ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 8/71-10/125
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Стратієнко Л.В.
Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: A.A.A.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
на рішення господарського суду Запорізької області від
18 лютого 2004 р.
та постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 29 квітня 2004 р.
у справі № 8/71-10/125
за позовом H-cького державного комбінату "YYY"
до відкритого акціонерного товариства "ZZZ"
про стягнення 1 214,37 грн.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2004 р. позивач звернувся в господарський суд з позовом
про стягнення з відповідача 1 214,37 грн. штрафу за несвоєчасну
поставку ним продукції за договором від 14.07.2003 р. № 3644.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2004 р.
(суддя Алейнікова Т.Г.), залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 29.04.2004 р.
(головуючий - Коробка Н.Д., судді - Кричмаржевський В.А., Яценко
О.М.) в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ВАТ "XXX", у зв'язку з реорганізацією шляхом
перетворення на підставі наказу Міністерства промислової політики
України № X1 від XX.04.2004 р. H-cького державного комбінату "YYY"
у ВАТ "XXX" просить здійснити заміну позивача у справі, та,
посилаючись на неправильне застосування господарськими судами при
розгляді справи норм матеріального права, просить постановлені у
справі рішення скасувати, постановивши нове, яким позовні вимоги
задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в разі вибуття
однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням
господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації
підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну
цієї сторони її правонаступником, вказуючи на це в рішенні або
ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового
процесу.
Як вбачається з доданого до матеріалів касаційної скарги наказу
Міністерства промислової політики України № X1 від XX.04.2004 р.,
шляхом перетворення H-cького державного комбінату "YYY" створено
ВАТ "XXX" та затверджено його статут.
Вказане ВАТ згідно свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта
підприємницької діяльності - юридичної особи зареєстроване
08.04.2004 р. та цього ж дня згідно довідки № X2 включено до
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За таких обставин суд вважає з необхідне замінити позивача у
справі - H-cький державний комбінат "YYY" на ВАТ "XXX".
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими
судами, 14.07.2003 р. між сторонами було укладено договір
купівлі-продажу № 3644 від 14.07.2003 р. згідно умов якого
продавець (відповідач) зобов'язався поставити і передати у
власність покупця (позивача) продукцію згідно з специфікацією
(а.с.9-12), а покупець прийняти та оплатити її.
Згідно п.3.2 відвантаження продукції відповідачем мало
здійснюватись протягом 45 днів після отримання 100% попередньої
оплати, яка була здійснена позивачем 01.08.2003 р. (а.с.16).
Проте, відповідач в порушення строків поставки за договором
відвантажив частину продукції за накладною № 455 29.09.2003 р. та
за накладною № 430 - 07.10.2003 р., а тому відповідно до п.8.3
договору № 3644 позивачем було нараховано штраф розмірі 1214,37
грн., який відповідачем сплачений не був.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з
того, що 16.08.2000 р. ухвалою арбітражного суду Запорізької
області у справі № 5/3/638 порушено справу про банкрутство ВАТ
"ZZZ", м. Р-ськ та введений мораторій на задоволення вимог
кредиторів, а тому відповідно до п.4 ст. 12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
йому не може бути нарахований штраф за
невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Проте, до такого висновку господарські суді дійшли внаслідок
неправильного застосування норм вказаного закону.
Зокрема, згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
кредитором є юридична або фізична особа, яка має у
встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо
грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із
заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної
податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль
за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за
вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у
справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою
майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також
кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок
правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення
провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори -
кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення
провадження у справі про банкрутство; мораторій на задоволення
вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових
зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня
введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на
забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до
прийняття рішення про введення мораторію, тобто мораторій
стосується лише вимог конкурсних кредиторів і не застосовується до
вимог, що виникли після порушення провадження у справі про
банкрутство.
Оскільки позивач є поточним кредитором відповідача, то до його
вимог про стягнення з відповідача штрафу судами помилково
застосовані вимоги ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, згідно яких протягом дії мораторію на задоволення
вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
За таких обставин, постановлені у справі судові рішення не можна
визнати законними і обгрунтованими, в зв'язку з чим вони
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід більш ретельно з'ясувати
правову природу укладеного між сторонами договору з огляду на
приписи ст. 245 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, перевірити правильність
обчисленого позивачем розміру штрафу та в залежності від
встановленого і відповідно до вимог закону, що регулює спірні
правовідносини вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 111-5 , 111-7, 111-9
- 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Замінити у справі позивача у справі H-cький державний комбінат
"YYY" на ВАТ "XXX".
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2004
р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
29 квітня 2004 р. у справі за № 8/71-10/125 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі
суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Л.В. Стратієнко
В.В. Чабан