ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2004 Справа N 22/330-03-9358
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 24 лютого 2004 року у справі
N 22/330-03-9358 за позовом відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до малого приватного
підприємства "Юст-Енерго" про визнання недійсним договору, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 року відкрите акціонерне товариство
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до
господарського суду Одеської області з позовом до малого
приватного підприємства "Юст-Енерго" про визнання недійсним
договору доручення N 21/157 від 6 березня 2001 року, посилаючись
на те, що вказаний договір підписаний заступником голови правління
відповідача без наявності відповідних повноважень.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19 січня
2004 року (суддя Торчинська Л.О.), залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2004 року
(судді Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.), в позові
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені
судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити,
посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями неправильно
застосовані норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого суду без
змін, попередні судові інстанції виходили з того, що спірна угода
укладена від імені позивача особою, яка діяла за довіреністю і
мала право на підписання документів від імені позивача. Також
матеріали справи підтверджене подальше схвалення відповідачем
спірної угоди, а факт виконання даного договору був встановлений
рішенням господарського суду Одеської області від 19 грудня
2003 року, яким з відповідача стягнуто суму винагороди та витрат,
пов'язаних з виконанням умов договору доручення N 21/157.
Проте, з вказаним висновком судів попередніх судових
інстанцій погодитись не можна, оскільки вони базуються без
урахування вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
про оцінку доказів за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом.
Згідно положень Статуту позивача право здійснювати дії від
його імені, представляти його у відносинах з третіми сторонами,
вести переговори, укладати угоди від імені товариства та
делегувати окремі свої повноваження посадовим особам має голова
правління товариства.
Обґрунтовуючи висновок про схвалення спірної угоди, суд
послався на переписку з приводу виконання умов угоди та акти
передачі матеріалів по дебіторській заборгованості.
Проте, суд не звернув уваги на те, що зазначені акти
підписані не головою правління, а іншими особами, та не перевірив,
чи були ті особи уповноваженими діяти від імені юридичної особи.
При цьому, поклавши в основу рішення переписку - листи
відповідача, суд не перевірив їх змісту та не зазначив, які дії
позивача з приводу даних листів свідчать про схвалення угоди.
Не відповідає наявній в матеріалах справи довіреності
(а.с. 46) висновок апеляційного господарського суду про те, що
спірна угода підписана уповноваженою особою.
Також не ґрунтується на вимогах ст. 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
посилання місцевого
суду на встановлені рішенням господарського суду від 19 грудня
2003 року певні обставини справи, оскільки в матеріалах справи
відсутні дані про те, що вказане рішення, на час прийняття
оскаржуваного рішення, набуло законної сили.
За таких обставин прийняті у справі судові рішення не можна
визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з
фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, нормами
матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають
скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене,
з'ясувати фактичні обставини справи, дійсні права та обов'язки
сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти
законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 19 січня
2004 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 24 лютого 2004 року у справі N 22/330-03-9358 скасувати, а
справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.