ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 14.07.2004                                     Справа N 34/280 а
 
Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів:     Дроботова Т.Б., Костенко Т.Ф.
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу       Державної податкової інспекції  у  Ч-ському
                       районі м. Н-ська
 
на  постанову          Донецького апеляційного господарського суду
 
від                    19.02.2004
 
у справі               господарського суду Донецької області
 
за позовом             приватного підприємства "ХХХ", м. Н-ськ
 
до                     ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська
 
про                    визнання недійсними податкових повідомлень-
                       рішень
 
в судовому засіданні взяли участь  представники:
 
від позивача: А.А.А. - дов. від 17.04.2004, Б.Б.Б. - директор
від відповідача: не з'явились
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від  07.11.2003  господарського  суду  Донецької  області
позовні   вимоги   задоволено,   визнано   недійсними    податкові
повідомлення-рішення   ДПІ   у   Ч-ському  районі  м.  Н-ська  від
26.09.2003  №  0002742340/0  25827/10/23-113  та  №   0002732340/0
25826/10/23-113 від 26.09.2003.
 
Постановою від  19.02.2004  Донецького апеляційного господарського
суду рішення від 07.11.2003 господарського суду Донецької  області
залишено без змін.
 
Судові рішення  мотивовані  тим,  що  висновки  акту  перевірки не
відповідають  вимогам  чинного  законодавства,  товар   вважається
таким,  що використаний у господарській діяльності,  тобто позивач
правомірно сформував валові витрати у другому кварталі 2002  року,
включивши до їх складу вартість товару.
 
Не погоджуючись  з  судовими  рішеннями  ДПІ  у Ч-ському районі м.
Н-ська звернулась у Вищий господарський суд України  з  касаційною
скаргою  і  просить  їх  скасувати,  посилаючись на те,  що судами
неправомірно застосовані норми п.  5. 1 ст. 5 Закону України " Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
Колегія суддів,   приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акту,   знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
 
Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення:
 
№ 0002742340/0 25827/10/23-113    від   26.09.2003, яким  позивачу
визначена  сума  податкового  зобов'язання  з  податку  на  додану
вартість і  застосовані  фінансові  санкції,  та  №   0002732340/0
25826/10/23-113 від26.09.2003,   яким   позивачу   визначена  сума
податкового зобов'язання  з  податку  на  прибуток  і  застосовані
фінансові санкції.
 
Господарським судом встановлено, що ПП "ХХХ" та  фірма "YYY" (США)
11.03.2002 уклали  контракт  №  1/02  на  поставку  напівфабрикату
шкіряного.
 
Умовами договору передбачено,  що товар поставляється продавцем на
умовах FCA, м. Я-ськ, Р-ської області.
 
Відповідно до  Офіційних  правил  тлумачення торговельних термінів
"Інкотермс" ( v0a23697-90 ) (v0a23697-90)
         поставка вважається здійсненою,
 
а) якщо названим місцем поставки  є  площа  продавця:  коли  товар
завантажений  на  транспортний  засіб,  наданий  перевізником,  що
призначений  покупцем,  чи  іншою  особою,  що   діє   від   імені
останнього;
 
б) якщо  назване  місце  перебуває  за межами площ продавця:  коли
товар  наданий  у  розпорядження  перевізника  чи   іншої   особи,
призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно  до  ст. А.3
"а", не розвантаженим з транспортного засобу продавця.
 
14.06.2002 Д-ською митницею складений протокол № 724/30500/2002, в
якому  вказано,  що  водієм  перевізника  на  митному кордоні були
подані документи,  які містять  неправдиві  дані.  Постановою  від
23.08.2002 М-ського районного місцевого суду товар:  шкіра хромова
напівфабрикат "вет - блу" була конфіскована на користь держави.
 
Отже, товар фактично не був експортований  через  митну  територію
України  і  принагідно не отриманий контрагентом за контрактом або
його перевізником.
 
Відповідно до  п.  5.1  ст.  5  ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
           валові   витрати
виробництва  та  обігу  - сума будь яких витрат платника податку у
грошовій,  матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація  вартості товарів (робіт,  послуг),  які придбаваються
(виготовляються)  таким  платником  податку  для   їх   подальшого
використання у власній господарській діяльності.
 
За твердженням  відповідача,  позивач  в  порушення приписів даної
норми закону включив в валові витрати вартість  товару  (другий  -
квартал 2002-19 960 грн.),  отриманого від ТОВ "ZZZ",  який не був
використаний в його господарській  діяльності,  однак  це  ж  було
предметом дослідження при розгляді справи.
 
Таким чином,  господарськими  судами  неповно  з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
 
При новому  розгляді  справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі  обставини  справи,  дати  їм  належну   правову   оцінку   та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,
111-11,  111-12   Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
Постанову від  19.02.2004  Донецького  апеляційного господарського
суду та  рішення  від  07.11.2003  господарського  суду  Донецької
області зі справи № 34/280а скасувати.
 
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької
області
 
Головуючий В.С. Божок
Судді      Т.Б. Дроботова
           Т.Ф. Костенко