розпорядженні протягом
.08.-.12.2003 року було цілком достатньо для погашення суми
податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського
податку в розмірі 29794,19 грн.;
- внаслідок незастосування п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 7.1 ст. 7,
ст. 8 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
та
всупереч п. 18.2 ст. 18 цього ж Закону Харківський апеляційний
суд дійшов неправомірного висновку про кваліфікацію податкового
боргу позивача з фіксованого сільськогосподарського податку в
розмірі 29794,19 грн., як такого, що виник через обставини
нездоланної сили.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та
обгрунтованість прийнятих у справі рішення господарського суду
та постанови апеляційної інстанції, обговоривши доводи
касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про наявність
правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту “г” п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону
України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає
списанню безнадійний податковий борг, в тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, що
виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних
обставин).
Згідно п.п. 18.2.3 цього пункту податкові органи здійснюють
щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок
такого списання визначається центральним податковим органом за
узгодженням з Міністерством фінансів України.
Як передбачено п. 3.4 Порядку списання безнадійного податкового
боргу платників податків ( z0016-02 ) (z0016-02)
, затвердженого наказом ДПА
України від 14.03.2001 року № 103, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за № 16/6304, під
безнадўйним податковим боргом розуміється податковий борг
юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс - мажорних обставин), тобто не з вини
платників податків, і які неможливо упередити або запобігти
своїми заходами, за умови, що форс – мажорні обставини
безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових
зобов’язань.
Факт непереборної сили має бути засвідчений у встановленому
чинним законодавством порядку. За змістом вищезазначених норм,
списання безнадійного боргу, який виник внаслідок обставин
непереборної сили, є по суті звільненням платника податків від
зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами і
пов’язується з наявністю безпосереднього зв’язку між
форс-мажорними обставинами та неможливістю сплатити певну суму
податку до бюджету.
В якості обгрунтування позовних вимог ТОВ Агровиробнича фірма
“Кредо” послалося на висновки про форс-мажорні обставини
засвідчені Торгово-Промисловою Палатою України від 12.06.2003
№ 647/05-4, від 27.06.2003р № 7161/05-4, від 24.09.2003р
№ 12533/05-4, з яких вбачається що несприятливі погодні умови,
які відбулися протягом 2002-2003р.р. спричинили загибель посівів
сільськогосподарських культур на посівних площах товариства.
Місцевим господарським судом при вирішенні спору на підставі
ретельного дослідження всіх обставин справи, відповідно до вимог
ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
дана належна оцінка наявним доказам та зроблений обгрунтований
висновок про те, що податковий борг виник не в результаті
обставин нездоланної сили, а тому цей борг не може вважатися
безнадійним і не підлягає списанню.
Вказаний висновок господарського суду відповідає вищезазначеним
нормативним актам та фактичним обставинам, які свідчать про
отримання на р/рахунок товариства грошових коштів від реалізації
продукції власного виробництва (довідка Н- Водолазького
відділення АППБ “Аваль”).
Апеляційна інстанція визнала отримані товариством кошти такими,
що мають цільовий характер, та зазначила в постанові, що за
період виникнення податкового боргу у розпорядження ТОВ АВФ
“Кредо” не надходили грошові кошти від здійснення господарської
діяльності, проте такий висновок зроблений виходячи лише з
наданих АКБ “Базис” виписок із особового рахунку і суперечить
наявній у справі довідці про рух грошових коштів на п/р
№ 260043568 у Н- Водолазькому відділенні АППБ “Аваль”.
Враховуючи наведене, оскаржена постанова Харківського
апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне
та обгрунтоване рішення – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
05.04.2004р. зі справи № 27/528-03 – скасувати.
Рішення господарського суд Харківської області від 12.02.2004р.
з цієї справи – залишити без змін.
Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової
інспекції Харківської області – задовольнити.