ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 13/441
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова асоціація"
м. Херсон
на постанову від 19.03.2004 Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі N 13/441 господарського суду Херсонської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпровська торгово-промислова асоціація" м. Херсон
до відкритого акціонерного товариства "Каланчацький комбінат
хлібопродуктів"
про стягнення збитків в сумі 449 580 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Кочерженко С.О., дов. N 13/441 від 14.07.2004
від відповідача - Кирилюк О.М., Максименко Б.В., дов. від
14.07.2004,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Дніпровська торгово-промислова асоціація" пред'явило в суді позов
до відкритого акціонерного товариства "Каланчацький комбінат
хлібопродуктів" про стягнення збитків у вигляді неотриманого
прибутку та штрафних санкцій в сумі 2 045 875,6 грн., з яких
1 732 685,7 грн. сума передплати та штрафні санкції за період з
31.03.2003 по 27.06.2003 в сумі 313 189,9 грн.
Зазначало, що збитки виникли у зв'язку з невиконанням ВАТ
"Каланчацький комбінат хлібопродуктів" своїх зобов'язань за
договором від 01.10.2002 року про надання послуг приймання,
доробки, зберігання та переробки рису-сирцю, що виявилися у
несвоєчасному поверненню позивачу належної йому
сільськогосподарської продукції, яка була предметом господарських
договорів, укладених товариством з обмеженою відповідальністю,
зокрема Контракту N 17/01/03-R від 17.01.2003 укладеного між
товариством та Компанією "LANEX LLC". Згідно цього договору
позивач (продавець) взяло на себе зобов'язання поставити Компанії
1100 т. нешелушеного зерна на загальну суму 330000 дол. США в
строк до 30 березня 2003 року.
Заявою від 29.09.2003 товариство з обмеженою відповідальністю
"Дніпровська торгово-промислова асоціація" уточнило позовні вимоги
і просило стягнути збитки в сумі 449 580,67 грн., з яких
136 396,62 грн. не одержаний прибуток і 313 184,05 грн. штрафні
санкції.
В обґрунтування зміни позовних вимог вказувало, що 10.06.2003
уклало договір купівлі-продажу з ЗАТ "Укрпромпродуктсервіс" на
частину партії зерна, яку планувалося відвантажити за
зовнішньоекономічним контрактом N 17/01/03-R від 17.01.2003 в
кількості 210 т. за вартістю 950 грн. за одну тону.
Рішенням господарського суду Херсонської області від
13.10.2003 (суддя Закурін М.К.) позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" на
користь ТОВ "Дніпровська торгово-промислова асоціація"
194 497,24 грн. спричинених збитків та судові витрати.
В іншій частині в позові відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд
виходив з того, що спричинені позивачу збитки виникли у зв'язку з
несвоєчасним виконанням взятого на себе зобов'язання відкритим
акціонерним товариством "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" за
договором від 01.10.2002 про надання послуг, приймання, доробки,
зберігання та переробки рису-сирцю в частині своєчасної видачі
зерна рису. Цей факт підтверджується рішенням господарського суду
Херсонської області від 25.04.2003 у справі N 13/259 яким вилучено
у відповідача 1 774,779 т. залишку продукції.
Відмовляючи в іншій частині позову господарський суд
зазначав, що товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська
торгово-промислова асоціація" не доведено реальне існування
збитків у вигляді фактичної сплати нарахованих штрафних санкцій.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
19.03.04 (судді: Яценко О.М. - головуючий, Коробка Н.Д.,
Радченко О.П.) рішення скасовано.
В позові відмовлено у зв'язку з необґрунтовністю заявлених
товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська
торгово-промислова асоціація" позовних вимог.
В касаційній скарзі Дніпровська торгово-промислова асоціація
просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а
рішення господарського суду залишити без змін, посилаючись на
порушення ст.ст. 203, 228, 344 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 104,
п. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі невиконання
або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний
відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками
розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження
його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав
би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Застосування відповідальності у вигляді відшкодування,
заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань,
збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності
складу правопорушення, до якого входять наступні елементи:
протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між
протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вина.
Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення збитків,
заподіяних невиконанням взятих на себе зобов'язань відповідачем за
умовами договору, предметом доказування у даній справі є
встановлення обставин, які вказують на наявність чи відсутність
складу цивільного правопорушення.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків,
господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на
винну особу зазначеної майнової відповідальності.
Запорізьким апеляційним господарським судом встановлено, що
позивачем не надано доказів узгодження умов перевезення та
страхування товару, якій він повинен був поставити третій стороні
за міжнародним контрактом, тобто з боку Дніпровської
торгово-промислової асоціації не приймалися заходи щодо
організації відвантаження рису за спірним зовнішньоекономічним
контрактом. Разом з тим суд підтвердив відсутність в матеріалах
справи відповідних узгоджень, замовлення судна, повідомлень
відповідача про необхідність відвантаження рису за
зовнішньоекономічним контрактом.
Відмовляючи в позові апеляційний господарський суд з
урахуванням наведеного, обґрунтовано встановив відсутність
сукупності елементів складу цивільного правопорушення і підстави
для застосування до спірних правовідносин сторін ст. 203 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, а відтак правомірно відмовив в позові у зв'язку з
його необґрунтованістю.
Оскільки, апеляційним судом під час розгляду даної справи не
встановлено наявності всіх елементів складу цивільного
правопорушення, за яке встановлена відповідальність у вигляді
зобов'язання відшкодувати збитки, ним правомірно відмовлено у
задоволенні позову в частині стягнення збитків у сумі
449 580,62 грн. (з урахуванням їх зменшення).
Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування норм матеріального та процесуального
права, оскільки постанова ґрунтується на наданих товариством з
обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова
асоціація" доказах і не спростованих доказах відповідача.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпровська торгово-промислова асоціація" залишити без
задоволення, а постанову від 19.03.04 Запорізького апеляційного
господарського суду у справі N 13/441 без змін.