ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.07.2004                                    Справа N 40/325-03
 
                              Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                            Божок В.С., - головуючого,
                            Хандуріна М.І.,
                            Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому    Компанії “Віннер оф Юкрейн Інк.” (США)
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову                Харківського апеляційного              
                            господарського суду від 16.01.2004 р.
у справі господарського суду Харківської області
за позовом                  Спільного українсько-американського
                            підприємства у формі товариства з
                            обмеженою відповідальністю “Віннер
                            Форд Донецьк”
до                          ТОВ “Краусс-Інтел”,
                            Компанія “Віннер оф Юкрейн Інк.”
 
про   визнання недійсними договорів.
 
- позивача:    
- відповідача: 
- 3-ї особи:   
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Харківської області від 08.09.2003
р.  у  справі  №  40/325-03  провадження  за  позовом  Спільного
українсько-американського підприємства у формі ТОВ “Віннер  Форд
Донецьк” до ТОВ “Краусс-Інтел”, 3-я особа – Компанія “Віннер  оф
Юкрейн  Інк.”  про визнання недійсним договорів  купівлі-продажу
від  05.06.2003 р. припинено у зв’язку з відмовою  позивача  від
позову. У задоволенні позовних вимог Компанії “Віннер оф  Юкрейн
Інк.”   відмовлено.  Заходи  щодо  забезпечення  позову   шляхом
накладення арешту на майно скасовано.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
16.01.2004  р.  у  даній  справі  рішення  господарського   суду
Харківської області від 08.09.2003 р. змінено. В частині відмови
у  задоволенні позовних вимог Компанії “Віннер оф  Юкрейн  Інк.”
скасовано. В решті рішення залишено без змін.
 
Компанія   “Віннер   оф  Юкрейн  Інк.”  звернулася   до   Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
судові  рішення  у  даній  справі  скасувати  та  прийняти  нове
рішення,  яким задовольнити позовні вимоги Компанії  “Віннер  оф
Юкрейн   Інк.”   В  обґрунтування  посилається  на   неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Судами  попередніх інстанцій встановлено, що 05.06.2003  р.  між
Спільним  українсько-американським  підприємством  у  формі  ТОВ
„Віннер  Форд  Донецьк” та ТОВ „Краусс –  Інтел”  були  укладені
договір   купівлі-продажу  будівлі  та  договір  купівлі-продажу
незавершеного  будівництва  будинку, розташованого  за  адресою:
м. Донецьк, вул. Ціолковського, 9.
 
Відповідно  до  умов  договорів позивач  передав,  а  відповідач
прийняв (купив) будівлю, розташовану за адресою м. Донецьк, вул.
Ціолковського,  9,  загальною площею  1721,4  кв.м.  ,  а  саме:
профілакторій  технічного  обслуговування  легкових  автомобілів
„А-1”,  огорожа  №  1-5, замощення І-ІІІ,  а  також  незакінчену
будівництвом будівлю салону літ. „Б-1”, розташовану  за  адресою
м. Донецьк, вул. Ціолковського, 9.
 
СП  ТОВ „Віннер Форд Донецьк” звернулося до господарського  суду
Харківської  області  із  позовом  про  визнання  вищезазначених
договорів купівлі-продажу недійсними. В процесі розгляду  справи
позивач відмовився від заявлених позовних вимог.
 
Із  заявою  про залучення до справи у якості третьої особи,  яка
заявляє   самостійні  вимоги,  на  стороні  позивача  звернулась
Компанія  “Віннер  оф Юкрейн Інк.”. Ухвалою господарського  суду
Харківської області від 10.10.2003 р. Компанія “Віннер оф Юкрейн
Інк.”  залучена до участі у справі в якості третьої  особи,  яка
завляє самостійні вимоги.
 
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у разі, якщо ці дії
суперечать  законодавству  або  порушують  чиї-небудь  права   і
охоронювані  законом  інтереси  господарський  суд  не   приймає
відмову від позову.
 
Господарський   суд   Харківської  області,  приймаючи   відмову
позивача  від  позову відповідно до ч. 6 статті 22  ГПК  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          та припиняючи провадження у справі відповідно  до
п.  4 ч. 1 статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарським судом
Харківської області, не було з’ясовано питання, чи зачіпає  дана
відмова ТОВ „Віннер Форд Донецьк” від позову чиї-небудь права  і
охоронювані законом інтереси.
 
Підставою  для  відмови  у задоволенні позовних  вимог  КомпаніЇ
“Віннер  оф  Юкрейн  Інк.” стало, на думку  суду,  недоведеність
третьою  особою  яке  саме  її  право  або  охоронювані  законом
інтереси  були  порушені  при укладенні спірних  угод,  оскільки
Компанія   “Віннер  оф  Юкрейн  Інк.”  з  позовною   заявою   не
зверталася.
 
Колегія суддів не може погодитися з даними твердженнями суду. Як
вбачається з матеріалів справи Компанія “Віннер оф Юкрейн  Інк.”
звернулася  із заявою про вступ у справу у якості третьої  особи
(а.с.  48),  в  якій чітко вказано, що третій особі  -  Компанія
“Віннер  оф  Юкрейн  Інк.”  належить  75%  в  Статутному   фонді
позивача,  а  отже  й охоронювані законом інтереси  в  отриманні
прибутку   від  діяльності  ТОВ,  а  тому  оспорювані   договори
купівлі-продажу   всього  нерухомого  майна  зачіпають   законні
інтереси Компанії “Віннер оф Юкрейн Інк.”.
 
