ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 02/2344
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства "ХХХ"
на постанову від 23.09.2003 року
Київського апеляційного господарського суду
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "YYY" про
перегляд рішення господарського суду Черкаської
області від 03.08.2000 року за нововиявленими
обставинами
у справі № 02/2344
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
до Приватного підприємство "ХХХ"
про про визнання недійсним договору
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 13.07.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Між КСП "YYY", правонаступником якого є позивач, та Приватним
підприємством "ХХХ" укладено договір купівлі-продажу млина від
20.10.1996 р. № 95 розташованого в с. Н-ське по вул. П-ського, 99
на території Н-ської сільради. При цьому відповідач зобов'язувався
закупити сільськогосподарську техніку та передати її у власність
КСП.
Рішенням арбітражного суду Черкаської області від 03.08.2000 р.,
яке перевірялося в порядку нагляду і залишене в силі, встановлено,
що питання продажу млина вирішувалося на загальних зборах членів
КСП "YYY"; спірний договір купівлі-продажу в подальшому
схвалювався представниками сільської громади; спірний договір
виконувався сторонами при проведенні газифікації населення села,
тому товариству з обмеженою відповідальністю "YYY" відмовлено в
задоволені позову з огляду на відповідність договору
купівлі-продажу млина від 20.10.1996 р. № 95 чинному
законодавству, зокрема, ст. 8 Закону України "Про колективне
сільськогосподарське підприємство" ( 2114-12 ) (2114-12)
та відсутність
підстав визнання даного договору недійсним.
ТОВ "YYY" звернулось до господарського суду Черкаської області з
заявою про рішення арбітражного суду Черкаської області від
03.08.2000 р. за нововиявленими обставинами, в зв'язку з тим, що
вказаний договір купівлі-продажу від 20.10.1996 р. був підписаний
колишнім головою правління КСП "YYY" Б.Б.Б. без згоди загальних
зборів, по підробленій ним виписці із рішення загальних зборів, що
встановлено вироком місцевого суду Тальнівського району від
20.01.2003р. Цей факт має істотне значення для справи і він не міг
бути відомий заявнику, оскільки став відомий йому лише після
прийняття вироку місцевим судом. Тобто що це є нововиявленою
обставиною.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.04.2003 р.
(суддя А. Пащенко) рішення у справі залишено без зміни.
В оскарженій ухвалі суд першої інстанції посилається на ч.2 ст. 63
ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, мотивуючи тим, що спірний договір
купівлі-продажу в подальшому схвалювався представниками сільської
громади і виконувався сторонами при проведенні газифікації
населення.
Крім того, суд вважає, що вказана заявником обставина не може
вважатися нововиявленою обставиною, яка тягла б за собою безумовне
визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
23.09.2003 (судді: О. Моторний, О. Карапсь, В. Кошіль) рішення
арбітражного суду Черкаської області від 03.08.2000р. та ухвалу
господарського суду Черкаської області від 15.04.2003р. у справі
№02/2344 скасовано; договір купівлі-продажу приміщення млина 2-х
та 4-х поверхової будівлі загальною площею 3200кв.м., трьох
складів загальною площею 2000 кв.м. та земельної ділянки, яка
відноситься до них від 20.10.1996 р. № 95 визнано недійсним.
Постанова суду мотивована тим, що господарським судом першої
інстанції при винесені ухвали від 15.04.2003 р. не дано належної
оцінки доказам, необґрунтовано вказано, що представлені
нововиявлені обставини (вирок місцевого суду Тальнівського району
від 20.01.2003р., що загальні збори КСП "YYY" не приймали рішення
про надання дозволу на заключения договору купівлі-продажу
приміщення млина) не мають суттєвого значення і не можуть
вважатись нововиявленими. Крім того, судом апеляційної інстанції
спростовано факт подальшого схвалення договору від 20.10.1996 р. №
95 та факт існування свідоцтва про право власності ПП "ХХХ".
Не погоджуючись із вказаною постановою ПП "ХХХ" звернулось з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду та припинити провадження у справі
у зв'язку з неправильним застосування судом апеляційної інстанції
норм права, зокрема, на те, що апеляційне провадження за справою
здійснене без участі відповідача, який не був належним чином
повідомлений про час та місце слухання справи. Доводи скаржника
полягають в тому, що позивач протягом усіх проваджень в трьох
інстанціях в позовній заяві та скаргах вказує адресу відповідача:
м. Р-ськ, вул. П-ського, 88, однак фактична адреса відповідача: м.
Р-ськ, вул. Р-ська, 77 кв. 33.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення,
виходячи з такого.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
ст.42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, однією з засад судочинства є
рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін
рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і
виконання обов'язків.
В силу ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, сторони користуються рівними
процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать право
брати участь у господарських засіданнях; подавати докази, брати
участь у дослідженні доказів.
При вирішенні даного спору по суті, господарський суд апеляційної
інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати вказані
процесуальні права, оскільки розглянув справу за відсутності
повноважного представника відповідача, вказавши в постанові, що
відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення
судового засідання.
Разом з тим, надсилаючи відповідачу ухвалу суду від 28.07.2003р.
про порушення апеляційного провадження у справі за адресою
вказаною у позовній заяві, а саме: м. Р-ськ, вул. П-ського, 88,
суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що відповідач
знаходиться за іншою адресою.
Так, відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ (а.с. 45)
місцезнаходження ПП "ХХХ": м. Р-ськ, вул. Р-ська, 77 кв. 33. Про
знаходження відповідача за вказаною адресою свідчить також
свідоцтво № ХХХХХ2 про державну реєстрацію суб'єкта
підприємницької діяльності (а.с. 46).
Як випливає з матеріалів справи, відповідач - Приватне
підприємство "ХХХ" за адресою, яка зазначена у позовній заяві (м.
Р-ськ, вул. П-ського, 88) не знаходиться (згідно повідомлення
відділення зв'язку, такої фірми за даною адресою не існує (а.с.
172, 210)), проте процесуальні документи йому надсилались саме за
цією адресою, що свідчить про неповідомлення належним чином
відповідача про час і місце судового засідання.
Отже, суд апеляційної інстанції, за обставини не явки відповідача
у судове засідання, не вирішив питання про відкладення розгляду
даної справи (ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) та надіслання йому
(відповідачу) відповідної ухвали за іншою поштовою адресою, яка
вказаною у довідці про включення до ЄДРПОУ.
Розглянувши справу в апеляційній інстанції за відсутності
відповідача суд позбавив його можливості взяти участь в засіданні,
подавати докази, наводити свої доводи та міркування з усіх питань,
що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти доводів
інших учасників судового процесу відповідно до ст.22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, чим порушив принципи рівності учасників перед законом
і судом та змагальності у відповідності зі ст.ст.42 та 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до п. 3 ст.111-9 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду
касаційної скарги скасовує постанову апеляційної інстанції і
передає справу на новий розгляд якщо суд припустився порушень,
передбачених частиною другою статті 111-10 цього Кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Істотне порушення процесуальних прав відповідача потягло за собою
неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного
вирішення спору.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 23.09.2003 підлягає скасуванню, а справа -
передачі до Київського апеляційного господарського суду для
розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "ХХХ" задовольнити
частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.09.2003 у справі № 02/2344 скасувати.
Справу № 02/2344 передати до Київського апеляційного
господарського суду для розгляду по суті.
Головуючий М. Остапенко
С у д д і: Є. Борденюк
В. Харченко