ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 17-4-22-32-18-21/01-1050
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого (доповідача),
суддів
за участю повноважних представників
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
засіданні
касаційну скаргу ЗАТ "О"
на постанову від 19 листопада 2003 року
Одеського апеляційного господарського
суду
у справі № 17-4-22-32-18-21/01-1050
за позовом ЗАТ "О"
до Державної судноплавної компанії "Ч"
про стягнення 2159958, 84 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 20 березня 2003
року задоволений частково позов ЗАТ "О" і стягнено з відповідача
1281710, 67 грн. заборгованості. В решті позову відмовлено. На
виконання рішення суду 31 березня 2003 року видано наказ.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 вересня 2003
року задоволено заяву ЗАТ "О", з якою він звернувся до суду, про
поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу
суду. Виданий стягувачеві дублікат наказу від 31 березня 2003
року.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19
листопада 2003 року ухвалу суду скасовано. У задоволенні заяви про
поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу
його дублікату відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову скасувати,
оскільки при її прийнятті були порушені норми матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарським судом, при
прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Статтею 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що виконання
рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним
наказу, який є виконавчим документом.
Стаття 119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, у разі пропуску
строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних
господарським судом поважними, пропущений строк може бути
відновлено.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою
про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 31
березня 2003 року до виконання, ЗАТ "О" причиною пропуску цього
строку зазначило неотримання ним вказаного наказу.
Згідно ст. 120 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у разі втрати наказу
господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач
звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для
пред'явлення наказу до виконання.
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, наказ від
31 березня 2003 року на виконання рішення суду був надісланий на
адресу скаржника 4 квітня 2003 року рекомендованим листом № 781 і
отриманий ним 5 квітня 2003 року, що підтверджується матеріалами
справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційний господарський суд
правильно встановив, що висновок суду першої інстанції про re, що
наказ суду від 31 березня 2003 року не був отриманий стягувачем та
не пред'являвся до виконання є неправомірним, таким, що не
відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно з'ясував та перевірив
всі обставини справи, дав належну правову оцінку всім доказам та
прийняв законну і обгрунтовану постанову, яку необхідно залишити
без змін.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19
листопада 2003 року залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "О"
- без задоволення.