ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 6/305H
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси
відкритому судовому
засіданні матеріали
касаційної скарги
на постанову від 17.02.2004 року Донецького
апеляційного
господарського суду
у справі № 63
господарського суду Луганської області
за позовом Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "К",
смт. Комишуваха
до ДПІ у Попаснянському районі Луганської
області
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 19.05.2003р.
№ 0000232303/0, від 19.05.2003р.
№ 0000242303/0
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.12.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року, по справі № 63 позов
задоволено частково; визнано недійсним податкове
повідомленнярішення ДПІ у Попаснянському районі від 19.05.2003
року № 0000232303/0; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Попаснянському районі від 19.05.2003
року № 0000242303/0 в частині застосування штрафних санкцій в сумі
3522,82 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача судові
витрати в сумі 188,79 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у Попаснянському районі Луганської області
просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 17.02.2004 року, прийняти по справі інше рішення та
залишити позовні вимоги СТОВ "К" без задоволення, посилаючись на
порушення норм матеріального права, а саме положень Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
Позивач та відповідач не реалізували своє процесуальне право на
участь в судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що відповідач - Державна податкова інспекція у
Попаснянському районі Луганської області та позивач -
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "К",
смт. Комишуваха Попаснянського району Луганської області, уклали
договір № 32 від 19.07.2001 р., відповідно до рішення відповідача
від 12.07.2001 р. № 32.
Згідно умов договору відповідач надав позивачу розстрочку сплати
податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку за
кодом бюджетної класифікації 16040200 в сумі 21 136грн. 86 коп. з
19.07.2001 р. до 20.11.2004р.
Відповідачем 24.12.2002 р. прийнято рішення № 20 про скасування
розстрочення податкового боргу та дострокове розірвання договору
про розстрочення податкового боргу № 32 від 19.07.2001 р. на суму
14 091 грн. 22 коп., в зв'язку з порушенням позивачем умов
договору та несплатою поточних платежів.
Державна податкова інспекція у Попаснянському районі Луганської
області здійснила комплексну планову перевірку дотримання
позивачем вимог податкового та валютного законодавства України за
період з 01.04.2000р. по 31.03.2003р.
За результатами перевірки складено акт від 16.05.2003 р.
№ 46/23/30157420. В акті зазначено, що в процесі перевірки
підприімства було встановлено, що позивачем узгоджені суми
податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського
податку за кодом платежу 16040200 сплачені з затримкою граничного
терміну сплати від 31 до 90 календарних днів затримки в сумі 14
091 грн. 22 коп.; більш 90 календарних днів затримки в сумі 8 035
грн. 85 коп.
Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000232303/0
від 19.05.2003 р., яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-III від 21.12.2000 р. (із змінами та
доповненнями) за затримку на 90 календарних днів граничного строку
сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 14 091
грн. 22 коп. до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 2 818
грн. 24 коп.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000242303/0 від 19.05.2003 р.
відповідач на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-III
від 21.12.2000 р. за затримку на 310 календарних днів граничного
строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 8
035 грн. 85 коп. до позивача застосовані штрафні санкції в сумі
4017 грн. 93 коп.
Суди, оцінивши доводи та заперечення сторін в їх сукупності,
дійшли обґрунтованого висновку стосовно правомірності позовних
вимог про визнання недійсними зазначених податкових
повідомлень-рішень в частині застосування штрафних санкцій на суму
податкового боргу, щодо якої приймалося рішення про розстрочення
за наступних підстав.
Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. встановлено, що
цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення.
У відповідності з вимогами пп. 18.1.2 п. 18.1 ст. 18 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
розстрочення податкового боргу надається під проценти. Зазначені
проценти нараховуються платником податків, але не сплачуються.
У разі дострокового розірвання договору про розстрочення платник
податку зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого
податкового боргу, а також суму процентів, розрахованих за період,
що починається від місяця укладання договору про розстрочення та
закінчується місяцем погашення розстроченого податкового боргу,
виходячи з облікової ставки Національного банку України, діючої на
момент сплати чергового квартального платежу.
З огляду на викладене, Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не передбачено нарахування штрафних
q`mjv3i за затримку сплати узгодженої суми податкового боргу в
разі надання розстрочення. При порушенні умов договору про
розстрочення сплати податкового боргу та розірванні в зв'язку з
цим такого договору платник податків зобов'язується сплатити
проценти, нараховані, згідно пункту "в" пп. 18.1.2 п. 18.1 ст. 18
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з тим, що висновки
податкового органу, у відповідності з якими ним нараховані штрафні
санкції, не відповідають вимогам Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Позивачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
поточний податковий
борг з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 990 грн.
21 коп. сплачений з порушенням граничних строків сплати узгоджених
сум податкового зобов'язання.
Відповідач на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
правомірно
застосував штрафні санкції до позивача за затримку більш 90
календарних днів сплати податкового боргу з фіксованого
сільськогосподарського податку в сумі 495 грн. 11 коп.
Таким чином, суди обґрунтовано визнали позовні вимоги такими, що
підлягають задоволенню, про визнання недійсними податкового
повідомлення-рішення відповідача від 19.05.2003 р. № 0000232303/0
та податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.05.2003 р.
№ 0000242303/0 в частині визначення податкового зобов'язання в
сумі 3 522 грн. 82 коп.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Попаснянському районі Луганської області
від 17.03.2004 року № 1470/10-010 на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 17.02.2004 року у справі № 63
залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року у справі № 63 - без змін.