ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 13/214-03-7307
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПІ у Суворовському районі м.
відкритому Одеси
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 18.02.2004 року Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 13
господарського суду Одеської області
за позовом ДПІ у Суворовському районі м.
Одеси
до Дитячого центру "МГ", м. Одеса
про стягнення заборгованості по
земельному податку в сумі 6141,77
грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не з'явились
від відповідача присутній
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2003 року,
залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 18.02.2004 року, у справі № 13 у позові
відмовлено.
В касаційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси просить
скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від
18.02.2004 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, посилаючись на
порушення господарським судом норм матеріального права, а саме:
пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон-2181), ст. 17 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, ст. 55 Закону України
"Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника
відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню враховуючи наступне.
Судами встановлено, що 30.01.2003р. Дитячим центром "МГ" наданий
до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зведений розрахунок суми
земельного податку на 2003р., згідно якого підлягало сплаті
467554грн.(а.с.15).
18.02.2003р. податковою інспекцією виставлена ДЦ "МГ" перша
податкова вимога № 1/167 про визначення податкового боргу за
узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 18.02.2003р. в
загальній сумі 28426,00грн., у т.ч. по кодам платежів: 110208 00 -
915,91 грн., 14010100 - 27510,09грн. Ця податкова вимога отримана
головним бухгалтером дитячого центру 21.02.2003р. (а.с.16).
24.03.2003р. податковою інспекцією виставлена друга податкова
вимога № 2/276 про визначення податкового боргу за узгодженими
податковими зобов'язаннями станом на 24.03.2003р. в загальній сумі
38206,83грн., у т.ч. по кодам платежів: 14010100 - 165,34грн.,
13050100 - 38041,49грн. Ця податкова вимога отримана головним
бухгалтером дитячого центру 24.03.2003р. (а.с.17).
03.09.2003р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено акт
№ 3510/15-04, в якому зазначено про порушення ДЦ "МГ" строків
сплати земельного податку, передбачених ст. 55 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2003рік" ( 380-15 ) (380-15)
від 26.12.2002р.
№ 380, що призвело до виникнення заборгованості з 03.03.2003р. по
06.08.2003р. в сумі 120314,20грн. і на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
нарахована штрафна санкція у
розмірі 20% на суму 24062,84грн., про що податковою інспекцією
було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення
№ 0003471504/0. (а.с.29-30).
23.09.2003р. ДПІ у Суворовському районі звернулась з позовом про
стягнення податкового боргу за рахунок активів з ДЦ "МГ" в сумі
88118,30грн., який утворився станом на 24.07.2003р. із посиланням
на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
(а.с.3-5).
21.10.2003р. податковою інспекцією подана заява про уточнення
позовних вимог, а саме сума податкового боргу визначена станом на
06.10.2003р. і склала 216662,54грн., яку позивач просив стягнути з
відповідача за рахунок активів останнього(а.с.25-27).
06.11.2003р. ДПІ вдруге подана заява про уточнення вимог, в якій
податковий орган просив стягнути з ДЦ "МГ" грошові кошти у сумі
251369,13грн. в рахунок погашення його податкових зобов'язань,
визначивши розмір податкового боргу станом на 03.11.2003р.
(а.с.51-53).
13.11.2003р. ДЦ "МГ", у зв'язку із виявленням помилок, направив до
ДПІ у Суворовському районі уточнений розрахунок суми земельного
податку на 2003р., згідно якого підлягало сплаті 1521,20грн. та
довідку, де зазначена сума 466032,80грн., як сума земельного
податку, що зменшує податкові зобов'язання у зв'язку з
виправленням помилки (а.с.70).
Вказані документи прийняті податковою інспекцією і остання
24.11.2003р. втретє направила до суду заяву про уточнення позовних
вимог, вказавши, що станом на 24.11.2003р. заборгованість по
земельному податку відсутня, залишок заборгованості по пені,
нарахованій за період з 03.03.2003р. по 14.11.2003р., склав
6141,77грн., у зв'язку з чим ДПІ просила стягнути грошові кошти з
відповідача в зазначеній сумі (а.с.84- 85).
Колегія суддів вважає, що позивачу правомірно відмовлено в позові
враховуючи таке.
Згідно пп. 3.1.1 ст. 3 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника
податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника
податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що
належать юридичній або фізичній особі за правом власності або
повного господарського відання.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове
стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у
рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього
узгодження його суми таким платником податків.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг
(недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або
встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у
встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого
податкового зобов'язання.
Згідно ст. 1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
пеня - плата у вигляді
процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування
пені), що справляється з платника податків у зв'язку з
несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Як вбачається з приписів ч. 1 пп. 6.2.1 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
у
разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає
такому платнику податку податків податкові вимоги.
Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених
підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх
виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та
штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення
сплати суми податкового боргу (частина 1 пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6
вищезазначеного Закону).
Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок нарахування та
погашення пені, затвердженої Наказом № 77 від 01.03.2001 року,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 березня 2001 р. за
N 240/5431, погашення сум нарахованої та несплаченої пені
здійснюється у загальному порядку, установленому для погашення
податкового боргу.
Порядок направлення податкових вимог і вимоги до змісту першої і
другої податкової вимоги встановлені пп. 6.2.3 ст. 6 Закону-2181
( 2181-14 ) (2181-14)
і передбачають наявність у перший податковій вимозі
повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання і
виникнення права податкової застави на активи платника податків, а
також зобов'язання погасити суму податкового боргу і можливі
наслідки непогашення боргу в установлений строк. Друга податкова
вимога додатково до відомостей, викладених у перший податковій
вимозі може мати повідомлення про дату і час проведення опису
активів платника податків, які знаходяться в податковій заставі, а
також про дату і час проведення прилюдних торгів активів платника
податку.
Оскарження платником сум нарахованої пені здійснюється відповідно
до чинного законодавства (п. 7.2 вищенаведеної Інструкції).
На підставі викладеного колегія суддів робить висновок, що пеня
відповідно до п. 1.3 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
входить як складова
частина до податкового боргу. До того ж, пеня не є податковим
зобов'язанням, яке підлягає узгодженню в установленому законом
порядку, а є платою у вигляді процентів, чіткий розрахунок розміру
якої міститься в пп. 16.4.1 ст. 16 вищезазначеного Закону, яка
нараховується на суму податкового боргу. Отже, якщо сума
податкового боргу є узгодженою, то і на пеню, як на складову
частину такого податкового боргу, також не поширюється примусове
стягнення.
Таким чином позивач в будь-якому випадку не має права вимоги на
підставі пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо
стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму податкового
боргу по земельному податку, сума якого потребує обов'язкового
попереднього узгодження платником податку.
Крім того, апеляційний суд вірно, з посилання на ст. ст. 1, 7
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, відзначив,
що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України
про Державний бюджет України на відповідний період.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови
Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2004 року.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від
09.03.2004 р. № 3031/9/10-006 на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 18.02.2004 року по справі № 13 залишити
без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 18.02.2004 року по справі № 13 - без змін.