ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N А-13/202-03
Вищий господарський суд України у складі:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши Відкритого акціонерного товариства
касаційну скаргу “Ольга”, м. Харків
на рішення господарського суду Харківської області
від 27.01.04
та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 30.03.04
зі справи № А-13/202-03
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Ольга”, м. Харків
До Державної податкової інспекції у
Червонозаводському районі м. Харкова
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Літвінцева О.О. (довіреність від 01.01.04)
від відповідача: Мишковець. О.В. (довіреність від 22.01.04
№ 134/9/10-025
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 03.06.04., надіслана 04.06.04).
За правилами ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в засіданні суду касаційної інстанції
оголошена перерва до 15.07.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
За результатами перевірки ТОВ “Ольга” з питань дотримання
податкового законодавства, повноти та своєчасності сплати до
бюджету податків та інших платежів за період з 01.04.2002 р. по
31.12.2002 р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харків складено
акт від 10.04.2003 р. № 268/23-104/30236375.
При перевірці правильності обчислення сум прибуткового податку з
доходів громадян встановлено, що прибутковий податок з громадян
обчислювався згідно п. 1 ст. 7 Декрету КМУ від 26.12.1992 р.
№ 13-92, тобто прибутковий податок обчислювався виходячи не з
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,00 грн.), а
сукупний оподатковуваний доход працівників зменшувався на
мінімальну заробітну плату (140,00 грн., з 01.07.2002 р. –
165,00 грн.), чим порушено п. 1 ст. 6 Декрету КМУ “Про
прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, п. 1 ст. 7 Інструкції
“Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
від 21.04.1993 р.
№ 12. На підставі акту перевірки, інспекцією оформлено податкове
повідомлення-рішення від 14.04.2003 р. № 0000371701/0
(12.05.2003 р. № 0000371701/1), яким товариству визначено суму
податкового зобов’язання з прибуткового податку у розмірі 17
623,60 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 35
247,20 грн. на підставі п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону
України № 2181-ІІІ.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем у
судовому порядку, при якому рішенням господарського суду
Харківської області від 27.01.2004 р. (суддя Водолажська Н.С.) в
позові відмовлено з огляду на правомірність висновків акту
перевірки стосовно обчислення прибуткового податку за
встановленою шкалою ставок оподаткування доходів громадян
виходячи з неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За апеляційною скаргою товариства, вказане рішення переглянуто в
апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 30.03.2004 р. (судді Філатов Ю.М. –
головуючий, Івакіна В.О., Лакіза В.В.) залишено без змін з тих
же підстав.
В поданій касаційні скарзі ТОВ “Ольга” просить скасувати судові
акти, прийняти нове рішення про задоволення позову.
При цьому в касаційній скарзі товариство зазначає про те, що
судом порушені норми матеріального права, а саме до спірних
правовідносин застосований Указ Президента України “Про
збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного
оподаткування доходів громадян” ( 519/94 ) (519/94)
від 13.09.1994 р.
№ 519/94 та не застосовані вимоги Декрету КМУ “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
від 26.12.1992 р. № 13-92, що
призвело до невірного вирішення спору. Вважає, що застосування
норм Указу № 519/94 не відповідає вимогам як діючих на момент
його прийняття нормативних актів України так і нині діючого
законодавства. Скаржник посилається на те, що згідно зі ст. 1
Закону України “Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
ставки
податків і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися
або змінюватися іншими законодавчими актами, крім законів про
оподаткування. Зміни до шкали ставок, встановленої ст. 7 Декрету
КМУ ( 13-92 ) (13-92)
внесено не було.
Указом Президента України № 519/94 ( 519/94 ) (519/94)
, як підзаконним
нормативним актом, не можуть бути внесені зміни до Декрету КМУ,
а тому при розрахунку прибуткового податку, товариство
керувалося методом розрахунку встановленим Декретом КМУ від
26.12.1992 р. № 13-92.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що касаційне скарга не підлягає
задоволенню.
Відмовляючи в позові, господарські суди виходили із приписів
ст. 7 Декрету КМУ від 26.12.1992 р. № 13-92 та Указу Президента
України “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки
прогресивного оподаткування доходів громадян” ( 519/94 ) (519/94)
від
13.09.1994 р. № 519/94. При обчисленні сум прибуткового податку
з місячного сукупного оподатковуваного доходу за основним місцем
роботи застосовується прогресивна шкала ставок. Згідно зі ст. 6
Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
від
26.12.1992 р. № 13-92 сукупний оподатковуваний доход зменшується
на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого
одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру
мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний
мінімум).
Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування
(п. 1 ст. 7 цього Декрету).
Указом Президента України “Про збільшення неоподатковуваного
мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян”
( 519/94 ) (519/94)
від 13.09.1994 р. № 519/94, прийнятим відповідно до
положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,(про що зазначено в
ухвалі Конституційного Суду України від 21.03.2002р.), були
внесені зміни до шкали прибуткового податку, в якій ставки були
встановленў залежно від розміру доходу, що вимірюється в
неоподатковуваних мінімумах.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правомірного
висновку про відповідність прийнятих інспекцією податкових
повідомлень – рішень вимогам податкового законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що доводи
скаржника, викладені в касаційній скарзі не можуть бути
підставами для зміни або скасування судових актів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Харківської області від 27.01.04 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
30.03.04 зі справи № А-13/202-03 – залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Ольга” –
залишити без задоволення.