ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2004                                     Справа N 20-3/391

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   м.   Києві

касаційну скаргу Кіровоградської обласної Соціальної Служби  ТОМ

Інтернешнл    на   постанову   Севастопольського    апеляційного

господарського   суду   від  15.04.2004   р.   та   на   рішення

господарського суду м. Севастополя від 17.02.2004  р.  у  справі

за   позовом  Кіровоградської  обласної  Соціальної  Служби  ТОМ

Інтернешнл   до  Севастопольського  державного  лісомисливського

господарства   

про   витребування  майна  з  чужого   незаконного володіння

Заслухавши    пояснення   представника   позивача,   перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд

                       У С Т А Н О В И В:

У  грудні  2003р.  Кіровоградська обласна Соціальна  Служба  ТОМ

Інтернешнл   пред’явила   в   господарському   суді   позов   до

Севастопольського державного лісомисливського  господарства  про

витребування мансарди з чужого незаконного володіння, з  підстав

ст. 50 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
        .

Рішенням  господарського суду м. Севастополя  від  17.02.2004р.,

залишеним  без  змін  постановою Севастопольського  апеляційного

господарського суду від 15.04.2004р., у позові було відмовлено.

У   касаційній   скарзі  позивач  просить  скасувати   постанову

Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від

15.04.2004р.  та рішення господарського суду м. Севастополя  від

17.02.2004р.,  посилаючись на порушення судом норм матеріального

та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як  видно  з  матеріалів справи, між сторонами 19.06.1989р.  був

укладений    договір   №   1/6-с   про   спільне   довгострокове

співробітництво  на  розробку, оформлення і  практичне  втілення

програм  соціального  розвитку  на  території  Севастопольського

лісгоспу.

Спір виник щодо витребування мансарди (надбудови).

Разом   з  тим,  як  достовірно  встановлено  судом,  позивачем,

виходячи  з  припису  ст.  50 Закону  України  “Про   власність”

( 697-12 ) (697-12)
        , не доведено, що він є власником спірного приміщення,

акт  прийму  передачі  від 10.06.1990р. не  є  тим  доказом,  що

свідчить про набуття останнім права власності на спірний об’єкт.

До того ж, право власності на жилий будинок зі спірною мансардою

рахувалось  за  відповідачем, у подальшому  його,  за  договором

купівлі-продажу від 01.03.2004 р., було відчужено ТОВ “Р”.

Всім  цим  і іншим доказам по справі в їх сукупності, у  порядку

виконання вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд дав  належне

юридичне  обґрунтування  і постановив  рішення,  яке  відповідає

матеріалам справи і вимогам закону.

Підставно  з  таким вирішенням спору погодився і суд апеляційної

інстанції.

Саме ж по собі не залучення до участі у справі ТОВ “Р” то це,  з

огляду  предмета  спору, а також того,  що  вирішення  спору  не

порушує  права  та законні інтереси останнього, не  вплинуло  на

правильність вирішення спору.

Доводи   касаційної   скарги   не  спростовують   законності   і

обґрунтованості ухвалених судових рішень.

Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 -  111-12  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кіровоградської обласної Соціальної Служби  ТОМ

Інтернешнл    залишити    без    задоволення,    а     постанову

Севастопольського   апеляційного   господарського    суду    від

15.04.2004 р. та рішення господарського суду м. Севастополя  від

17.02.2004р. без змін.