ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.07.2004                                         Справа N 2/292
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 23.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Кочерової Н.О. - головуюча, Рибака В.В., Черкащенка М.М.
     за участю представників сторін:
     від позивача не з'явилися;
     від відповідача не з'явилися;
     розглянувши матеріали  касаційної скарги Хустської об'єднаної
державної податкової інспекції
     на постанову    від   28.01.2004   Львівського   апеляційного
господарського суду
     у справі N 2/292
     господарського суду Закарпатської області
     за позовом приватного підприємця Сирохман Марії Іванівни
     до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
     В С Т А Н О В И В:
 
     Приватний підприємець Сирохман М.І.  звернувся з  позовом  до
Хустської  об'єднаної  державної податкової інспекції про визнання
недійсним податкового  повідомлення-рішення  N  0000912333/0   від
24.09.2003  р.  Рішенням господарського суду Закарпатської області
від 28.11.2003 (суддя Рогач Л.І.) позов задоволено.
 
     Визнано недійсним  податкове  повідомлення-рішення  Хустської
ОДПІ   N   0000912333/0  від  24.09.2003  р.  з  тих  підстав,  що
відсутність правопорушень з боку позивача підтверджується наданими
останнім доказами, а також постановою Між гірського районного суду
від  01.10.2003  р.  у   справі   N   3/479/2003   р.,   за   якою
адміністративне провадження закрито за відсутністю події та складу
правопорушення.
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
28.01.2004  р.  (судді:  Бобеляк О.М.  - головуючий,  Дубник О.П.,
Орищин Г.В.) рішення суду першої інстанції залишено  без  зміни  з
тих підстав,  що вказані штрафні санкції, нараховані відповідно до
Закону  України  "Про  застосування   реєстраторів   розрахункових
операцій у  сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та послуг"
( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
          та  Закону  України  "Про   державне   регулювання
виробництва  і  обігу  спирту  етилового,  коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та  тютюнових  виробів"  ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
          не  є
податковим зобов'язанням,  а відтак,  не можуть бути підставою для
направлення позивачу податкового повідомлення.
 
     У поданій касаційній скарзі Хустська ОДПІ  просить  скасувати
рішення  та  постанову  зазначених  судових інстанцій як такі,  що
ухвалені з порушенням  норм  матеріального  права,  зокрема,  вище
вказаних законів.
 
     Судова колегія   розглянувши   наявні    матеріали    справи,
перевіривши  юридичну  оцінку судовими інстанціями обставин справи
та повноту їх встановлення,  дослідивши правильність  застосування
ними   норм  матеріального  та  процесуального  права  прийшла  до
висновку  про  відсутність  правових   підстав   для   задоволення
касаційної скарги виходячи з наступного.
 
     Як вбачається     з     матеріалів     справи,     податковим
повідомленням-рішенням Хустської    ОДПІ    N   0000912333/0   від
24.09.2003 р.,  позивачеві  нараховано  5109,15  грн.   фінансових
санкцій  за  порушення  ним  вимог  ст.  22  Закону  України  "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         та ст.  17 Закону
України "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу  спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        .  Оспорюване податкове повідомлення-рішення
відповідача прийняте на підставі акта від 29.08.2003 р.  N 007955,
складених за результатами  перевірки  ПП  Сирохман  М.І.  Під  час
перевірки було виявлено розбіжності між готівковими грошима в касі
та зі звітом за день,  а також в реалізації  знаходиться  горілка,
дата розливу 02.01.2003 р. та сигарети на які відсутні сертифікати
відповідності.
 
     Відповідно до п.  1.2 Закону України "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими  фондами"  ( 2181-14   ) (2181-14)
           податкове   зобов'язання   -
зобов'язання  платника податків сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та  у  строки,
визначені цим Законом або іншими законами України.
 
     За змістом  цієї  норми права штрафні санкції,  які визначені
відповідачем по  справі  позивачу,  не  підпадають  під  податкові
зобов'язання.
 
     Статті 14-15   Закону  України  "Про  систему  оподаткування"
( 1251-12  ) (1251-12)
          містять  вичерпний перелік податків і зборів, які є
обов'язковими для сплати їх платником.
 
     Зі  змісту  ст.  17  (п.  17.3)  цього  Закону  ( 1251-12  ) (1251-12)
        
вбачається,  що тільки штрафні санкції  за  порушення  податкового
законодавства прирівнюються до сплати податку.
 
     У преамбулі  Закону  України  "Про  застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі,  громадського  харчування
та  послуг"  від 06.07.95 N 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         зазначено,  що
цей  Закон  визначає  правові  засади  застосування   реєстраторів
розрахункових  операцій в сфері торгівлі,  громадського харчування
та  послуг,  тобто  не  визначає  зобов'язання  платника  податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
податку або збору у встановлений законом строк.
 
     Штрафні санкції  за  порушення  норм  Закону   України   "Про
державне   регулювання   виробництва  і  обігу  спирту  етилового,
коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів"
від   19.12.95   N   481/95-ВР  ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
          також  не  можуть
прирівнюватись  до  сплати  податку,  оскільки  не   пов'язані   з
невиконанням податкового зобов'язання.
 
     Частиною першою ст. 16 цього Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
         контроль за
дотриманням його вимог покладено на органи, які видають ліцензії.
 
     Рішення про стягнення штрафів,  передбачених  абз.  13  ч.  2
ст. 17  Закону  України  N  481/95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        ,  в т.ч.  і за
роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності  засвідченої
постачальником копії сертифікату,  приймаються органом, який видав
ліцензію на право виробництва і торгівлю алкогольними  напоями  та
іншими   органами   виконавчої   влади  у  межах  їх  компетенції,
визначеної законами України.
 
     Зазначене свідчить   про   повноту   встановлення    судовими
інстанціями  обставин  справи  та  вірне  застосування до них норм
матеріального   та   процесуального   права,   спростовує   доводи
касаційної скарги.    На   підставі   викладеного   та   керуючись
ст.ст. 111-5,  111-7,  111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
28.01.2004  р.  у  справі N 2/292 залишити без зміни,  а касаційну
скаргу Хустської ОДПІ - без задоволення.