ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2004                              Справа N 2-20/17788-2003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        Контрольно рятувальної служби Криму

скаргу

на постанову                 Севастопольського апеляційного

                             господарського суду від 18.02.2004

                             року

у справі за позовом          Міністерства архітектури та

                             будівельної політики АР Крим

до                           Контрольно рятувальної служби Криму

про   дострокове розірвання охоронно – орендного договору

                       В С Т А Н О В И В:

у  грудні  2003  року,  Міністерство архітектури  і  будівельної

політики  АР  Крим звернулось до суду з позовом  до  організації

“Контрольно  рятувальна  служба Криму” про  розірвання  договору

оренди  приміщення по вул. К. Маркса, 31 м. Бахчисараю з підстав

невиконання відповідачем своїх зобов‘язань і вчинення  дій,  які

призвели   до   руйнування   приміщення,   яке   є   пам‘ятником

архітектури.

Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від

22.12.2003 року, залишеним без змін постановою Севастопольського

апеляційного  господарського суду  від  18.02.2004  року,  позов

задоволено.

У  касаційній  скарзі відповідач посилається на  безпідставність

висновків   суду  щодо  порушення  ним  умов  договору   оренди,

неправильну  правову  оцінку обставин справи  і  просить  судові

рішення скасувати та постановити нове рішення.

Заслухавши  суддю–доповідача,  перевіривши  матеріали  справи  і

обговоривши  доводи касаційної скарги судова колегія  не  вбачає

підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Із  наявних  у справі матеріалів вбачається, що колишня  садиба,

яка  є пам‘ятником архітектури і розташована у м. Бахчисарай  на

вул.   К.  Маркса,  31  була  передана  в  оренду  Марганецькому

воєнізованому   гірничорятувальному  загону  по   договору   від

26.12.2000  року та зареєстрованій як підприємство з колективною

формою   власності  організації  “Контрольно  рятувальна  служба

Криму” згідно договору від 06.12.1999 року.

Строк дії останнього договору встановлено до 31.12.2010 року.

За   умовами   укладених  договорів  орендатори  зобов‘язувались

зберігати приміщення, не здійснювати його перебудову і ремонт та

зводити нові споруди без спеціального дозволу на це орендодавця,

не   використовувати   орендоване  майно   для   постійного   та

тимчасового проживання.

Проте   при   огляді   приміщення   15.07.2003   року   комісією

спеціалістів було виявлено невиконання орендарями взятих на себе

зобов‘язань, вчинення, зокрема у тих приміщеннях, які перебували

у  фактичному  користуванні відповідача  перебудови  приміщення,

самовільне будівництво господарських споруд та знесення  окремих

з них, що відповідно до п. 10.1 договору надає право орендодавцю

вимагати  дострокового розірвання договору і виселення орендаря,

а  тому  за таких обставин, та враховуючи, що договір  оренди  з

Марганецьким  воєнізованим гірничорятувальним загоном  розірвано

за  згодою  сторін  з  22.08.2003 року, суд першої  інстанції  і

апеляційний  суд правомірно постановили про розірвання  договору

оренди з відповідачем і підстав для скасування судових рішень  з

наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову

Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від

18.02.2004 року, без змін.