ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 09/26
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого (доповідача), суддів, за участю представників сторін:
позивача, відповідача
розглянувши касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу
№ 127 на постанову Київського апеляційного господарського суду від
17 березня 2004 року у справі за позовом Житлово-будівельного
кооперативу № 127 до ДП "Черкаська ТЕЦ" ВАТ "Ч" про визнання
недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Черкаської області з позовом до відповідача про визнання недійсним
договору № 638 від 1 березня 2002 року про постачання теплової
енергії в гарячій воді з додатками та змінами до нього на підставі
ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, з підстав його невідповідності
вимогам закону, оскільки на момент укладення договору, з боку
позивача, він був підписаний не уповноваженою особою.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29 січня 2004
року позов був задоволений. Визнаний недійсним договір № 638 від 1
березня 2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді з
додатками та змінами до нього.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17
березня 2004 року рішення суду скасовано. В позові відмовлено.
У касаційній скарзі Житлово-будівельний кооператив № 127 просить
скасувати вказану постанову суду, посилаючись на те, що вона
прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарським судом, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм
матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 1 березня
2002 року між сторонами у справі було укладено договір № 638 про
постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов
якого теплова енергія постачалась позивачу в орієнтованих обсягах,
визначених згідно з додатком № 1 до договору, у вигляді гарячої
води.
При вирішенні спору апеляційний господарський суд всебічно
дослідив надані сторонами докази і правильно встановив, що
відповідачем умови укладеного договору були виконані в повному
обсязі.
Також, суд апеляційної інстанції правильно визнав безпідставними
посилання позивача на те, що спірний договір був підписаний
Савельєвим М.І., який не мав належних повноважень, оскільки
наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені
представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною
з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути
вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її
виконання, здійснення платежу другій стороні).
Згідно ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(чинного до 1 січня 2004 року)
недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Враховуючи, що сторони прийняли виконання договору та проводили
часткові розрахунки по ньому, суд апеляційної інстанції зробив
вірний висновок, що укладений між сторонами договір № 638 від 1
березня 2002 року відповідає нормам діючого законодавства України.
Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх
відповідність викладеним судом нормам матеріального права.
Наведені висновки апеляційного господарського суду відповідають
матеріалам справи та діючому законодавству.
Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної
постанови помилкові і не відповідають матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної
скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17
березня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Житловобудівельного кооперативу № 127 - без задоволення.