ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 13/362 - пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Стратієнко Л.В.
Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: А.А.А., Б.Б.Б.
3-іх осіб: Д.Д.Д., Е.Е.Е.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
корпорація "XXX"
на рішення господарського суду Херсонської області від
10 листопада 2003 р.
та постанову постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 24 лютого 2004 р.
у справі № 13/262-пн
за позовом заступника прокурора Херсонської області в
інтересах держави в особі Херсонської
обласної ради
до товариства з обмеженою відповідальністю
корпорація "XXX"
3-я особа комунальне підприємство радгосп-завод "YYY"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
та за позовом 3-ї особи,
яка заявляє самостійні вимоги
на предмет спору інституту "QQQ"
про визнання права власності на майно
ВСТАНОВИВ:
У червні 2003 р. заступник прокурора Херсонської області в
інтересах держави в особі Херсонської обласної ради звернувся в
господарський суд з позовом до ТОВ корпорація "XXX" про
витребування із незаконного володіння молодіжного табору "RRR",
розташованого в с. Н-ськe м.Херсона та зобов'язання відповідача
усунути перешкоди в користуванні вказаним майном і повернути його
у власність радгоспу-заводу "YYY", посилаючись на те, що
молодіжний табір "RRR" з 1957 р. і до теперішнього часу перебуває
на балансі радгоспу - заводу "YYY", який входить до складу
обласної комунальної власності. Право спільної власності
територіальних громад Херсонської області на вказаний табір
підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.10.2001 р.,
а тому у відповідача відсутні будь-які підстави для користування
вказаним майном.
В подальшому заступник прокурора Херсонської області відмовився
від позовних вимог (а.с.91, т.2) і позов відповідно до ч.5 ст.29
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
розглядався за вимогою позивача.
У серпні 2003 р. 3-я особа з самостійними вимогами - інститут
"QQQ" пред'явив позов про визнання за ним права власності на
молодіжний табір "RRR", посилаючись на те, що вказаний табір
належить йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу
від 20.09.2002 р., укладеного між ним і комунальним підприємством
"YYY", проте вказаним майном фактично володіє корпорація "XXX".
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.11.2003 р.
(суддя Закурін М.К.), залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р. ( головуючий -
Яценко О.М., судді - Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.) в
задовленні первісного позову відмовлено. Позовні вимоги третьої
особи задоволено. Визнано за інститутом "QQQ" право власності на
майно молодіжного табору "RRR", що знаходиться за адресою с.
Н-ськe м.Херсон та яке складається з літери А -адміністративної
будівлі, літери Б - їдальні, літери В - котельні, літер Г, У -
туалетів, літери Д - складу, літери Є - ангар-складу, літери Ж -
водонапірної башти, літер Ф, Л - будівель, літери Н -
контрольно-пропускного пункту, літер С, О - спальних корпусів,
літери З - навісу, літери І - корпусу № 1, літери К - корпусу № 2,
літер М, Я - санвузлів, а також номерів 1, 2, 3, 4 - огорожі, № 5,
6 - споруд, та № 1 - мостіння.
В касаційній скарзі ТОВ "Корпорація "XXX" посилаючись на порушення
судами норм матеріального і процесуального права, просить
постановлені у справі судові рішення скасувати та в позові
інституту "QQQ" відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу інститут "QQQ" просить залишити
касаційну скаргу без задоволення, а постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р. - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, 3-іх осіб, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. № 5 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Проте, постановлені у справі судові рішення не відповідають
вимогам закону.
Зокрема, відмовляючи в задоволенні первісного позову та
задовольняючи позов третьої особи про визнання права власності на
молодіжний табір "RRR", суд виходив з того, що позовні інституту
"QQQ" підтверджуються правовстановлюючим документом - договором
купівлі-продажу від 20.09.2002 р. (а.с.53-54 т.1), на підставі
якого видано свідоцтво про право власності, при цьому таке
свідоцтво в матеріалах справи відсутнє.
Згідно довідки Херсонського державного БТІ від 17.02.2004 р.
(а.с.57, т.3) молодіжний табір "RRR" за адресою с. Н-ськe належить
інституту "QQQ" згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2003 р.,
зареєстрованого Всеукраїнською біржею нерухомості за реєстром №
X1.
В порушення вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом апеляційної
інстанції вказаний договір не витребуваний та належним чином не
з'ясовано який же договір купівлі-продажу є правовстановлюючим
документом щодо права власності 3-ї особи на спірне майно.
Відповідно до ст.6 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
одним із способів захисту
цивільних прав судом є визнання цих прав.
Господарськими судами встановлено наявність у 3-ї особи
правовстановлюючого документу на спірне майно, яким є договір
купівлі-продажу молодіжного табору "RRR". Право власності третьої
особи на вказане майно ніким не оспорювалось, а тому встановлення
за таких обставин ще й рішенням суду за інститутом "QQQ" права
власності на майно відносно якого є правовстановлюючий документ не
відповідає вимогам ст. 6 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Як вбачається з позовної заяви 3-ї особи, її вимоги
обгрунтовувались чиненням перешкод зі сторони ТОВ корпорації "XXX"
у користуванні молодіжним табором "RRR", але такі обставини є
підставою для пред'явлення відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
позову про усунення порушень прав
власника, а не встановлення права власності на майно, яке
підтверджується відповідним правовстановлюючим документом.
В порушення вимог ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд апеляційної
інстанції, розглянувши апеляційну скаргу на рішення господарського
суду Херсонської області від 10.11.2003 р., в резолютивній частині
постанови зазначив про залишення без змін рішення господарського
суду Запорізької області.
Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не
можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш
ретельно з'ясувати характер і суть заявлених позовних вимог та в
залежності від встановленого вирішити справу відповідно до вимог
закону, що регулює спірні правовідносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
корпорації "XXX" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10 листопада
2003 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 24 лютого 2004 р. у справі за № 13/362-пн скасувати, а справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі
суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Л.В. Стратієнко
В.В. Чабан