ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 6/281-2910
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПІ у Підволочиському районі
відкритому Тернопільської області
судовому засіданні
касаційну скаргу
на рішення від 03.02.2004 року
у справі № 62
господарського суду Тернопільської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"НРЗ", с. Нове село
до ДПІ у Підволочиському районі
Тернопільської області
треті особи: 1. Управління пенсійного фонду
України в Підволочиському районі,
м. Підволочиськ;
2. Підволочиська міжрайонна
виконавча дирекція Тернопільського
обласного відділення фонду
соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності;
3. Підволочиський районний центр
зайнятості
про видачу свідоцтва на право сплати
єдиного податку
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
від третіх осіб не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від
03.02.2004 року у справі № 62 позов задоволено частково;
зобов'язано ДПІ у Підволочиському районі видати Відкритому
акціонерному товариству "НРЗ" свідоцтво про право сплати єдиного
податку з 01 жовтня 2003 року; в задоволенні вимог про стягнення
зайво сплачених сум податків та обов'язкових платежів відмовлено;
провадження у справі щодо решти вимог припинено; стягнуто з
відповідача на користь позивача 85,00 грн. сплаченого державного
мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у Підволочиському районі просить рішення
Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2004 року
скасувати, в задоволенні вимог позивачу відмовити, посилаючись на
порушення господарським судом норм матеріального права та неповне
з'ясування обставин справи, а саме судом неправильно застосовано
абзац 4 пункту 4 Указу Президента України № 746/99 від 28.06.1999
року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва" ( 746/99 ) (746/99)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач суду не надіслав.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в рішенні господарського суду, колегія суддів
Вищого господарського суду України приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Тернопільської
області від 02 вересня 2003 року у справі № 34 про банкрутство
ВАТ "НРЗ", порушеній за заявою ДПІ у Підволочиському районі,
боржника було визнано вільним від боргів і провадження у справі
припинено.
Як вбачається із змісту ухвали, станом на 02.09.2003 року,
боржник погасив повністю свої зобов'язання і перед Управлінням
Пенсійного фонду України в Підволочиському районі.
Дана ухвала на момент розгляду справи 62 ніким неоспорена і не
скасована.
Із супровідною за вихідним № 2 від 12.09.2003р., а пізніше без
номеру від 15.09.03р. ВАТ "НРЗ" подало до ДПІ Підволочиському
районі заяву встановленого зразка про видачу Свідоцтва про право
сплати єдиного податку з 01.10.2003р., до якої додало вищеназвану
ухвалу.
19.09.2003р. за вихідним № 3344/15 позивачу надіслано
письмову відмову від переведення на спрощену систему
оподаткування, через наявність податкового боргу в сумі 9 513,79
грн. та відсутність довідок з Пенсійного фонду України у
Підволочиському районі, Підволочиського районного центру
зайнятості та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності щодо недоїмки та інших платежах.
Неодноразові клопотання ВАТ "НРЗ" про перегляд відповідачем
прийнятого рішення залишились без задоволення.
На запити позивача до перелічених фондів (за вихідними № 10,11,
від 22.09.2003р., № 13 від 23.09.2003р.) про необхідність
надання письмових довідок щодо заборгованості ВАТ "НРЗ"
відповідей з боку контролюючих органів не надходило.
Відповідно до змісту довідок фондів, наданих на вимогу суду,
заборгованість позивача складає:
перед Підволочиським районним центром зайнятості, станом на
02.09.2003р. 507,25 грн., 12.09.2003р. - 432,19 грн.,
12.12.2003р. -432,19;
перед Підволочиською міжрайонною виконавчою дирекцією
Тернопільського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності, станом на
02.09.2003р. - 1 935,17грн., 12.09.2003р. - 1 828,66грн.,
01.10.2003р. - 1 856,11 грн.;
перед Управлінням Пенсійного фонду України в Підволочиському
районі, станом на 02.09.2003р. -10 642,27 грн., 12.09.2003р. - 10
642,27 грн.
За даними відповідача, заборгованість позивача на момент
звернення за видачею Свідоцтва про право сплати єдиного податку
становила - 9 445,26 грн., а не 9 513,79 грн. як зазначено у
відмові ДПІ у Підволочиському районі від 19.09.2003р.
З'ясовано також, що після 01.10.2003р. (вказаної позивачем в
заяві дати переходу на спрощену систему оподаткування) податкові
та інші обов'язкові платежі з нього не стягувались.
Згідно з заявою ВАТ "НРЗ" про видачу Свідоцтва середньооблікова
чисельність працюючих на дату подання заяви становила 42
чоловіка, а згідно з витягом з реєстру іменних цінних паперів
позивача - не громадянам належить лише 16% у статутному фонді
позивача.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до правомірного
висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Відповідно до п. 4 Указу президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва"( 727/99 ) (727/99)
, від 03.07.1998р. № 727/98 для
переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу
державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного
звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх
установлених податків та обов'язкових платежів за попередній
звітний (податковий) період.
Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10
робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного
податку або надати письмову мотивовану відмову.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний
рік.
Приймаючи до уваги завершення процедури банкрутства, із заявою,
затвердженого наказом ДПА України № 476 від 13.10.1998р. зразка,
про видачу з 01.10.2003 року згаданого Свідоцтва на 2003 рік
позивач звернувся вперше 12.09.2003 року.
Як вбачається з матеріалів справи, недоїмка позивача, яка
рахувалась за даними відповідача та третіх осіб, існувала ще на
02.09.2003 року і на момент першого звернення за видачею
Свідоцтва (12.09.2003 року) не збільшувалась.
Встановивши вищенаведене, а також те, що ухвалою суду від
02.09.2003 року у справі № 343/3-10 позивача було визнано
вільним від боргів, суд дійшов цілком обґрунтованого правомірного
висновку, що відмова відповідача, викладена у листі № 3344/15
від 19.09.2003р. є безпідставною.
Доказів на підтвердження існування інших ніж недоїмка обставин
для невидачі позивачу Свідоцтва, відповідачем та третіми
особами не представлено, а судом не добуто. Крім того, суд
вірно відзначив, що вони не були покладені у мотивацію відмови
ДПІ у Підволочиському районі.
За таких обставин, вимога про зобов'язання відповідача видати
Свідоцтво правильно задоволена судом.
Як зазначалось вище, після 01.10.2003 року податкові та інші
обов'язкові платежі з позивача не стягувались, а тому у
задоволенні вимоги про їх повернення суд також відмовив
правильно.
Провадження у справі щодо решти вимог як-то зобов'язати
відповідача та третіх осіб здійснити після видачі Свідоцтва
перерахунок платежів, виключити певні платежі з облікової картки
платника податку і т.п. суд правомірно припинив по п. 1 ч. 1 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-
11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської
області від 12.03.2004 р. № 1537/10 на рішення Господарського
суду Тернопільської області від 03.02.2004 року по справі № 62
залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Тернопільської області від 03.02.2004 року по справі № 62 - без
змін.