ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2004 Справа N 19/450 пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С., (головуючого)
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
та Державного відкритого акціонерного
товариства "YYY"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 18.03.2004 року
у справі за позовом Державного відкритого акціонерного товариства
"YYY"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
про спонукання укласти договір в його редакції
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Луганської області з позовною заявою до відповідача про спонукання
укласти договір на транспортне обслуговування в запропонованій ним
редакції, посилаючись на те, що викладені в ньому умови
відповідають законодавству.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач доповнив
заявлені вимоги щодо їх обгрунтування.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2003
року в частині вимог врегульовані розбіжності між сторонами щодо
умов договору, а в частині вимог провадження у справі припинено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
18.03.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним
рішення скасувати частково та прийняти нове рішення.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним
рішення в частині виключення умов договору скасувати та прийняти
нове рішення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач вважає, що
викладені в ній доводи не відповідають законодавству, і просить
залишити її без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційних скарг та відзиву, перевіривши матеріали справи і
прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційні скарги
підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що під час укладання договору
№ 15 від 18.08.2003 року на подачу і прибирання вагонів між
сторонами виникли розбіжності.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про спонукання укласти
договір на транспортне обслуговування.
За вимогами п.3,4 ст.84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у мотивувальній
частині рішення вказуються обставини справи, встановлені
господарським судом; докази на підставі яких прийнято рішення;
доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази
сторін, їх пропозиції щодо умов договору; законодавство, яким
господарський суд керувався, приймаючи рішення.
У спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині
рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти
договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України
викладених в п.п. 1,6,7 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази,
суд має це обгрунтувати.
Резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі,
безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних
обставин, зокрема, в ній має бути зазначено: повністю чи частково
задоволено позовні вимоги або в задоволенні позову відмовлено; які
саме права позивача визнано або поновлено.
Проте, судові рішення попередніх інстанцій за своїм змістом цим
вимогам не відповідають.
До того ж, вирішуючи спір, суду слід було мати на увазі вимоги
Глави 14 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, та виходячи з них, з'ясувати
обставини пов'язані з наявністю правових підстав для вимог
позивача про спонукання укласти договір, а звідси, з'ясувати
питання про те, чи виникає обов'язок у відповідача укласти
зазначений договір, і якщо виникає, то з яких підстав.
За таких обставин, ухвалені судові рішення в даній справі не можна
визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" та
Державного відкритого акціонерного товариства "YYY" задовольнити
частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
18.03.2004 року та рішення господарського суду Луганської області
від 12.12.2003 року скасувати, і справу № 19/450 пд передати на
новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук