Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.07.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши
касаційну скаргу Ч-ської міжрайонної державної податкової
інспекції Н-ської області
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.04.2004 р.
зі справи № Х3 господарського суду Н-ської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
Агровиробничої фірми "ХХХ", с. М-ська
до Ч-ської міжрайонної державної податкової
інспекції Н-ської області
про спонукання списання податкового боргу, пені
та штрафних санкцій
за участю представників сторін:
від позивача: присутній
від відповідача: присутні
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від ХХ.06.04 р., надіслана ХХ.06.
04 р).
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агровиробнича фірма "ХХХ"
звернулось до господарського суду Н-ської області з позовом, в
якому просить зобов'язати Ч-ську міжрайонну державну податкову
інспекцію списати податковий борг з фіксованого
сільськогосподарського податку (у тому числі штраф та пеню) у
сумі 19 652 грн. станом на ХХ.12.03, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Заявою від ХХ.01.04 № Х5, поданою в порядку ст. 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивачем збільшені
позовні вимоги, за якими податковий борг з фіксованого податку
станом на ХХ.12.03 складає 29794,19 грн. (а.с. 52).
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.02.04 (суддя
А.А.А.) в позові відмовлено з огляду на те, що:
- позивачем не надано доказів того, що виникнення податкового
боргу з фіксованого сільськогосподарського податку у
вересні-грудні 2003 р. відбулося саме в результаті тих обставин,
які зазначені у висновку Торгово-Промислової Палати України,
- товариством також не доведено, що ці обставини стали причиною
невиконання податкових зобов'язань, оскільки довідка про рух
грошових коштів свідчить про надходження у серпні - грудні 2003 р.
на рахунок позивача значних сум грошових коштів.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
Агровиробничої фірми "ХХХ" вказане судове рішення переглянуте в
апеляційному порядку і постановою Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.04.2004 р. (судді: В.В.В. - головуючий,
Г.Г.Г., Д.Д.Д.) скасоване, позовні вимоги задоволені в повному
обсязі.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована тим, що умовою
списання податкового боргу за Законом України від 21.12.00
№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
є факт виникнення податкового боргу
внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Позивачем надані докази настання таких обставин, які підтверджені
висновками Торгово-Промислової Палати України. Щодо надходження
грошових коштів на р/рахунок позивача апеляційний суд зазначив, що
це кошти банківського кредиту на часткову компенсацію втрат, які
мають цільовий характер та можуть бути використані лише за
цільовим призначенням.
В поданій касаційній скарзі Ч-ська міжрайонна державна податкова
інспекція просить скасувати постанову, залишити без змін рішення
господарського суду посилаючись на те, що:
- при винесенні постанови судом апеляційної інстанції були
порушені положення п. 18.2 ст. 18 Закону України від 21.12.2000 р.
№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
;
- необхідною умовою для визнання податкового боргу безнадійним є
прямий безпосередній причинний зв'язок між виникненням такого
податкового боргу та обставинами непереборної сили. Погіршення
фінансово-господарського стану платників податків або неотримання
ними очікуваних прибутків, рівно як і понесення будь-яких збитків
не є підставою для списання податкового боргу;
- власних коштів позивача, які були отримані ним від реалізації
сільськогосподарської продукції власного виробництва, зокрема
соняшника, та перебували в його розпорядженні протягом серпня -
грудня 2003 року було цілком достатньо для погашення суми
податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського
податку в розмірі 29794,19 грн.;
- внаслідок незастосування п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 7.1 ст. 7, ст. 8
Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
та
всупереч п. 18.2 ст. 18 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
Н-ський
апеляційний суд дійшов неправомірного висновку про кваліфікацію
податкового боргу позивача з фіксованого сільськогосподарського
податку в розмірі 29794,19 грн., як такого , що виник через
обставини нездоланної сили.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та
обгрунтованість прийнятих у справі рішення господарського суду та
постанови апеляційної інстанції, обговоривши доводи касаційної
скарги колегія суддів дійшла висновку про наявність правових
підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону
України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає списанню
безнадійний податковий борг, в тому числі пеня, нарахована на
такий податковий борг, а також штрафні санкції, що виник внаслідок
обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно п.п. 18.2.3 цього пункту ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові органи
здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу.
Порядок такого списання ( z0016-02 ) (z0016-02)
визначається центральним
податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів
України.
Як передбачено п. 3.4 Порядку списання безнадійного податкового
боргу платників податків ( z0016-02 ) (z0016-02)
, затвердженого наказом ДПА
України від 14.03.2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304, під безнадійним
податковим боргом розуміється податковий борг юридичних або
фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс
- мажорних обставин), тобто не з вини платників податків, і які
неможливо упередити або запобігти своїми заходами, за умови, що
форс - мажорні обставини безпосередньо вплинули на своєчасне
виконання податкових зобов'язань.
Факт непереборної сили має бути засвідчений у встановленому чинним
законодавством порядку. За змістом вищезазначених норм, списання
безнадійного боргу, який виник внаслідок обставин непереборної
сили, є по суті звільненням платника податків від зобов'язань
перед бюджетами та державними цільовими фондами і пов'язується з
наявністю безпосереднього зв'язку між форс-мажорними обставинами
та неможливістю сплатити певну суму податку до бюджету.
В якості обгрунтування позовних вимог ТОВ Агровиробнича фірма
"ХХХ" послалося на висновки про форс-мажорні обставини засвідчені
Торгово-Промисловою Палатою України від ХХ.06.2003 № Х-4, від
ХХ.06.2003 р. № Х-1, від ХХ.09.2003 р. № Х-3, з яких вбачається що
несприятливі погодні умови , які відбулися протягом 2002-2003р.р.
спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур на
посівних площах товариства.
Місцевим господарським судом при вирішенні спору на підставі
ретельного дослідження всіх обставин справи, відповідно до вимог
ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
дана належна оцінка наявним доказам та зроблений обгрунтований
висновок про те, що податковий борг виник не в результаті обставин
нездоланної сили, а тому цей борг не може вважатися безнадійним і
не підлягає списанню.
Вказаний висновок господарського суду відповідає вищезазначеним
нормативним актам та фактичним обставинам, які свідчать про
отримання на р/рахунок товариства грошових коштів від реалізації
продукції власного виробництва (довідка Ч-ського відділення АППБ
"SSS").
Апеляційна інстанція визнала отримані товариством кошти такими, що
мають цільовий характер, та зазначила в постанові, що за період
виникнення податкового боргу у розпорядження ТОВ АВФ "ХХХ" не
надходили грошові кошти від здійснення господарської діяльності,
проте такий висновок зроблений виходячи лише з наданих АКБ "GGG"
виписок із особового рахунку і суперечить наявній у справі довідці
про рух грошових коштів на п/р № ХХХХ8 у Ч-ському відділенні АППБ
"SSS" .
Враховуючи наведене, оскаржена постанова Н-ського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню, а законне та обгрунтоване
рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.04.
2004 р. зі справи № Х3 - скасувати.
Рішення господарського суд Н-ської області від ХХ.02.2004 р. з
цієї справи - залишити без змін.
Касаційну скаргу Ч-ської міжрайонної державної податкової
інспекції Н-ської області - задовольнити.