Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.07.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді;
суддів,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську
на постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.04.2004 р.
зі справи № Х2 господарського суду Ч-ської області
за позовом Дочірнього підприємства "ХХХ" відкритого
акціонерного товариства "YYY", м. Н-ськ
До Державної податкової інспекції у м. Н-ську
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: присутній
від відповідача: не з'явилися
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від ХХ.05.04 р., надіслана ХХ.06.
04 р.).
ВСТАНОВИВ:
За результатами позапланової документальної перевірки ДП "ХХХ"
відкритого акціонерного товариства "YYY" з питань повноти
нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану
вартість за період з ХХ.10.02 - ХХ.12.02 Державною податковою
інспекцією у м. Н-ську складено акт від ХХ.09.03 № ХХХ2.
Перевіркою виявлені порушення п. 5.1, 5.9 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме:
безпідставне завищення валових витрат у ІV кв. 2002 р. на суму
витрат з придбання товарів, що не використовуються у господарській
діяльності та п. 7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість", ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
яким передбачено, що податок на додану
вартість, нарахований у зв'язку з придбанням товарів, вартість
яких не відноситься до складу валових витрат до складу податкового
кредиту не включається.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Н-ську оформлені податкові
повідомлення - рішення від ХХ.09.03 : № ХХХ3, згідно з яким
підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем -
податок на прибуток у загальній сумі 60 762 грн.; № ХХХ1, яким
визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на
додану вартість у загальній сумі 46 751 грн..
Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржені позивачем у
судовому порядку.
Рішенням господарського суду Ч-ської області від ХХ.01.04 (суддя
А.А.А.) позов, з урахуванням уточнень, залишено без задоволення.
Судове рішення мотивоване тим, що придбання товару (верстату) і
продаж його в той же день свідчать про відсутність у позивача
наміру використання товару у власній господарській діяльності, а
тому у останнього не було законних підстав для віднесення вартості
верстату до складу валових витрат виробництва та відповідно сум
податку на додану вартість до податкового кредиту.
За апеляційною скаргою ДП "ХХХ" відкритого акціонерного товариства
"YYY" вказане рішення переглянуте в апеляційному порядку і
постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.04.2004 р. (судді: Б.Б.Б. - головуючий, В.В.В., Г.Г.Г.)
скасоване, позов задоволено з огляду на те, що позивач як суб'єкт
підприємницької діяльності має право формувати програму
господарської діяльності та встановлювати ціни, а тому згідно з
п. 5.1 ст. 5 Закону України 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
мав підстави
віднести до валових витрат вартість обладнання, придбаного за
договором купівлі - продажу, яке було реалізоване за договором за
ціною меншою ціни придбання. Такі відносини є цивільно-правовими,
ціна на даний товар державою не регулюється, у п. 1.32 Закону
України № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
йдеться про будь-який доход, а
не про прибуток.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційною інстанцією постановою ДПІ
у м. Н-ську звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення
господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник
наводить наступні твердження:
- апеляційним господарським судом не прийнято до уваги те, що факт
купівлі та продажу верстату в один і той же день є підтвердженням
того, що позивач не мав наміру використовувати його у власній
господарській діяльності та мети отримання прибутку і тому не мав
права враховувати витрати на придбання верстата як валові витрати;
- у разі продажу товарів за ціною нижчою ціни придбання, від'ємна
різниця між ціною продажу та ціною придбання не відповідає ознакам
валових витрат, наведеним у п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та не підлягає
включенню до валових витрат, а податок на додану вартість, що
сплачений у зв'язку з таким придбанням товарно-матеріальних
цінностей не включається до податкового кредиту. Крім того,
скаржник звертає увагу на судову практику вирішення аналогічних
спорів.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального і
процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла
висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на
таке.
Господарським судом встановлені наступні обставини справи:
ХХ.12.2002 р. позивачем на підставі укладеного договору від
ХХ.12.02 № Х5 отримано від ПП "ZZZ" верстат токарний за ціною
715000 грн. (у т.ч. ПДВ - 119 166,67 грн.), який в цей же день
згідно з договором № Х/7 був проданий ТОВ "RRR" за ціною 528000
грн. (у т.ч.- ПДВ 88000 грн.).
Таким чином господарський суд встановив факт покупки і продажу
обладнання в один і той же день за ціною нижчою ніж ціна придбання
та дійшов висновку про те, що підприємство не мало наміру
використовувати верстат у власній господарській діяльності і
неправомірно включило відповідні суми, пов'язані з його придбанням
і продажем до валових доходів, валових витрат та до податкового
кредиту.
Колегія касаційної інстанції погоджується з таким висновком
господарського суду , виходячи із того, що:
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
валові витрати виробництва
та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій
матеріальній або нематеріальній формах, здіснюваних як компенсація
вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
передбачено, що до складу валових витрат включаються суми
будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою , організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Висновки господарського суду , викладені в судовому рішенні є
обгрунтованими та такими , що не суперечать Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, зокрема, пункту
1.32 ст. 1 вказаного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
згідно з яким
господарською діяльністю визначається будь-яка діяльність особи,
спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи
в організації такої діяльності є регулярною, постійною та
суттєвою.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено господарським
судом, факт купівлі і продажу верстата в один і той же день є
підтвердженням того, що підприємство не мало наміру
використовувати його у власній господарській діяльності, а продаж
верстату за ціною нижчою за ціну його придбання свідчить про
збитковість такої операції.
Наведені обставини унеможливлюють висновок про відповідність
прийнятої у справі постанови приписам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції підлягає
скасуванню, а законне рішення господарського суду - залишенню без
змін.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.04.
2004 р. зі справи № Х2 - скасувати .
Рішення господарського суду Ч-ської області від ХХ.01.2004 р. зі
справи № Х2 - залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську
задовольнити.