ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2004                                       Справа N 2/159

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ “Державна енергогенеруюча

скаргу                       компанія “Ц” в особі структурного

                             підрозділу Трипільської теплової

                             електростанції

на ухвалу                    Київського апеляційного

                             господарського суду від 03.09.2003

                             року

у справі за позовом          виробничо – інвестиційної фірми

                             “ГІР”

до                           ВАТ “Державна енергогенеруюча

                             компанія “Ц”

третя особа                  Трипільська ТЕС ВАТ “Державна

                             енергогенеруюча компанія “Ц”

про   стягнення 928 761,65 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою   Київського   апеляційного  господарського   суду   від

30.09.2003  року  повернена без розгляду апеляційна  скарга  ВАТ

“Державна енергогенеруюча компанія “Ц” на рішення господарського

суду  м.  Києва від 23.07.2003 року з мотивів неподання  доказів

сплати  мита у встановленому порядку і підписання скарги особою,

без підтвердження цього права довіреністю.

У  касаційній  скарзі  відповідач  посилається  на  незаконність

повернення його апеляційної скарги без розгляду і просить ухвалу

суду  скасувати,  а  справу направити до апеляційного  суду  для

перегляду справи у порядку апеляційного провадження.

Заслухавши  суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова

колегія  вважає,  що  скарга підлягає  задоволенню,  виходячи  з

наступного.

Повертаючи  апеляційну  скаргу  відповідача  без  розгляду,  суд

послався  на  відсутність платіжному дорученні на  перерахування

мита  до  бюджету коду бюджетної класифікації та  оригіналу,  чи

належним чином завіреної копії доручення на особу, яка підписала

апеляційну скаргу.

Проте  наведені судом мотиви не можна визнати такими, що  давали

право  відмови  у  порушенні апеляційного провадження,  оскільки

висновки  суду  не ґрунтуються на матеріалах справи  і  правових

нормах, що визначають порядок подачі апеляційної скарги.

Передбачені  ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підстави  повернення

апеляційної  скарги  без  розгляду є  вичерпними  і  розширеному

тлумаченню не підлягають.

Так,  п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено право

суду  повернути апеляційну скаргу без розгляду у разі підписання

її особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове

становище якої не зазначено.

Але   повертаючи  апеляційну  скаргу  на  підставі  цієї  норми,

апеляційний суд не звернув уваги, що скарга підписана особою  із

зазначенням її посадового становища та додатком до скарги  копії

довіреності  на представництво інтересів відповідача,  обставин,

які  б свідчили про відсутність повноважень за цією довіреністю,

не  навів, а тому його висновки про подання скарги з порушенням,

зазначеним  п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  не  можна

визнати правильними.

Безпідставними  є і твердження апеляційного суду  про  порушення

порядку  сплати  державного  мита,  оскільки  це  спростовується

доданими  до  скарги платіжним дорученням № 1925 від  20.08.2003

року   та   довідкою   відділення  Державного   казначейства   у

Шевченківському  районі  м.  Києва  від  31.10.2003   року   про

зарахування мита до бюджету по коду платежу 22090200.

При  такому  положенні,  коли наведені судом  мотиви  не  давали

підстав  для  повернення апеляційної скарги без розгляду,  Вищий

господарський  суд України, керуючись ст.ст. 111-9,  111-11  ГПК

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу   Київського   апеляційного   господарського   суду   від

30.09.2003  року  скасувати,  а справу  направити  до  суду  для

вирішення питання про порушення апеляційного провадження.