ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 14.07.2004                                        Справа N 30387
 
Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
              Перепічая В.С.(головуючого),
              Вовка І.В.,
              Гончарука П.А.,
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційне  подання    заступника прокурора Житомирської області
 
на  постанову         від 16.03.2004 року
 
Житомирського апеляційного господарського суду
 
у справі              № 30387
 
за позовом            прокурора   H-ського  району  м. Житомира  в
                      інтересах    держави    в   особі   P-ського
                      територіального управління державної комісії
                      з цінних паперів та фондового ринку
 
до                    Відкритого акціонерного товариства "XXX"
 
про   стягнення суми,
 
                            УСТАНОВИВ:
 
У листопаді   2003  року  прокурор  H-ського  району  м.  Житомира
звернувся в інтересах держави  в  особі  P-ського  територіального
управління  державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку
до господарського суду Житомирської області з позовною  заявою  до
відповідача  про  стягнення  штрафних  санкцій у сумі 5080 грн.  у
зв'язку з правопорушеннями останнього на ринку цінних паперів.
 
Ухвалою господарського суду Житомирської  області  від  10.11.2003
року позовні матеріали повернуто позивачу без розгляду у зв'язку з
тим,  що  в  позові  не  вказано  орган,  уповноважений   державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
 
Доповідач-Вовк І.В.
 
Постановою Житомирського   апеляційного  господарського  суду  від
16.03.2004 року згадана судова ухвала залишена без змін.
 
У касаційному  поданні  прокурор  просить  постанову  апеляційного
господарського  суду та ухвалу суду першої інстанції скасувати,  а
справу  передати  на  розгляд   місцевого   господарського   суду,
посилаючись    на    порушення   судом   норм   матеріального   та
процесуального права.
 
Відзиви на касаційне подання від сторін до суду не надходили.
 
Заслухавши пояснення  представника  позивача,  дослідивши   доводи
касаційного подання, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній
судові  рішення,  суд  вважає,  що  касаційне   подання   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Предметом заявленого  позову  є вимоги про стягнення з відповідача
штрафних санкцій у зв'язку з вчиненням останнім  правопорушень  на
ринку   цінних   паперів,   встановлених   P-ським  територіальним
управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
 
Повертаючи  позовні  матеріали  без   розгляду, попередні   судові
інстанції виходили з того, що прокурор,  звертаючись  до  суду   з
позовом в  інтересах  держави  в  особі  P-ського  територіального
управління  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
невірно  визначив   орган   уповноважений   державою   здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
 
Проте, з  такими  висновками  суду погодитись не можна з наступних
підстав.
 
Відповідно до ст.2 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарський  суд
порушує  справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників,
які  звертаються  до  господарського  суду  в  інтересах  держави.
Прокурор,  який  звертається  до  господарського  суду в інтересах
держави,  в позовній заяві самостійно  визначає,  в  чому  полягає
порушення   інтересів  держави,  та  обгрунтовує  необхідність  їх
захисту,  а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
 
Відповідно до  рішення  Конституційного  Суду  України у справі за
поданням  Вищого  арбітражного   суду   України   та   Генеральної
прокуратури  України  щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК
України ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
         від 08.04.1999 року №3-рп/99 під  поняттям
"орган,  уповноважений  державою  здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах",  потрібно розуміти орган державної  влади  чи
орган місцевого самоврядування,  якому законом надано повноваження
органу виконавчої влади.
 
Згідно з ч.5 п.1 Указу  Президента  України  від  15.12.1999  року
№ 1752/99   "Про  систему  центральних  органів  виконавчої влади"
( 1572/99  ) (1572/99)
          до  системи  центральних  органів  виконавчої  влади
України входять міністерства,  державні комітети (державні служби)
та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
 
П.5 зазначеного  Указу  Президента  ( 1572/99  ) (1572/99)
          визначено,   що
центральні  органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні
органи,  що  утворюються,  реорганізовуються  і  ліквідовуються  в
порядку, встановленому законодавством.
 
Відповідно до  п.п.  1,  8,  17  "Положення про Державну комісію з
цінних паперів та фондового ринку"  ( 861/2002  ) (861/2002)
        ,  затвердженого
Указом Президента від 25.09.2002 року №861/2002 Державна комісія з
цінних паперів та фондового ринку є центральним органом виконавчої
влади   зі   спеціальним  статусом,  підпорядкованим  Президентові
України і  підзвітним  Верховній  Раді  України.  Систему  комісії
складають Комісія,  її центральний апарат та територіальні органи,
які є юридичними особами,  мають самостійні баланси,  реєстраційні
рахунки   в   органах   державного  казначейства.  Територіальними
органами Комісії є управління та відділення.
 
П.п.1 та 3 Положення про територіальні органи Державної комісії  з
цінних  паперів та фондового ринку ( v0009312-97 ) (v0009312-97)
        ,  затвердженого
рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від
14.05.1997 року №9, встановлено, що територіальний орган Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку є  складовою  частиною
системи  Комісії,  яка  здійснює державне регулювання ринку цінних
паперів у відповідному регіоні,  та реалізує завдання покладені на
неї відповідно до чинного законодавства.
 
Отже, P-ське  територіальне  управління державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку є органом,  на який державою  покладено
обов'язок  щодо  здійснення конкретної діяльності,  спрямованої на
захист  інтересів  держави,  у   відповідних   правовідносинах   в
Житомирській   області,   і   тому   це   управління   є  органом,
уповноваженим державою здійснювати відповідні  функції  у  спірних
відносинах.
 
За таких  обставин,  місцевий  та  апеляційний  господарські  суди
дійшли помилкового висновку щодо повернення без розгляду  позовної
заяви  у  зв'язку  з  неправильним  визначенням прокурором органу,
уповноваженого державою здійснювати відповідні функції  у  спірних
відносинах,   і   тому   оскаржувані   судові  рішення  підлягають
скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.
 
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -
111-13 Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                            ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційне подання  заступника   прокурора   Житомирської   області
задовольнити.
 
Постанову Житомирського   апеляційного   господарського  суду  від
16.03.2004 року та ухвалу господарського суду Житомирської області
від  10.11.2003  року  скасувати,  і  справу  №  30387 передати на
розгляд до господарського суду першої інстанції.
 
Головуючий В. Перепічай
Судді:     І.Вовк
           П. Гончарук