ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2004 Справа N 29/639
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши матеріали
касаційної скарги ДПА у м. Києві
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 01.04.2004 р.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "АП"
до ДПА у м. Києві
Управління Державного казначейства у м.
Києві
3-тя особа
ТОВ НВКЦ "Н"
про стягнення 777165, 48 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача,
відповідача: не зявились
В С Т А Н О В И В :
Рішенням від 09.12.03 господарського суду м. Києва в задоволенні
позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що при накладанні
адміністративного арешту на активи платника податків органи
державної податкової служби діяли на підставі та у спосіб,
передбачений чинним законодавством України (що підтверджується
рішенням господарського суду у справі № 21/399), таким чином норми
законів України і Конституційні права позивача відповідачем
порушені не були.
Постановою від 01.04.04 Київського апеляційного господарського
суду рішення від 09.12.03 господарського суду м. Києва скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. З Державного бюджету
на користь ТОВ "АП" стягнуто 777165, 48 грн. Цим же рішенням з ДПА
у м. Києві на користь ТОВ "АП" стягнуто 1733 грн. судових витрат
та 850 грн. державного мита за перегляд справи в апеляційному
порядку.
Постанову апеляційної інстанції мотивовано тим, що місцевим судом
не взято до уваги факт визнання недійсним податкового повідомлення
- рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2003р.
№ 3762308. Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2003р.
по справі № 25/322 податкове повідомлення - рішення № 3762308 від
09.04.2003р. визнано недійсним. Київським апеляційним
господарським судом та Вищим господарським судом України
вищезгадане рішення місцевого суду залишено без змін. Відповідно
єдиною підставою для арешту активів позивача було рішення
господарського суду м. Києва по справі № 21/399 про продовження
строку умовного адміністративного арешту активів позивача,
застосованого на підставі рішення ДПА у м. Києві від 17.04.2003р.
№ 000129 до 3600 годин. На момент розгляду даної справи
господарським судом м. Києва, а безпосередньо на момент винесення
рішення 09.12.2003р. зазначений строк умовного адміністративного
арешту активів позивача вже закінчився і не був продовжений.
Позивачу було заподіяно шкоду, оскільки через арешт і вилучення
активів позивача, останній втратив змогу розпоряджатись власним
майном, використовувати його у господарській діяльності,
отримувати прибутки. Внаслідок тривалого обмеження права
розпорядження вилученим майном, та відповідно, обмеження права
реалізовувати та передавати його третім особам, позивач втратив
певні права щодо діяльності з обігу купівлі -продажу такого майна,
оскільки закінчився термін дії акцизних марок та відповідних
ліцензій передбачених чинним законодавством. Без наявності таких
доказів сплати акцизного збору та відповідних ліцензій, позивач
законодавче позбавлений права розпорядження належним йому майном і
для поновлення такого права мусить нести додаткові витрати.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ДПА у м. Києві
звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом
порушено п. 9.1.2 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення
зобовязань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. На думку скаржника, рішення суду
про продовження строку адміністративного арешту активів є
наслідком застосування рішення ДПА про арешт активів, і саме по
своїй суті ні в якому випадку не може бути підставою для арешту
активів, як зазначено в постанові Київського апеляційного
господарського суду. В даному випадку вбачається неправильне
тлумачення судом факту адміністративного арешту, який ніби-то
призвів до так-званих збитків, що призвело до перекручення
фактичних обставин справи і в свою чергу до неправильного
застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, 17.04.2003р. на підставі рішення ДПА у м. Києві
№ 000129 до позивача було застосовано умовний адміністративний
арешт активів платника податків, що перебувають в складському
приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 18 на суму
800641,00грн. У відповідності до вищезазначеного рішення
оперативними співробітниками ГВПМ ДПА у м. Києві було складено
протокол про застосування адміністративного арешту активів
платника податків від 17.04.2003р., в якому зазначено, що було
проведено опис активів на суму 800641,00 грн. (копії протоколу та
опису (акт зняття залишків продукції) в матеріалах справи).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2003р. у справі
№ 21/399 за позовом ДПА у м. Києві до ТОВ "АП" про продовження
терміну застосування адміністративного арешту активів, строк
адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою
відповідальністю "АП", застосованого на підставі Рішення ДПА у м.
Києві від 17.04.2003р. продовжено до 3600 годин з моменту його
прийняття.
Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 21/399 від
23.04.2003р. вжито заходи забезпечення позову: до набрання
законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від
13.04.2003р. по справі № 21/399 за позовом ДПА у м. Києві до ТОВ
"АП" про продовження терміну застосування адміністративного арешту
активів ТОВ "АП", заборонено позивачу та будь-яким іншим особам
розпоряджатися у будь-який спосіб активами ТОВ "АП". Ухвалою
господарського суду міста Києва у справі № 21/399 від 24.04.2003р.
роз'яснено ухвалу господарського суду міста Києва про вжиття
заходів щодо забезпечення позову у зазначеній справі: та
роз'яснено, що ухвала стосується заборони відповідачу та будь-яким
іншим особам розпоряджатися у будь-який спосіб активами "АП", що
перебувають у складському приміщенні за адресою: м. Київ на суму
800641,00 грн.
Судами також було встановлено, що 24.04.2003р працівниками УПМ ДПА
у м. Києві. вивезено із складу товарно-матеріальні цінності. На
даний час продукція знаходиться на відповідальному зберіганні у
складських приміщеннях ТОВ "Т" до вирішення питання відповідно до
чинного законодавства України, про що свідчить залучений до
матеріалів справи лист Прокуратури м. Києва від 08.07.2003р.
№ 04/1-127-03.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
рішення попередніх судових інстанцій прийнято без зясування усіх
обставин справи. Так, апеляційною інстанцією, яка задовольнила
позов про стягнення збитків, не було досліджено питання щодо
розміру цих збитків та не надано оцінку відповідності суми
стягнення фактичним обставинам справи.
В той же час, господарський суд першої інстанції, встановивши факт
безпідставного вивезення активів позивача, робить висновок про
відсутність факту заподіяння йому шкоди, без детального аналізу
фактичних обставин справи.
За таких обставин прийняті у справі рішення місцевого та постанова
апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа -
направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі
фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які
мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати
норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
Керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 09.12.03 господарського суду м. Києва та постанову від
01.04.04 Київського апеляційного господарського суду у справі
№ 29/639 скасувати.
Справу направити до господарського суду м. Києва на новий розгляд.