ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2004 Справа N 2-23/15419-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 04.-09.12.03
та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від
24.03.2004р.
зі справи № 2-23/15419-2003
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю
“Нафта-К”,м. Сімферополь
до Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
про визнання недійсними податкових повідомлень
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явилися
від відповідача: не з’явилися
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 11.06.04 р., надіслана 16.06.04
р).
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі здійснена
документальна перевірка дотримання вимог законодавства про
оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафта-К”
за період 01.07.01 по 31.12.02, про що складено акт від 12.06.03
№ 1018/23-2/219/24497672.
Перевіркою виявлені порушення товариством ст. 1,2 Закону України
“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.94 № 185/94, ст. 9 Декрету Кабінету
Міністрів від 19.12.93 № 15-93”Про систему валютного регулювання
та валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
.
За результатами перевірки інспекцією оформлені податкові
повідомлення – рішення: від 17.06.03 № 0009952301/0, яким
товариству визначено суму податкового зобов’язання за платежем –
пеня за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній
діяльності в розмірі 10547, 39 грн., від 17.06.03
№ 0009962301/0, яким товариству визначено суму податкового
зобов’язання за платежем – адміністративний штраф у сумі 680
грн. згідно Указу Президента України від 27.06.99 № 734/99.
20.06.03 Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі
проведена позапланова перевірка дотримання ТОВ “Нафта-К” вимог
валютного законодавства при виконанні контракту з турецькою
фірмою “Ege Kimуa Sanayi ve Tіс Ltd Sti” від 20.05.02 та
контракту від 24.12.02 з ТОВ “Кристина 2002”(Росія), яка
оформлена актом № 164/23-512/24497672.
На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією
оформлено податкове повідомлення – рішення від 24.06.2003р
№ 0010382301/0, яким товариству визначено суму податкового
зобов’язання за платежем - пеня за порушення термінів
розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 6
382,60 грн.
Товариство звернулось до господарського суду Автономної
Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі про визнання недійсними вищевказаних податкових
повідомлень – рішень, проте в позові мотивує необгрунтованість
їх прийняття в певних сумах: так податкове повідомлення –
рішення № 0009952301/0 – в сумі 9 499 грн., податкове
повідомлення–рішення № 0009962301/0 – в сумі 340 грн., податкове
повідомлення – рішення № 0010382301/0 – в повному обсязі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.-09.12.2003 р. (суддя – Іщенко Г.М.) позовні вимоги
задоволені, визнані недійсними податкові повідомлення – рішення
від 17.06.03 № 0009952301/0– в частині нарахування 9 499 грн.,
від 17.06.03 № 0009962301/0 в частині нарахування 340 грн.,
податкове повідомлення-рішення від 24.06.03 № 0010382301/0 – в
повному обсязі. На інспекцію покладені відповідні судові витрати
(а.с.112-114).
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі вказане судове рішення переглянуте в апеляційному
порядку і постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24.03.2004р.(судді Фенько Т.П. -
головуючий, Градова О.Г., Голик В.С.)- залишено без змін.
Постанова вмотивована тим, що товариством не допущено порушень
вимог Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, виходячи із встановлених
рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
15.01.01 преюдиціальних фактів: а саме недопоставці турецькій
фірмі 40 тн. двоокису титану на суму 106400 німецьких марок, на
яку у вересні 2000р. товариством проведено зменшення
дебіторської заборгованості.
В поданій касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
м. Сімферополі просить прийняті зі справи судові акти скасувати
як такі, що не відповідають ст. 1 Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, ст. 9
Декрету Кабінету Міністрів від 19.12.93 № 15-93 ( 15-93 ) (15-93)
, п. 23
ст. 1, ст. 46 Митного кодексу ( 92-15 ) (92-15)
, вважає, що зменшення
заборгованості в бухгалтерському обліку товариства на суму
106400 німецьких марок без переоформлення вантажно-митних
декларацій є неправомірним.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Нафта-К” посилається на
ст. 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення арбітражного суду від 15.05.01, яким
встановлена відсутність факту експорту продукції, на наявні у
справі легалізовані докази щодо утилізації кальцію.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та
обгрунтованість прийнятих у справі рішення господарського суду
та постанови апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла
висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на наступне.
За змістом ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну
діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
зовнішньоекономічний договір (контракт) -
це матеріально оформлена угода... суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на
встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та
обов’язків (в тому числі купівля та продаж певних товарів);
товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права
інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені
для продажу (оплатної передачі)., а іноземна валюта є платіжним
засобом на території відповідної іноземної держави.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення
розрахункўв в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
порушення
резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону,
тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у
розмірі 0,3 відсотка суми не одержаної виручки (митної вартості
недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у
грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку
України на день виникнення заборгованостей.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством не
допущено порушень ч. 1 ст. 1 Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
згідно
з якою виручка резидентів у іноземній валюті підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у
терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не
пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки
вивізної вантажної митної декларації) продукції, що
експортується, а також ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів від
19.12.93 № 15-93 ”Про систему валютного регулювання та валютного
контролю” ( 15-93 ) (15-93)
щодо декларування валютних цінностей.
До такого висновку суди дійшли виходячи із встановлених рішенням
арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2001р. зі
справи № 2-11/4169-2001 фактів недопоставки товариством на
адресу турецької фірми 40 тн. двоокису титану на суму 106400
німецьких марок, а також із рішення арбітражного суду Автономної
Республіки Крим від 17.05. –20.06.2001р. зі справи
№ 2-6/4353-2001, залишеним без змін постановою Вищого
господарського суду України від 04.12.02, яким встановлено, що
фактичний вивіз продукції за межі митної території не
здійснений, замість двоокису титану турецькою фірмою отримана
інша продукція, що засвідчено Торгово - Промисловою Палатою
м. Стамбула.
Отже, з урахуванням фактичних обставин, суди правомірно зробили
висновок про відсутність експорту вказаної кількості продукції
та відповідно про відсутність підстав для притягнення позивача
до відповідальності за неотримання валютної виручки.
Судова колегія, погоджуючись з висновками, викладеними в
оскаржуваних судових актах, зазначає, що згідно Закону України
“Про зовнішньоекономічну діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
експорт товарів
– це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної
діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності(у тому
числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без
вивезення цих товарів через митний кордон України (ст. 1
Закону). Строки по зарахуванню валютної виручки на рахунок
резидента розповсюджуються за умов експорту товару, що в даному
випадку не мало місця.
Державна податкова інспекція у м. Сімферополі в обгрунтування
своєї позиції стосовно правомірності нарахування пені за
порушення термінів розрахунків посилається на те, що рішення
арбітражного суду від 15.05.2001р. не може виключати обов’язку
позивача щодо переоформлення ВМД та зменшення вартості
експортованого товару, вважає, що підставою для зменшення цієї
вартості для податкових правовідносин є переоформлення ВМД. Такі
доводи інспекції не грунтуються на приписах чинного
законодавства.
Враховуючи викладене, рішення та постанова прийнятті при
всебічному, повному з’ясуванні всіх обставин справи у
відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та відповідають чинному
законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.-09.12.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24.03.2004р. зі справи
№ 2-23/15419-2003 – залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі – залишити без задоволення.