ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.07.2004                                       Справа N 5/281пн
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 30.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого Остапенка М.І.
     суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
     розглянувши касаційну скаргу Виконавчого комітету  Луганської
міської ради
     на постанову  Донецького апеляційного господарського суду від
04.02.2004 року
     у справі за позовом Луганського ЗАТ "Побутрадіоантентехніка",
ЗАТ "Блакитний екран", ЗАТ "Побутрадіопрокат", ТОВ "Транзистор"
     до виконавчого комітету Луганської міської ради
     про спонукання до вчинення певних дій
     В С Т А Н О В И В:
 
     У вересні 2003 року Луганське  ЗАТ  "Побутрадіоантентехніка",
ЗАТ  "Блакитний екран",  ЗАТ "Побутрадіопрокат",  ТОВ "Транзистор"
звернулись до суду з позовом до  виконавчого  комітету  Луганської
міської ради у якому посилаючись на набуте ними право власності на
будівлю просили зобов'язати відповідача видати  їм  державний  акт
щодо права      власності      на      земельну     ділянку     по
вул. Інтернаціональній,  17,  м.  Луганська із зазначенням  частки
кожного.
 
     Рішенням господарського    суду    Луганської   області   від
22.10.2003 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
 
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
04.02.2004  року  рішення  суду першої інстанції скасовано.  Позов
задоволено.
 
     Не погоджуючись з  постановою  апеляційного  суду  відповідач
звернувся з касаційної скаргою в якій просить постанову скасувати,
як  таку,   що   постановлена   з   порушенням   та   неправильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,  перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги,  судова колегія  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає задоволенню,  а постанова апеляційного
суду - скасуванню, виходячи з наступного.
 
     Постановляючи про задоволення позову апеляційний суд  виходив
з того,  що маючи право на будівлю позивачі набули право власності
і на земельну ділянку відповідно  до  ст.  30  Земельного  кодексу
України ( 561-12 ) (561-12)
         (у редакції від 13.03.1992 року ( 2196-12 ) (2196-12)
        .
 
     Проте з  наведеними  апеляційним  судом  мотивами задоволення
позову погодитись не можна,  оскільки висновки суду не ґрунтуються
на  правових  нормах,  що  регулюють порядок та умови виникнення у
юридичних осіб права власності на земельні ділянки.
 
     Згідно ст.  30 Земельного  кодексу  України  ( 561-12  ) (561-12)
          (у
редакції  13.03.1992 року ( 2196-12 ) (2196-12)
         при переході права власності
на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходять у розмірах,
передбачених  ст.  67  цього  Кодексу  і право власності або право
користування земельною ділянкою.
 
     Проте окрім рішення Луганського міськвиконкому N 392/6-Б  від
19.07.1966  року  про відведення земельної ділянки для будівництва
по  вул.  Інтернаціональній,  17   м. Луганська  та  договору  від
31.05.1995  року  про надання спірної земельної ділянки Луганській
ЛПКФ "Побутрадіотехніка" на умовах десятирічної оренди інших даних
щодо  права попередників позивачів на земельну ділянку,  зокрема і
щодо їх права власності немає, а тому суд першої інстанції прийшов
до правильного висновку про відсутність у позивачів права вимагати
видачі державного акту  і  підстав  для  скасування  рішення  суду
першої інстанції з наведених апеляційним судом мотивів не було.
 
     Враховуючи наведене,  керуючись  ст.  ст.  111-9,  111-11 ГПК
України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий   господарський   суд   України,   -
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
04.02.2004  року  скасувати,   а   рішення   господарського   суду
Луганської області від 22.10.2003 року, залишити без змін.