ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2004                                  Справа N 16/321 пд

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому     Товариства з обмеженою

судовому засіданні           відповідальністю “Д”, м. Донецьк

касаційну скаргу             

на постанову                 від 02.03.2004

                             Донецького апеляційного

                             господарського суду

у справі                     № 16/321 пд

господарського суду          Донецької області

за позовом                   Товариства з обмеженою

                             відповідальністю “Д”, м. Донецьк

до                           Товариства з обмеженою

                             відповідальністю “СВС”, м. Донецьк

3-я особа                    Товариство з обмеженою

                             відповідальністю “СП”, м. Донецьк

                             Суб’єкт підприємницької діяльності

                             Д-ко В.М., м. Донецьк

                             Суб’єкт підприємницької діяльності

                             М-ов А.І., м. Донецьк

                             Товариство з обмеженою

                             відповідальністю “Фірма “С”,

                             м. Донецьк

                             Суб’єкт підприємницької діяльності

                             С-ний О.С., м. Донецьк

про   усунення перешкод у користуванні орендованим майном

                       В С Т А Н О В И В:

ТОВ  “Д” заявлено позов до ТОВ “СВС” та третіх осіб про усунення

перешкод в користуванні орендованим майном.

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  09.10.2003

залишеним    без   змін   постановою   Донецького   апеляційного

господарського   суду  від  02.03.2004  у   задоволенні   позову

відмовлено.

Відмовляючи  у  задоволенні позову місцевий та апеляційний  суди

послалися  на  розірвання договорів оренди за згодою  сторін,  а

також укладення орендодавцями, після розірвання договорів оренди

з  позивачем,  з  іншим орендарем, у зв’язку з чим,  перешкод  в

користуванні орендованим майном не встановили.

Оскаржуючи  ухвалені  у  справі  рішення  ТОВ  “Д”  просить   їх

скасувати,  позов  задовольнити, посилаючись на  те,  що  судами

безпідставно  зроблено висновок про спірність права користування

орендованими  приміщеннями, хоча з матеріалів справи  видно,  що

спір між суб’єктами орендних відносин не існує.

Судами  надано  правову оцінку угод оренди, хоча позовних  вимог

про визнання угод недійсними не заявлялося.

Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх

повноту,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

ТОВ “Д” укладено ряд угод майнового найму (нежитлових приміщень)

для розміщення ігрових автоматів.

Місцевим  та  апеляційним судами встановлено, що директором  ТОВ

“Д” в червні 2003 року всім наймодавцям були надіслані листи про

розірвання   договорів  найму  приміщень,   на   що   наймодавці

погодилися  надіславши  відповідні  відповіді  та  запропонували

орендарю звільнити займане приміщення.

Після  чого  нежитлові приміщення, що були предметами  цих  угод

передані  наймодавцями  (третіми  особами)  в  користування   за

договорами оренди іншому наймачу, а саме ТОВ “СВС”.

Позивач  стверджував, що листи наймодавцям підписані директором,

якого в червні 2003р. засновниками підприємства було звільнено з

роботи.  В матеріалах справи є відомості про те, що звільнена  з

посади  директора  ТОВ “Д” особа звернулася  до  суду  загальної

юрисдикції  з  заявою  про поновлення  на  посаді  директора  та

визнання зборів засновників від 16.06.03 недійсними.

За  таких  обставин,  судова колегія Вищого господарського  суду

України погоджується з висновками місцевого та апеляційного суду

про  те,  що  позивачем  не доведена правомірність  користування

спірними приміщеннями та наявність безпідставних перешкод  у  їх

використанні  і  підстав для задоволення  касаційної  скарги  не

вбача:.

Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від

02.03.2004  у справі № 16/321 пд залишити без змін, а  касаційну

скаргу без задоволення.