Таким   чином,  колегія  суддів  дійшла  висновку   що   рішення
господарського  суду Харківської області винесено  з  порушенням
норм процесуального права, що є підставою для його скасування.
 
Крім  того,  в  своєму  рішенні  господарський  суд  Харківської
області   керувався   вимогам  ст.  12   Закону   України   „Про
господарські  товариства”, мотивуючи це  тим,  що  товариство  є
власником  майна, яке передано йому засновниками та  учасниками.
Таким  чином,  засновники не можуть бути власниками  майна,  яке
належить  товариству,  а  тому не може  бути  застосована  норма
ст.  113 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         в частині погодження всіх учасників
на розпорядження майном товариства.
 
Але   відповідно  до  ст.  20  Закону  України  “Про  власність”
( 697-12  ) (697-12)
          встановлено, що господарські товариства  визначені
суб’єктом права колективної власності.
 
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про власність” ( 697-12  ) (697-12)
        
передбачено,   що   колективний  власник   самостійно   володіє,
користується,  розпоряджається  об’єктами  власності,  які  йому
належать.  Право  колективної власності здійснюють  вищі  органи
управління власника (загальні збори, з’їзд, конференція,  тощо).
Так  як  у ТОВ “Віннер Форд Донецьк” вищим органом управління  є
збори  засновників, то право колективної власності повинні  були
здійснювати саме вищевказані збори.
 
Відповідно  до  п.  4.4.  Статуту позивача  виконавчий  орган  –
дирекція  може  вирішувати самостійно всі питання  господарської
діяльності,  крім  тих,  що  віднесені  до  компетенції   зборів
учасників.   Питання  здійснення  права  колективної   власності
Законом віднесено до компетенції вищого орган управління.
 
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про власність” ( 697-12  ) (697-12)
        
окремі  функції по господарському управлінню колективним  майном
може   бути  покладено  (делеговано)  вищим  органом  управління
власника на створені ними виконавчі органи.
 
Однак,   відповідно  до  статуту  ТОВ  “Віннер  Форд   Донецьк”,
загальними  зборами  засновників вказані повноваження  прямо  не
були  делеговані  виконавчому органу  -  Генеральному  директору
Товариства,   а   отже  Задорожний  С.М.  не   мав   повноважень
здійснювати право колективної власності. І тому в даному випадку
судом  неправильно  застосовано норми  матеріального  права,  що
стосується  права здійснення колективної власності,  що  в  свою
чергу спричинило порушення майнових прав третьої особи.
 
Відповідно   до  ст.  48  Цивільного  кодексу  Української   РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         угода укладена особою (органом юридичної особи) без
відповідних повноважень, або з порушенням наданих їй повноважень
повинна бути визнана недійсною, як така що не відповідає вимогам
законодавства.
 
Таким  чином,  приймаючи  до уваги, що судами  обставини  справи
встановлені  правильно, але неправильно застосовані вищенаведені
норми  процесуального та матеріального права, що  відповідно  до
ч.  1  ст.  111-10  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          є  підставою  для
скасування  рішення господарського суду харківської  області  та
постанови  Харківського  апеляційного  господарського  суду   та
прийняття нового рішення.
 
Керуючись,  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 - 111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Компанія “Віннер оф Юкрейн Інк.” задовольнити.
 
Рішення  господарського суду Харківської області від  08.09.2003
р.  та  постанову Харківського апеляційного господарського  суду
від 16.01.2004 р. у справі № 40/325-03 скасувати.
 
Визнати  недійсним  договір купівлі продажу  від  05.06.2003  р.
будівлі,    розташованої   за   адресою:   м.   Донецьк,    вул.
Ціолковського,  9, загальною площею 1721,4 кв. м.  та  відмінити
реєстрацію  права  власності  на  це  нерухоме  майно   за   ТОВ
“Краусс-Інтел”.
 
Визнати  недійсним  договір купівлі продажу  від  05.06.2003  р.
незакінченої будівництвом будівлі салону літ-Б, розташованої  за
адресою:  м.  Донецьк,  вулиця Ціолковського,  9,  та  відмінити
реєстрацію  права  власності  на  це  нерухоме  майно   за   ТОВ
“Краусс-Інтел”.
 
Зобов’язати    ТОВ   “Вінер   Форд   Донецьк”   повернути    ТОВ
“Краусс-Інтел”  кошти отримані в результаті  продажу  нерухомого
майна  за  договорами  купівлі продажу  від  05.06.2003,  а  ТОВ
“Краусс-Інтел”  зобов’язати повернути ТОВ “Вінер  Форд  Донецьк”
об’єкти  нерухомості, які були придбані за вказаними договорами,
а  саме:  будівлю,  розташовану за  адресою:  м.  Донецьк,  вул.
Ціолковського, 9, загальною площею 1721,4 кв.м. , що  включає  в
себе:    профілакторій   технічного   обслуговування    легкових
автомобілів  „А-1”,  огорожа № 1-5,  замощення  І-ІІІ,  а  також
незакінчену  будівництвом будівлю салону літ. „Б-1”, розташовану
за адресою: м. Донецьк, вул. Ціолковського, 9.
 
Накласти  арешт  на будівлю салону та незакінченої  будівництвом
будівлі  салону літ-Б, які розташованої за адресою: м.  Донецьк,
вул. Ціолковського, 9, та заборонити їх подальше відчуження.
 
Стягнути з ТОВ “Краусс-Інтел” суму державного мита та витрат  на
інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
 
Доручити   господарському   суду  Харківської   області   видати
відповідний наказ.